14. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА ПІДГОТОВКУ ФАХІВЦІВ

Який орган формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів?

Державне замовлення формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та інших державних замовників з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці та обсягів видатків Державного бюджету України на зазначені цілі.

Координація діяльності державних замовників щодо розміщення та виконання державного замовлення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення [5].

Який орган складає середньостроковий прогноз потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці?

Середньостроковий прогноз потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці (далі ‒ середньостроковий прогноз) складається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, на підставі даних, наданих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері статистики, з урахуванням пропозицій інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Національної академії наук України, галузевих національних академій наук, інших бюджетних установ, спільним представницьким органом всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань, а також спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні [5]. 

Коли подають статистичні та інші відомості для складення середньострокового прогнозу та уточнення його показників?

Для складення середньострокового прогнозу та уточнення його показників центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Національна академія наук України, галузеві національні академії наук, спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань, а також спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні подають до 15 вересня поточного року центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, статистичні та інші відомості.

Середньостроковий прогноз складається відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, доводить до 1 листопада поточного року середньостроковий прогноз державним замовникам [5].

Коли державні замовники подають пропозиції до проєкту державного замовлення на наступний за плановим рік та наступні два бюджетні періоди ?

Державні замовники подають до 1 грудня поточного року центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, пропозиції до проєкту державного замовлення на наступний за плановим рік та наступні два бюджетні періоди у натуральному та вартісному виразах відповідно до затверджених критеріїв у розрізі освітньо-кваліфікаційних рівнів, галузей знань і спеціальностей з урахуванням середньострокового прогнозу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, визначає зведені проєктні обсяги державного замовлення, подає їх центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної бюджетної політики для включення їх до проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік [5]. 

Коли державні замовники вносять пропозиції до проєкту державного замовлення на плановий рік?

Державні замовники після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, пропозиції до проєкту державного замовлення на плановий рік з визначенням показників середньорічної чисельності, орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, а також обсягів видатків, передбачених Державним бюджетом України на зазначені цілі, та відповідні обґрунтування щодо наданих пропозицій [5].

Хто затверджуює державне замовлення?

Державне замовлення разом з прогнозними загальними обсягами натуральних показників державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними та науковими рівнями на наступні за плановим два бюджетні періоди щороку затверджуються окремим рішенням Кабінету Міністрів України [5].

Чи можна внести зміни до затверджених обсягів державного замовлення на поточний рік?

У разі виникнення потреби у внесенні змін до затверджених обсягів державного замовлення на поточний рік державні замовники подають не пізніше 1 листопада зазначеного року центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, відповідні пропозиції.

Внесення змін до натуральних показників державного замовлення без збільшення їх загальних обсягів за освітньо-кваліфікаційними та науковими рівнями здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення, за обґрунтованим поданням державного замовника. Внесення інших змін до обсягів державного замовлення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державного замовлення [5].

Хто та на яких засадах здійснює розміщення державного замовлення?

Розміщення державного замовлення здійснюється державними замовниками на конкурсних засадах (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти [5].

В яких випадках державне замовлення може бути розміщено без проведення конкурсу?

Розміщення державного замовлення здійснюється державними замовниками без проведення конкурсу у разі:

забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших військових формувань та правоохоронних органів, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;

забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії;

наявності конкретної угоди про надання освітніх послуг між навчальним закладом та замовником кадрів [5].

Який документ укладає державний замовник з виконавцем державного замовлення?

Державний замовник укладає з виконавцем державного замовлення державний контракт, в якому визначаються економічні і правові зобов’язання сторін та регулюються взаємовідносини замовника і виконавця [5].

 

З урахуванням яких показників заклади, установи розраховують вартість підготовки за державним замовленням?

Заклади, установи розраховують вартість підготовки за державним замовленням одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, слухача за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем, спеціальністю, напрямом підготовки, галуззю знань, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання на плановий рік згідно з порядком, затвердженим МОН разом з Мінекономіки та Мінфіном, з урахуванням:

1) оплати праці працівників, які забезпечують підготовку одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, слухача, а саме:

• оплати праці за ставками заробітної плати відповідно до навчальних планів, обсягу навантаження (для викладачів професійно-технічних навчальних закладів або вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації);
• оплати праці за посадовими окладами (ставками заробітної плати) відповідно до затверджених в установленому порядку нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, слухачів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника (для науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації);
• оплати праці відповідно до типових штатних нормативів (для інших працівників);
• обов’язкових виплат відповідно до законодавства;

2) нарахувань на оплату праці;

3) витрат на виплату академічної стипендії;

4) витрат на соціальне забезпечення для надання державних пільг та гарантій окремим категоріям учнів, студентів;

5) витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у межах встановлених норм споживання;

6) витрат, безпосередньо пов’язаних з навчанням учнів, студентів, аспірантів, докторантів, слухачів, зокрема на придбання реактивів, сировини, матеріалів для проведення лабораторних, практичних робіт, будівельних матеріалів, меблів, інвентарю, інструментів, запасних частин, медикаментів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, канцелярського приладдя, витратних матеріалів для комп’ютерної техніки та оргтехніки, бланкової та навчальної документації, пально-мастильних матеріалів, хімікатів, обмундирування та фурнітури до нього, запасних частин, захисних пристроїв, придбання та передплату періодичних видань, проведення поточного ремонту, технічного огляду та технічного обслуговування основних фондів, оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оренди приміщень, майна, обладнання, що використовується в навчально-виховному процесі, технічного обслуговування обладнання, програмного забезпечення, зв’язку та користування Інтернетом, службових відряджень, стажування, забезпечення академічної мобільності, участі в олімпіадах, конференціях, наукових та спортивних заходах, проведення практики відповідно до навчального плану, виготовлення документів про освіту, у межах встановлених норм споживання;

7) витрат, опосередковано пов’язаних з навчанням учнів, студентів, аспірантів, докторантів, слухачів, зокрема на оплату послуг банківських установ, проведення ліцензійної та акредитаційної експертизи, отримання необхідних для здійснення навчально-виховного процесу дозволів, встановлення охоронної, пожежної сигналізації, підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, у межах встановлених норм споживання, а також відрахувань профспілковим організаціям на проведення культурно-масової та фізкультурної роботи відповідно до законодавства;

8) капітальних витрат, зокрема на придбання або створення основних засобів, навчального, лабораторного, спортивного, виробничого обладнання, предметів довгострокового користування, приладів, механізмів, меблів, комп’ютерної техніки та оргтехніки, навчальної літератури, оновлення та поповнення бібліотечних фондів, капітальне будівництво, ремонт, реконструкцію та реставрацію приміщень, будівель, споруд, транспортних засобів, що використовуються у навчально-виховному процесі (у тому числі придбання будівельних матеріалів, виготовлення проектно-кошторисної документації), придбання програмного забезпечення (у тому числі з передачею прав на користування), авторських та суміжних прав;

9) витрат на утримання гуртожитку з розрахунку на одного мешканця гуртожитку, який є учнем, студентом, аспірантом, докторантом, слухачем і навчається за державним замовленням, зокрема на оплату праці персоналу гуртожитку та нарахувань на оплату праці, придбання матеріалів, інвентарю, інструментів, запасних частин, медикаментів, дезинфікуючих та пральних засобів, м’якого інвентарю, меблів, проведення поточного ремонту, технічного огляду та технічного обслуговування будівель та приміщень гуртожитку, встановлення охоронної, пожежної сигналізації, придбання або створення основних засобів, капітальне будівництво, ремонт, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, а також відрахувань профспілковим організаціям на проведення культурно-масової та фізкультурної роботи відповідно до законодавства;

10) розміру соціальних гарантій, передбачених проектом Державного бюджету України на плановий рік;

11) тарифів на комунальні послуги та енергоносії тощо [15].

 

Як розрахувати орієнтовну середню вартість підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта на плановий рік?

Державний замовник на підставі поданих закладами, установами, що належать до сфери його управління, даних про показники вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, слухача за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем, спеціальністю, напрямом підготовки, галуззю знань, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання визначає орієнтовну середню вартість за за такою формулою:

1) на плановий рік:

Восв = (В1 х К1 + В2 х К2 + … + ВN х КN) / (К1 + К2 + … + КN),

де Восв ‒ орієнтовна середня вартість;

В1, В2, ВN ‒ вартість підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, слухача за державним замовленням за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем, спеціальністю, напрямом підготовки, галуззю знань, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання;

К1, К2, КN ‒ контингент закладу, установи.

Державний замовник подає щороку до 1 грудня Мінекономіки інформацію про показники орієнтовної середньої вартості за встановленою зазначеним Міністерством  формою [15].

 

Як розрахувати орієнтовну середню вартість підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта на два бюджетні періоди, що настають за плановим роком?

Державний замовник на підставі поданих закладами, установами, що належать до сфери його управління, даних про показники вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, слухача за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем, спеціальністю, напрямом підготовки, галуззю знань, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання визначає орієнтовну середню вартість за такою формулою:

2) на два бюджетні періоди, що настають за плановим роком:

Восв1 = Восв х Іс1,

Восв2 = Восв1 х Іс2,

де Восв1 ‒ орієнтовна середня вартість у першому бюджетному періоді, що настає за плановим роком;

Іс1 ‒ прогнозний індекс споживчих цін у першому бюджетному періоді, що настає за плановим роком, визначений в установленому порядку;

Восв2 ‒ орієнтовна середня вартість у другому бюджетному періоді, що настає за плановим роком;

Іс2 ‒ прогнозний індекс споживчих цін у другому бюджетному періоді, що настає за плановим роком, визначений в установленому порядку.

Державний замовник подає щороку до 1 грудня Мінекономіки інформацію про показники орієнтовної середньої вартості за встановленою зазначеним Міністерством формою [15].

 

За якими критеріями формується  державне замовлення?

Критеріями формування державного замовлення є:

задоволення потреб усіх сфер суспільного життя у фахівцях, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрах з урахуванням середньострокового прогнозу (питома вага осіб з відповідною освітою в структурі працездатного населення);

підвищення освітнього потенціалу населення (сукупний обсяг студентів, асистентів-стажистів, аспірантів, докторантів, кваліфікованих робітників, інших категорій осіб, що зараховані на навчання та завершили навчання у навчальних закладах, у тому числі за державним замовленням);

вартість послуг з підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, асистента-стажиста, аспіранта, докторанта, підвищення кваліфікації та перепідготовки однієї особи за бюджетні кошти (орієнтовна середня вартість підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, асистента-стажиста, аспіранта, докторанта за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем та формою навчання) [16].

Хто складає середньостроковий прогноз?

Середньостроковий прогноз складається Мінекономіки на підставі даних, наданих Держстатом, з урахуванням пропозицій інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Національної академії наук, галузевих національних академій наук, інших бюджетних установ, Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні [16] .

Які установи та які дані подають для складення середньострокового прогнозу та уточнення його показників?

Для складення середньострокового прогнозу та уточнення його показників щороку до 15 вересня Мінекономіки подаються:

1) Державним центром зайнятості ‒ прогнозні показники розвитку ринку праці на плановий рік, рік, що настає за плановим роком, та наступні два бюджетні періоди, звітні дані за попередній рік та на останню звітну дату поточного року, в тому числі у розрізі регіонів, щодо:

• попиту та пропонування робочої сили на ринку праці, у тому числі за видами економічної діяльності та професіями відповідно до Класифікатора професій;
• чисельності зареєстрованих безробітних за видами економічної діяльності та професіями відповідно до Класифікатора професій;
• кількості випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів, що звернулися до Державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, зокрема ті, що навчалися за державним замовленням;
• кількості осіб, які працюють на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого роботодавцеві, та осіб, які працевлаштовані за кордоном за сприяння суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

2) Держстатом ‒ звітні дані за попередні чотири роки та за поточний рік щодо обсягів та індексів валового внутрішнього продукту (валового регіонального продукту), структури валової доданої вартості, дефлятора валової доданої вартості за видами економічної діяльності, обсягу капітальних інвестицій та вартості основних засобів за видами економічної діяльності, ступеня зносу основних засобів, рентабельності операційної діяльності, показників впровадження інновацій, витрат на інноваційну діяльність, чистого експорту, чисельності осіб, зайнятих в економіці за видами економічної діяльності та професіями відповідно до Класифікатора професій, рівня економічної активності за віковими групами, показників руху робочої сили, показників народжуваності, смертності;

3) Пенсійним фондом України ‒ звітні дані за попередній рік, прогнозні показники на плановий рік, рік, що настає за плановим роком, та наступні два бюджетні періоди, у тому числі у розрізі регіонів, щодо:

• кількості працюючих пенсіонерів;
• кількості працюючих осіб передпенсійного віку (за два роки);

4) згідно з додатком 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» від 15 квітня 2013 р. № 306:

• центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук, галузевими національними академіями наук та іншими бюджетними установами ‒ прогнозні показники на плановий рік, рік, що настає за плановим роком, та наступні два бюджетні періоди щодо потреби відповідної галузі у фахівцях, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрах за видами економічної діяльності та професіями відповідно до Класифікатора професій [16].

Яка установа та в які терміни подає проєкт рішення про затвердження державного замовлення?

Мінекономіки подає у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік Кабінетові Міністрів проект рішення про затвердження державного замовлення.

У проєкті зазначеного рішення визначаються перелік державних замовників, обсяги фінансування державного замовлення, прийому та випуску фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями та науковими ступенями, прийому та випуску робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на плановий рік, прогнозні загальні обсяги натуральних показників державного замовлення на два бюджетні періоди, що настають за плановим роком, за освітньо-кваліфікаційними рівнями, науковими ступенями [16].

 

Хто та згідно з чим вносить зміни до натуральних показників державного замовлення без збільшення їх загального обсягу?

Внесення змін до натуральних показників державного замовлення без збільшення їх загального обсягу за освітньо-кваліфікаційними рівнями, науковими ступенями та напрямами підготовки робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів здійснюється Мінекономіки згідно з обґрунтуваннями державних замовників.

Внесення інших змін до обсягів державного замовлення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки [16].

Де виконавці державного замовлення розміщують обсяг державного замовлення?

Виконавці державного замовлення розміщують доведений відповідно до укладеного державного контракту обсяг державного замовлення в Єдиній державній електронній базі з питань освіти [16] .

Чи потрібно подавати звіт про виконання державного замовлення?

Державні замовники подають Мінекономіки в установленому ним порядку звіт про виконання державного замовлення у грошовому виразі і стан фінансування його виконавців [16] .