4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

З чого складається система забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Система забезпечення якості фахової передвищої освіти в Україні складається із:

•системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти закладу фахової передвищої освіти (внутрішня система забезпечення якості фахової передвищої освіти);
•системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів фахової передвищої освіти та якості фахової передвищої освіти (система зовнішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти);
•системи забезпечення якості діяльності центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти [2].

Що таке внутрішня система забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Внутрішня система забезпечення якості фахової передвищої освіти – це система забезпечення якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти закладу фахової передвищої освіти [2].

Які функції виконує система забезпечення закладами фахової передвищої освіти якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти?

Система забезпечення закладами фахової передвищої освіти якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) включає:

•визначення та оприлюднення політики, принципів та процедур забезпечення якості фахової передвищої освіти, що інтегровані до загальної системи управління закладом фахової передвищої освіти, узгоджені з його стратегією і передбачають залучення внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін;
•визначення і послідовне дотримання процедур розроблення освітньо-професійних програм, які забезпечують відповідність їх змісту стандартам фахової передвищої освіти (професійним стандартам - за наявності), декларованим цілям, урахування позицій заінтересованих сторін, чітке визначення кваліфікацій, що присуджуються та/або присвоюються, які мають бути узгоджені з Національною рамкою кваліфікацій;
•здійснення за участю здобувачів освіти моніторингу та періодичного перегляду освітньо-професійних програм з метою гарантування досягнення встановлених для них цілей та їх відповідності потребам здобувачів фахової передвищої освіти і суспільства, включаючи опитування здобувачів фахової передвищої освіти;
•забезпечення дотримання вимог правової визначеності, оприлюднення та послідовного дотримання нормативних документів закладу фахової передвищої освіти, що регулюють усі стадії підготовки здобувачів фахової передвищої освіти (прийом на навчання, організація освітнього процесу, визнання результатів навчання, переведення, відрахування, атестація тощо);
•забезпечення релевантності, надійності, прозорості та об’єктивності оцінювання, що здійснюється у рамках освітнього процесу;
•визначення та послідовне дотримання вимог щодо компетентності педагогічних (науково-педагогічних) працівників, застосовування чесних і прозорих правил прийняття на роботу та безперервного професійного розвитку персоналу;
•забезпечення необхідного фінансування освітньої та викладацької діяльності, а також адекватних та доступних освітніх ресурсів і підтримки здобувачів фахової передвищої освіти за кожною освітньо-професійною програмою;
•забезпечення збирання, аналізу і використання відповідної інформації для ефективного управління освітньо-професійними програмами та іншою діяльністю закладу;
•забезпечення публічної, зрозумілої, точної, об’єктивної, своєчасної та легкодоступної інформації про діяльність закладу та всі освітньо-професійні програми, умови і процедури присвоєння ступеня фахової передвищої освіти та кваліфікацій;
•забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладу фахової передвищої освіти та здобувачами фахової передвищої освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату та інших порушень академічної доброчесності, притягнення порушників до академічної відповідальності;
•періодичне проходження процедури зовнішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;
•залучення здобувачів фахової передвищої освіти та роботодавців як повноправних партнерів до процедур і заходів забезпечення якості освіти;
•забезпечення дотримання студентоорієнтованого навчання в освітньому процесі;
•здійснення інших процедур і заходів, визначених законодавством, установчими документами закладів фахової передвищої освіти або відповідно до них [2].

Хто може проводити процедуру оцінювання системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти закладу фахової передвищої освіти (внутрішньої системи забезпечення якості)?

Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості фахової передвищої освіти закладу фахової передвищої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) за поданням такого закладу може оцінюватися центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості фахової передвищої освіти, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за поданням центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти [2].

Що таке система зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів фахової передвищої освіти та якості фахової передвищої освіти?

Система зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності закладів фахової передвищої освіти та якості фахової передвищої освіти (система зовнішнього забезпечення якості фахової передвищої) – це інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості фахової передвищої освіти, зокрема:

•стандарти фахової передвищої освіти;
•ліцензування освітньої діяльності;
•акредитацію освітньо-професійних програм;
•зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання;
•єдиний державний кваліфікаційний іспит;
•інституційний аудит;
•моніторинг якості освіти;
•атестацію педагогічних (науково-педагогічних) працівників;
•сертифікацію педагогічних працівників;
•громадський нагляд [2].

Що включають системи забезпечення якості діяльності центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Системи забезпечення якості діяльності центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти включають:

•політику та процедури забезпечення якості власної діяльності;
•необхідні ресурси для організації процесів і процедур;
•зовнішній незалежний аудит діяльності (процесів і процедур) відповідних органів і установ [2].

Що таке зовнішнє незалежне оцінювання?

Зовнішнє незалежне оцінювання ‒ це оцінювання результатів навчання, здобутих особою на певному рівні освіти, що проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією) [1].

На основі чого здійснюється зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання?

Зовнішнє незалежне оцінювання здійснюється на основі програм зовнішнього незалежного оцінювання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері. Зміст програм зовнішнього незалежного оцінювання має відповідати стандартам освіти відповідного рівня і бути доступним для ознайомлення не пізніше ніж за 18 місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання [1].

На яких принципах ґрунтується проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання?

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється на принципах валідності (обґрунтованості та придатності методів і технологій оцінювання для конкретних цілей), відкритості та прозорості, об’єктивності, надійності, доступності, відповідальності [1].

Хто визначає процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання?

Процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, з урахуванням можливостей осіб з особливими освітніми потребами та мають бути оприлюднені не менш як за шість місяців до проведення зовнішнього незалежного оцінювання [1].

Яким коштом здійснюється фінансування проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання?

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання здійснюється за кошти державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством [1].

Яким коштом здійснюється фінансування проведення зовнішнього незалежне оцінювання результатів навчання осіб, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти?

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання осіб, які завершують здобуття базової та профільної середньої освіти, здійснюється за кошти державного бюджету [1].

Яка установа проводить зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання?

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання проводиться спеціально уповноваженою державою установою (організацією), Положення про яку, затверджується відповідно до законодавства [1].

Який порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти?

Здобувачі фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти складають державну підсумкову атестацію за курс профільної середньої освіти у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до чинного законодавства. Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання у закладах фахової передвищої освіти проводиться на засадах, визначених Законом України «Про освіту» [2].

Чи мають право здобувачі фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти у разі незадовільних результатів зовнішнього незалежного оцінювання на повторне його проходження?

Здобувачі фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти, які пройшли державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання за курс профільної середньої освіти і отримали 1-3 бали за її результатами, мають право на її повторне однократне проходження [2].

Ким визначаються процедури, форми та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання?

Чи враховуються результати державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання?

Результати зовнішнього оцінювання можуть зараховуватись як результати атестації для студентів закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої освіти, які скористалися правом повторного складання атестації у формі зовнішнього оцінювання, що передбачено пунктом 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за №8/32979» [21].

Що таке інституційний аудит?

Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (крім закладів вищої освіти), які забезпечують його ефективну роботу та сталий розвиток [1].

З якою метою проводять інституційний аудит?

Метою проведення інституційного аудиту є оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти та вироблення рекомендацій щодо:

підвищення якості освітньої діяльності закладу освіти та вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

приведення освітнього та управлінського процесів у відповідність із вимогами законодавства, зокрема, з ліцензійними умовами [1].

Де розміщуюються результати інституційного аудиту?

Результати інституційного аудиту оприлюднюються на сайтах закладу освіти (за наявності), засновника (крім засновника приватного закладу освіти) та органу, що здійснив інституційний аудит [1].

Який порядок проведення інституційного аудиту у закладах фахової передвищої освіти?

Інституційний аудит у закладах фахової передвищої освіти проводиться у плановому порядку, якщо це передбачено спеціальним законом.

Інституційний аудит проводиться у позаплановому порядку в закладі освіти, який має низьку якість освітньої діяльності.

Інституційний аудит також може бути проведений у позаплановому порядку за ініціативою засновника, керівника, колегіального органу управління, вищого колегіального органу громадського самоврядування або наглядової (піклувальної) ради закладу освіти [2].

Що є підставою для зарахування інституційного аудиту у плановому порядку?

Заклади освіти, що мають чинний сертифікат про громадську акредитацію закладу освіти, вважаються такими, що пройшли вважаються такими, що пройшли інституційний аудит у плановому порядку [1].

Яка установа проводить інституційний аудит?

Інституційний аудит проводиться центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти [1].

Що таке єдиний державний кваліфікаційний іспит?

Єдиний державний кваліфікаційний іспит – означає стандартизовану форму здійснення контролю досягнення здобувачем освіти результатів навчання, визначених стандартом фахової передвищої або вищої освіти, та оцінювання таких результатів навчання [17].

Чи проводиться атестація у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів фахової передвищої освіти?

Атестація для здобувачів фахової передвищої освіти у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту проводиться. Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки [2].

Що таке моніторинг якості освіти?

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей [1].

Що регламентує проведення моніторингу якості у закладах фахової передвищої освіти?

Моніторинг якості освіти у закладах фахової передвищої освіти проводиться на засадах, визначених Законом України «Про освіту» [2].

У який спосіб здійснюється моніторинг якості фахової передвищої освіти?

Моніторинг якості фахової передвищої освіти може бути внутрішнім та зовнішнім [2].

Як проводиться внутрішній моніторинг якості фахової передвищої освіти?

Внутрішній моніторинг якості фахової передвищої освіти, контроль за його дотриманням організовується та здійснюється педагогічною радою закладу фахової передвищої освіти (іншого суб’єкта освітньої діяльності) [2].

З якою метою проводиться зовнішній моніторинг якості фахової передвищої освіти?

Зовнішній моніторинг якості фахової передвищої освіти проводиться з метою отримання об’єктивних даних про якість фахової передвищої освіти, забезпечення органів державної влади, громадськості відповідною статистичною та аналітичною інформацією [2].

Ким та як проводиться зовнішній моніторинг якості освіти?

Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством [1].

На підставі якого документа провадиться освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти закладами фахової передвищої освіти, іншими суб’єктами освітньої діяльності?

Освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти провадиться закладами фахової передвищої освіти, іншими суб’єктами освітньої діяльності на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки [2].

Що таке ліцензування освітньої діяльності?

Ліцензування освітньої діяльності – це процедура визнання спроможності юридичної або фізичної особи надавати освітні послуги на певному рівні освіти відповідно до ліцензійних умов [1].

До якого часу дійсні ліцензії на підготовку здобувачів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста?

Ліцензії на підготовку здобувачів вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста дійсні на день набрання чинності цим Законом, дають право на оформлення ліцензій на підготовку здобувачів фахової передвищої освіти за освітньо-професійним ступенем фахового молодшого бакалавра із збереженням ліцензованого обсягу без проходження ліцензування [2].

Що таке переоформлення ліцензії?

Переоформлення ліцензії - це зміна інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господарювання права на провадження діяльності у сфері фахової передвищої освіти, що підлягає ліцензуванню, та в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо найменування та місцезнаходження закладу фахової передвищої освіти (іншого суб’єкта діяльності у сфері фахової передвищої освіти), його філії, назви спеціальності, за якою видано ліцензію, та/або ліцензованого обсягу.

У разі запровадження нового переліку галузей знань та спеціальностей або внесення змін до нього переоформлення ліцензій здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки [2].

Які є підстави для переоформити ліцензію?

Підставами для переоформлення ліцензії, крім підстав, визначених законами України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Про освіту», також є:

1) реорганізація юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом злиття або приєднання;

2) реорганізація або зміна найменування структурного підрозділу (філії) суб’єкта, який провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю у сфері фахової передвищої освіти;

3) зміна найменування чи місцезнаходження (без зміни місця провадження освітньої діяльності) закладу та/або відокремленого структурного підрозділу;

4) зміни в переліку галузей знань та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів фахової передвищої освіти.

Переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності здійснюється без проведення процедури ліцензування. У разі реорганізації юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом злиття або приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі ліцензій цих юридичних осіб [2].

Що таке група забезпечення спеціальності?

Група забезпечення спеціальності ‒ група педагогічних, науково-педагогічних та/або наукових працівників, для яких заклад освіти є основним місцем роботи і які відповідають за виконання освітніх програм за спеціальністю на певних рівнях вищої та фахової передвищої освіти, післядипломної освіти для осіб з вищою освітою та осіб з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, особисто беруть участь в освітньому процесі і відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним цими Ліцензійними умовами [8].

Що таке освітня діяльність у сфері вищої освіти?

Освітня діяльність у сфері вищої освіти - діяльність закладів вищої освіти і наукових установ, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої освіти за відповідними спеціальностями на певних рівнях вищої освіти (початковому рівні (короткий цикл) вищої освіти, першому (бакалаврському) рівні, другому (магістерському) рівні, третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівні); закладів вищої освіти іноземних держав або їх структурних підрозділів (філій), що утворюються і функціонують на території України, незалежно від виду такої діяльності [8].

Хто така проєктна група?

Проєктна група - визначена наказом керівника закладу освіти група педагогічних, науково-педагогічних та/або наукових працівників, які відповідальні за започаткування освітньої діяльності за спеціальністю на певному рівні вищої освіти, фахової передвищої освіти та у сфері післядипломної освіти для осіб з вищою освітою і відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним цими Ліцензійними умовами [8].

Яким має бути основний вид економічної діяльності за результатами фінансово-господарської діяльності закладу освіти?

За результатами фінансово-господарської діяльності закладу освіти основним видом економічної діяльності повинна бути освітня діяльність. Для наукових установ основним видом діяльності може бути діяльність у сфері наукових досліджень та розробок. Зазначена норма не поширюється на суб’єкт господарювання, підрозділ якого провадить освітню діяльність у сфері професійної (професійно-технічної) освіти [8].

Що таке ліцензований обсяг у сфері вищої освіти?

Ліцензований обсяг на рівнях вищої освіти - визначена ліцензією максимальна сумарна кількість здобувачів вищої освіти на певному рівні вищої освіти або для певної освітньої програми, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, на відповідному рівні вищої освіти, які можуть протягом одного календарного року вступити на навчання до закладу вищої освіти, бути поновлені у ньому або переведені до нього з інших закладів вищої освіти для здобуття вищої освіти відповідного рівня, або за відповідною освітньою програмою на певному рівні вищої освіти [8].

Що таке ліцензований обсяг у сфері післядипломної освіти?

Ліцензований обсяг у сфері післядипломної освіти - визначена ліцензією максимальна кількість здобувачів післядипломної освіти, яким заклад освіти може одночасно забезпечити підвищення кваліфікації або підготовку в інтернатурі за відповідною спеціальністю [8].

Що таке ліцензований обсяг у сфері фахової передвищої освіти?

Ліцензований обсяг у сфері фахової передвищої освіти ‒ визначена ліцензією максимальна кількість здобувачів фахової передвищої освіти на одному курсі (році навчання), яким заклад освіти може одночасно забезпечити здобуття фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю визначена ліцензією максимальна кількість осіб, яким заклад освіти може одночасно забезпечити здобуття фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю на рівні фахової передвищої освіти або післядипломної освіти [8].

Що таке ліцензований обсяг на рівні професійної (професійно-технічної) освіти?

Ліцензований обсяг на рівні професійної (професійно-технічної) освіти ‒ визначена ліцензією максимальна кількість осіб, яким заклад освіти може одночасно забезпечити здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за певною професією (групою професій) на кожному курсі навчання або класом класифікаційного угруповання національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 р. № 327 (Національний класифікатор професій ДК 003:2010), (у разі ліцензування освітньої діяльності, що провадиться на виробництві) відповідного виду підготовки на усіх рівнях професійної (професійно-технічної) освіти [8].

Що відбувається у разі встановлення факту використання за календарний рік менше 50 відсотків ліцензованого обсягу?

У разі встановлення факту використання за календарний рік менше 50 відсотків ліцензованого обсягу за певним рівнем вищої освіти або за певною освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, на відповідному рівні вищої освіти, орган ліцензування приймає рішення про звуження провадження освітньої діяльності у закладі освіти з урахуванням найбільшої фактичної кількості здобувачів вищої освіти протягом одного календарного року навчання за певним рівнем вищої освіти або за певною освітньою програмою, що передбачає присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, на відповідному рівні вищої освіти [8].

Чи має право заклад вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти на започаткування та провадження освітньої діяльності для іноземців та осіб без громадянства?

Заклад вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти має право на започаткування та провадження освітньої діяльності для іноземців та осіб без громадянства за умови дотримання додаткових вимог, передбачених Ліцензійними умовами [8].

Що повинні мати заклади вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти у разі підготовки іноземців та осіб без громадянства?

У разі підготовки іноземців та осіб без громадянства заклади вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти повинні мати структурний підрозділ з роботи з іноземцями та особами без громадянства (до функцій якого, зокрема, належить надання інформаційних, методичних, консультативних та організаційних послуг; оформлення запрошень на навчання; організаційна робота щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання, реєстрації місця проживання та перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні та в закладі освіти на законних підставах) [8].

Який документ повинні мати педагогічні, науково-педагогічні працівники, які забезпечують реалізацію освітніх компонентів підготовки іноземців та осіб без громадянства?

Не менше 25 відсотків педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, які забезпечують реалізацію освітніх компонентів, передбачених освітньою програмою, з підготовки іноземців та осіб без громадянства, іншою ніж державна мова, повинні мати документ, що засвідчує володіння англійською мовою на рівні не нижче В2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, або мати кваліфікаційні документи (документ про вищу освіту, науковий ступінь), що засвідчують кваліфікацію з англійської мови (для вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - на рівні не нижче CMP-2 за мовним стандартом НАТО - STANAG 6001) [8].

Хто та в якій формі забезпечує забезпечує наявність трудових договорів (контрактів) ?

Здобувач ліцензії (ліцензіат) забезпечує наявність трудових договорів (контрактів) у письмовій формі з усіма керівниками, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками. Здобувач ліцензії забезпечує наявність трудового договору (контракту) з керівником закладу освіти або з особою, що виконує обов’язки керівника закладу освіти (керівником або з особою, що виконує обов’язки керівника відокремленого структурного підрозділу, що провадить освітню діяльність, іншої юридичної особи; особою, найнятою (за потреби) фізичною особою - підприємцем для виконання обов’язків керівника) (крім професійного (професійно-технічного) навчання на виробництві) [8].

Які кадрові вимоги до науково-педагогічних та наукових працівників, які здійснюють освітній процес?

Науково-педагогічні та наукові працівники, які здійснюють освітній процес, повинні мати стаж науково-педагогічної діяльності понад два роки та рівень наукової та професійної активності, який засвідчується виконанням не менше чотирьох видів та результатів з перелічених у пункті 30 Ліцензійних умов [8].

Чи може застосовуватися організаційна робота у закладах освіти на посадах керівника (заступника керівника) закладу освіти/інституту/факультету/відділення (наукової установи) до визнання кваліфікації, відповідної спеціальності?

Види і результати професійної діяльності особи за спеціальністю, яка застосовується до визнання кваліфікації, відповідної спеціальності – це організаційна робота у закладах освіти на посадах керівника (заступника керівника) закладу освіти/інституту/факультету/відділення (наукової установи)/ філії/кафедри або іншого відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу/відділу (наукової установи)/навчально-методичного управління (відділу)/лабораторії/іншого навчально-наукового (інноваційного) структурного підрозділу/вченого секретаря закладу освіти (факультету, інституту)/відповідального секретаря приймальної комісії та його заступника [8].

Чи може застосовуватися керівництво студентом, який зайняв призове місце на I етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, до визнання кваліфікації, відповідної спеціальності?

Види і результати професійної діяльності особи за спеціальністю, яка застосовується до визнання кваліфікації, відповідної спеціальності – це керівництво студентом, який зайняв призове місце на I етапі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або робота у складі організаційного комітету/журі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком/проблемною групою; керівництво студентом, який став призером або лауреатом Міжнародних мистецьких конкурсів, фестивалів та проектів, робота у складі організаційного комітету або у складі журі міжнародних мистецьких конкурсів, інших культурно-мистецьких проектів; керівництво студентом, який брав участь в Олімпійських, Паралімпійських іграх, Всесвітній та Всеукраїнській Універсіаді, чемпіонаті світу, Європи, Європейських іграх, етапах Кубка світу та Європи, чемпіонаті України; виконання обов’язків тренера, помічника тренера національної збірної команди України з видів спорту; виконання обов’язків головного секретаря, головного судді, судді міжнародних та всеукраїнських змагань; керівництво спортивною делегацією; робота у складі організаційного комітету, суддівського корпусу [8].

Які є види і результати професійної діяльності особи за спеціальністю, які застосовується до визнання кваліфікації?

Види і результати професійної діяльності особи за спеціальністю, які застосовується до визнання кваліфікації:

1) наявність не менше п’яти публікацій у періодичних наукових виданнях, що включені до переліку фахових видань України, до наукометричних баз, зокрема Scopus, Web of Science Core Collection;

2) наявність одного патенту на винахід або п’яти деклараційних патентів на винахід чи корисну модель, включаючи секретні, або наявність не менше п’яти свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;

3) наявність виданого підручника чи навчального посібника (включаючи електронні) або монографії (загальним обсягом не менше 5 авторських аркушів), в тому числі видані у співавторстві (обсягом не менше 1,5 авторського аркуша на кожного співавтора);

4) наявність виданих навчально-методичних посібників/посібників для самостійної роботи здобувачів вищої освіти та дистанційного навчання, електронних курсів на освітніх платформах ліцензіатів, конспектів лекцій/практикумів/методичних вказівок/рекомендацій/ робочих програм, інших друкованих навчально-методичних праць загальною кількістю три найменування;

5) захист дисертації на здобуття наукового ступеня;

6) наукове керівництво (консультування) здобувача, який одержав документ про присудження наукового ступеня;

7) участь в атестації наукових кадрів як офіційного опонента або члена постійної спеціалізованої вченої ради, або члена не менше трьох разових спеціалізованих вчених рад;

8) виконання функцій (повноважень, обов’язків) наукового керівника або відповідального виконавця наукової теми (проекту), або головного редактора/члена редакційної колегії/експерта (рецензента) наукового видання, включеного до переліку фахових видань України, або іноземного наукового видання, що індексується в бібліографічних базах;

9) робота у складі експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН або у складі галузевої експертної ради як експерта Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, або у складі Акредитаційної комісії, або міжгалузевої експертної ради з вищої освіти Акредитаційної комісії, або трьох експертних комісій МОН/зазначеного Агентства, або Науково-методичної ради/науково-методичних комісій (підкомісій) з вищої або фахової передвищої освіти МОН, наукових/науково-методичних/експертних рад органів державної влади та органів місцевого самоврядування, або у складі комісій Державної служби якості освіти із здійснення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю);

10) участь у міжнародних наукових та/або освітніх проектах, залучення до міжнародної експертизи, наявність звання “суддя міжнародної категорії”;

11) наукове консультування підприємств, установ, організацій не менше трьох років, що здійснювалося на підставі договору із закладом вищої освіти (науковою установою);

12) наявність апробаційних та/або науково-популярних, та/або консультаційних (дорадчих), та/або науково-експертних публікацій з наукової або професійної тематики загальною кількістю не менше п’яти публікацій;

13) проведення навчальних занять із спеціальних дисциплін іноземною мовою (крім дисциплін мовної підготовки) в обсязі не менше 50 аудиторних годин на навчальний рік;

14) керівництво студентом, який зайняв призове місце на I або II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або робота у складі організаційного комітету / журі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком / проблемною групою; керівництво студентом, який став призером або лауреатом Міжнародних, Всеукраїнських мистецьких конкурсів, фестивалів та проектів, робота у складі організаційного комітету або у складі журі міжнародних, всеукраїнських мистецьких конкурсів, інших культурно-мистецьких проектів (для забезпечення провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-творчому) рівні); керівництво здобувачем, який став призером або лауреатом міжнародних мистецьких конкурсів, фестивалів, віднесених до Європейської або Всесвітньої (Світової) асоціації мистецьких конкурсів, фестивалів, робота у складі організаційного комітету або у складі журі зазначених мистецьких конкурсів, фестивалів); керівництво студентом, який брав участь в Олімпійських, Паралімпійських іграх, Всесвітній та Всеукраїнській Універсіаді, чемпіонаті світу, Європи, Європейських іграх, етапах Кубка світу та Європи, чемпіонаті України; виконання обов’язків тренера, помічника тренера національної збірної команди України з видів спорту; виконання обов’язків головного секретаря, головного судді, судді міжнародних та всеукраїнських змагань; керівництво спортивною делегацією; робота у складі організаційного комітету, суддівського корпусу;

15) керівництво школярем, який зайняв призове місце III-IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів, II-III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів - членів Національного центру “Мала академія наук України”; участь у журі III-IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів чи II-III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів - членів Національного центру “Мала академія наук України” (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня);

16) наявність статусу учасника бойових дій (для вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

17) участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою Організації Об’єднаних Націй (для вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

18) участь у міжнародних військових навчаннях (тренуваннях) за участю збройних сил країн - членів НАТО (для вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

19) діяльність за спеціальністю у формі участі у професійних та/або громадських об’єднаннях;

20) досвід практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років (крім педагогічної, науково-педагогічної, наукової діяльності) [8].

Чи можуть зараховуватися здобутки за попередніми місцями роботи під час визначення рівня наукової та професійної активності науково-педагогічного (наукового) працівника?

Під час визначення рівня наукової та професійної активності науково-педагогічного (наукового) працівника можуть зараховуватися здобутки за попередніми місцями роботи, п’ятирічний строк може продовжуватися на час перерви в роботі з об’єктивних причин (соціальна відпустка, призов/мобілізація на військову службу чи військова служба за контрактом, тривала хвороба тощо) [8].

Чи можуть зараховуватися літературні твори, переклади літературних творів, твори живопису тощо замість наукових публікацій для підтвердження кваліфікації науково-педагогічного працівника закладу освіти?

Для підтвердження кваліфікації науково-педагогічного працівника закладів вищої освіти, в яких здійснюється підготовка фахівців за мистецькими спеціальностями галузі знань 02 «Культура і мистецтво», замість наукових публікацій можуть зараховуватися такі здобутки: літературні твори, переклади літературних творів, твори живопису, декоративного мистецтва, архітектури, архітектурні проекти, скульптурні, графічні, фотографічні твори, твори дизайну, музичні твори, аудіо- та відео твори, передачі (програми) організації мовлення, медіатвори, сценічні постановки, концертні програми (сольні та ансамблеві) кінотвори, анімаційні твори, аранжування творів, рекламні твори [8].

Хто зобов’язаний забезпечити кадровий склад науково-педагогічних працівників у сфері вищої освіти відповідно до вимог?

Заклад вищої освіти, який подав заяву про отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності (розширення провадження освітньої діяльності) у сфері вищої освіти, зобов’язаний забезпечити кадровий склад науково-педагогічних працівників відповідно до вимог Ліцензійних умов [8].

Скільки має становити площа навчальних приміщень на одного здобувача освіти для проведення освітнього процесу в закладах освіти?

Площа навчальних приміщень для проведення освітнього процесу повинна становити не менше ніж 2,4 м2 на одного здобувача освіти з урахуванням не більше трьох змін навчання, але не менше 2000 м2 для закладу освіти. У разі розширення провадження освітньої діяльності враховуються ліцензовані обсяги дійсних ліцензій [8].

Яким чином заклад освіти має забезпечити доступність навчальних приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення?

Заклад освіти повинен забезпечити доступність навчальних приміщень для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема безперешкодний доступ до будівлі, навчальних класів (груп) та іншої інфраструктури відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів, що повинно бути документально підтверджено фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має кваліфікаційний сертифікат, або відповідною установою, уповноваженою на проведення зазначених обстежень [8].

Яким документом обґрунтовується забезпеченість комп’ютерними робочими місцями, лабораторіями, полігонами, обладнанням, устаткуванням, що необхідні для виконання освітніх програм?

Забезпеченість комп’ютерними робочими місцями, лабораторіями, полігонами, обладнанням, устаткуванням, що необхідні для виконання освітніх програм, обґрунтовується окремим документом з наданням розкладу їх використання та розрахунків достатності [8].

З яким строком експлуатації враховується комп’ютерна техніка під час ліцензування?

Під час ліцензування враховується комп’ютерна техніка із строком експлуатації не більше восьми років [8].

Які вимоги до інформаційного забезпечення закладу освіти?

Інформаційне забезпечення передбачає наявність:

•вітчизняних та закордонних фахових періодичних видань відповідного або спорідненого спеціальності профілю у бібліотеці закладу освіти (у тому числі в електронному вигляді) залежно від найвищого рівня, за яким фактично провадиться освітня діяльність і становить не менше двох різних найменувань для кожної спеціальності (предметної спеціальності, сфери забезпечення і виду діяльності, виду) для ступеня молодшого бакалавра, чотирьох ‒ бакалавра, п’яти ‒ магістра, шести ‒ доктора філософії/доктора мистецтва;
•доступу до баз даних періодичних наукових видань англійською мовою відповідного або спорідненого профілю (допускається спільне користування базами кількома закладами освіти);
•офіційного вебсайту закладу освіти, на якому розміщена основна інформація про його діяльність (структура, ліцензії та сертифікати про акредитацію, освітня/освітньо-наукова/ видавнича/атестаційна (наукових працівників) діяльність, зразки документів про освіту, умови для доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень, навчальні та наукові структурні підрозділи та їх склад, перелік навчальних дисциплін, правила прийому, контактна інформація);
•сторінки на офіційному вебсайті закладу освіти англійською мовою, на якому розміщена основна інформація про діяльність (структура, ліцензії та сертифікати про акредитацію, освітні/освітньо-наукові програми, зразки документів про освіту), правила прийому іноземців та осіб без громадянства, умови навчання та проживання іноземців та осіб без громадянства, контактна інформація (у разі започаткування або провадження підготовки іноземців та осіб без громадянства) [8].

Що передбачає собою навчально-методичне забезпечення?

Навчально-методичне забезпечення передбачає наявність:

усіх затверджених в установленому порядку освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових, освітньо-творчих) програм, навчальних планів, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;

робочих програм з усіх навчальних дисциплін навчальних планів, які включають: програму навчальної дисципліни, заплановані результати навчання, порядок оцінювання результатів навчання, рекомендовану літературу (основну, допоміжну), інформаційні ресурси в Інтернеті;

програм з усіх видів практичної підготовки до кожної освітньої програми;

методичних матеріалів для проведення підсумкової атестації здобувачів вищої освіти;

навчальних планів з обов’язковим вивченням української мови як окремої навчальної дисципліни “Українська мова як іноземна” у разі підготовки іноземців та осіб без громадянства у закладах вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від мови навчання [8].

Наявність чого передбачає соціально-побутова інфраструктура закладу вищої освіти?

Соціально-побутова інфраструктура передбачає наявність:

•бібліотеки, у тому числі читальної зали;
•медичного пункту, пунктів харчування, актової чи концертної зали, спортивної зали, стадіону та/або спортивних майданчиків (крім закладів вищої освіти та наукових установ, які здійснюють підготовку лише докторів філософії/ докторів мистецтва) [8].

Які вимоги застосовуються до відокремленого структурного підрозділу (філії), в якому здійснюється повний цикл навчання за певною спеціальністю за певним рівнем (рівнями) вищої освіти?

За наявності в закладі освіти відокремленого структурного підрозділу (філії), в якому здійснюється повний цикл навчання за певною спеціальністю за певним рівнем (рівнями) вищої освіти, до нього застосовуються вимоги щодо підготовки фахівців за відповідним рівнем вищої освіти [8].

Яких вимог до науково-методичного, кадрового і системотехнічного забезпечення має дотримуватися ліцензіат у разі запровадження дистанційної форми навчання?

У разі запровадження дистанційної форми навчання ліцензіат повинен додатково дотримуватися вимог науково-методичного, кадрового і системотехнічного забезпечення дистанційної форми навчання, а також забезпечити створення і функціонування системи управління дистанційною формою навчання та вебресурсами навчальних дисциплін (програм) [8].

Хто несе відповідальність за достовірність даних, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти?

Відповідальність за достовірність даних, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, несе ліцензіат [8].

Який перелік документів, подає здобувач ліцензії (ліцензіат) для започаткування (розширення) провадження освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти?

Здобувач ліцензії разом із заявою про отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти, ліцензіат разом із заявою про розширення провадження освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти подає:

1) копії документів, оформлених відповідно до вимог законодавства, що підтверджують право власності чи користування майном для кожного місця провадження освітньої діяльності на строк не менший необхідного для завершення одного повного циклу освітньої діяльності;

2) концепцію освітньої діяльності за спеціальністю, яка включає:

перелік освітніх програм за спеціальністю із зазначенням освітніх компонентів для кожної освітньої програми, спрямованих на досягнення передбачених такими програмами результатів навчання із зазначенням необхідних засобів для провадження освітньої діяльності;

інформацію про відповідність стандарту фахової передвищої освіти та/або професійному стандарту, відповідно до яких здобувач ліцензії (ліцензіат) планує провадити освітню діяльність;

3) відомості про педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес за спеціальністю на рівні фахової передвищої освіти, згідно з додатком 28 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності ;

4) відомості про педагогічних працівників, які працюють у здобувача ліцензії (ліцензіата) за основним місцем роботи, мають освітню та/або професійну кваліфікацію, яка відповідає спеціальності, що ліцензується, на рівні фахової передвищої освіти, згідно з додатком 29 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;

5) інформацію про наявність структурного підрозділу з роботи з іноземцями та особами без громадянства) (у разі започаткування провадження освітньої діяльності з навчання іноземців та осіб без громадянства за акредитованими спеціальностями);

6) відомості про матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності закладу освіти на рівні фахової передвищої освіти згідно з додатком 30 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;

7) відомості про навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності за спеціальністю на рівні фахової передвищої освіти згідно з додатком 31 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;

8) відомості про інформаційне забезпечення освітньої діяльності за спеціальністю на рівні фахової передвищої освіти згідно з додатком 32 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;

9) письмове зобов’язання (у довільній формі) щодо забезпечення безперешкодного доступу до будівель, приміщень закладу освіти осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення із зазначенням строків виконання (крім закладів спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю) (у разі започаткування освітньої діяльності);

10) копію (копії) документа (документів), який (які) підтверджує (підтверджують) забезпечення безперешкодного доступу до будівель, приміщень закладу освіти осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (крім закладів спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю) (у разі розширення провадження освітньої діяльності);

11) інформацію про необхідність збільшення ліцензованого обсягу за спеціальністю (у разі розширення провадження освітньої діяльності щодо збільшення ліцензованого обсягу за спеціальністю), яка включає:

перелік освітніх програм, які виконуються за відповідною спеціальністю;

контингент здобувачів освіти за кожною освітньою програмою відповідної спеціальності за останній навчальний рік;

обґрунтування необхідності збільшення ліцензованого обсягу за спеціальністю;

12) інформацію про наявність у відкритому доступі на власному вебсайті інформації та документів, передбачених Законами України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», згідно з додатком 33 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності;

13) інформацію про наявність на офіційному веб-сайті здобувача ліцензії (ліцензіата) сторінки англійською мовою, на якій розміщена основна інформація про суб’єкта освітньої діяльності, правила прийому іноземців та осіб без громадянства, умови навчання та проживання іноземців та осіб без громадянства, контактна інформація тощо (у разі започаткування провадження освітньої діяльності з підготовки іноземців та осіб без громадянства за акредитованими спеціальностями);

14) копії документів, що засвідчують рівень освіти і кваліфікації керівника закладу освіти (документів про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання);

15) інформацію у довільній формі про відсутність над здобувачем ліцензії (ліцензіатом) прямо чи опосередковано контролю (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції”) резидентами іноземних держав, що здійснюють збройну агресію проти України (у значенні, наведеному в статті 1 Закону України «Про оборону України») та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України, та інформацію про те, що здобувач ліцензії (ліцензіат) не діє в інтересах таких осіб;

16) опис документів, що подаються для отримання ліцензії на започаткування провадження освітньої діяльності або розширення провадження освітньої діяльності за спеціальністю на рівні фахової передвищої освіти, у двох примірниках згідно з додатком 34 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності [8].

Хто може здійснювати проведення усіх видів навчальних занять, керівництво курсовими, дипломними роботами (проєктами) у сфері фахової передвищої освіти?

Проведення усіх видів навчальних занять, здійснення керівництва курсовими, дипломними роботами (проєктами) здійснюють педагогічні працівники відповідної спеціальності, причому не менше 25 відсотків лекцій проводяться педагогічними працівниками, які мають вищу педагогічну категорію. Відповідність спеціальності педагогічного працівника дисципліні визначається згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або досвідом практичної роботи за відповідною спеціальністю не менше п’яти років, або підвищенням кваліфікації тривалістю не менше 72 аудиторних годин [8].

Хто зобов’язаний забезпечити кадровий склад педагогічних працівників закладу освіти, який подав заяву про отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності?

Заклад освіти, який подав заяву про отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності (розширення провадження освітньої діяльності) за спеціальністю на рівні фахової передвищої освіти та післядипломної освіти, зобов’язаний забезпечити кадровий склад педагогічних працівників відповідно до передбачених Ліцензійними умовами вимог [8].

Який відсоток має становити забезпеченість навчальних аудиторій мультимедійним обладнанням для закладів фахової передвищої освіти?

Забезпеченість навчальних аудиторій мультимедійним обладнанням повинна становити не менше ніж 30 відсотків [8].

Які вимоги застосовуються до відокремленого структурного підрозділу (філії), в якому здійснюється повний цикл навчання за певною спеціальністю на певному рівні у сфері фахової передвищої освіти?

За наявності в закладі освіти відокремленого структурного підрозділу (філії), в якому здійснюється повний цикл навчання за певною спеціальністю на певному рівні у сфері фахової передвищої освіти, до нього застосовуються вимоги щодо підготовки фахівців за рівнем фахової передвищої освіти [8].

Що має робити заклад фахової передвищої освіти у разі запровадження дистанційної форми навчання?

У разі запровадження дистанційної форми навчання заклад фахової передвищої освіти повинен додатково дотримуватися вимог до навчально-методичного, кадрового і системотехнічного забезпечення дистанційної форми навчання, а також забезпечити створення і функціонування системи управління дистанційною формою навчання та вебресурсами навчальних дисциплін (програм) [8].

Який відсоток має становити кількість здобувачів за рівнем фахової передвищої освіти на певній спеціальності?

Кількість здобувачів за рівнем фахової передвищої освіти на певній спеціальності повинна становити не менше 50 відсотків відповідного ліцензованого обсягу [8].

Хто забезпечує подання відомостей в електронному вигляді про кадрове та матеріально-технічне забезпечення ліцензіата?

Здобувач ліцензії забезпечує подання в електронному вигляді відомостей про кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу фахової передвищої освіти, його відокремленого структурного підрозділу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти [8].

Хто забезпечує актуальність відомостей про кадрове та матеріально-технічне забезпечення ліцензіата?

Ліцензіат забезпечує актуальність відомостей про кадрове та матеріально-технічне забезпечення. Відомості про кадрове забезпечення подаються кожного навчального року до 1 травня, а про матеріально-технічне забезпечення ‒ до 31 грудня або протягом трьох місяців після їх зміни. Заклад освіти має право у разі потреби оновлювати відомості протягом року.

Чи має ліцензіат подати на вимогу МОН список науково-педагогічних та педагогічних працівників, які забезпечують відповідний освітній процес?

На вимогу МОН ліцензіат повинен подати список науково-педагогічних та педагогічних працівників, які забезпечують відповідний освітній процес, із зазначенням прізвища, імені та по батькові, освіти, наукового ступеня та вченого звання [8].

Що таке акредитація освітньої програми?

Акредитація освітньої програми – це оцінювання освітньої програми на предмет її відповідності стандарту освіти, а також спроможності закладу освіти забезпечити досягнення здобувачами освіти передбачених в освітній програмі результатів навчання [1].

Який орган здійснює акредитацію освітніх програм?

Освітня програма відповідного рівня освіти акредитується органом із забезпечення якості освіти, визначеним спеціальним законом, та/або акредитованими громадськими фаховими об’єднаннями чи іншими акредитованими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності закладів освіти [1].

Яка процедура проходження акредитації освітньо-професійної програми?

Заклад освіти, який бажає акредитувати освітньо-професійну програму, подає до центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти в електронному вигляді заяву та документи, що підтверджують відповідність освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою вимогам та критеріям, встановленим положенням про акредитацію освітньо-професійних програм.

Протягом двох місяців з дня подання заяви центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію чи про відмову в акредитації відповідної освітньо-професійної програми.

Акредитаційна експертиза освітньо-професійної програми виконується уповноваженою центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти державною установою за рахунок коштів закладу освіти.

Рішення щодо акредитації освітньо-професійної програми протягом трьох робочих днів з дня його прийняття вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Рішення про акредитацію вперше за кожною акредитованою освітньо-професійною програмою приймається строком на п’ять років, а при другій та наступних акредитаціях ‒ строком на 10 років. Рішення про умовну (відкладену) акредитацію приймається строком на один рік [2].

Що є підставою для анулювання рішення про акредитацію?

Підставою для анулювання рішення про акредитацію є:

1) заява закладу фахової передвищої освіти про анулювання рішення про акредитацію;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб ‒ підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення закладу фахової передвищої освіти;

3) виявлення недостовірних даних у документах, поданих закладом фахової передвищої освіти разом із заявою про акредитацію освітньо-професійної програми;

4) прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки рішення про анулювання (або звуження) ліцензії або рішення про припинення провадження освітньої діяльності за певною спеціальністю (звуження ліцензії);

5) неподання закладом фахової передвищої освіти повідомлення про суттєві зміни в акредитованій освітньо-професійній програмі у встановлений цим законом строк [2].

Що таке громадська акредитація закладу освіти?

Громадська акредитація закладу освіти ‒ це оцінювання закладу освіти щодо ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти та забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених освітніми програмами і стандартами освіти.

Громадська акредитація закладу освіти здійснюється з метою визнання якості освітньої діяльності закладу освіти та формування його позитивного іміджу і репутації.

Громадська акредитація закладу освіти здійснюється на добровільних засадах за запитом закладу освіти.

Громадська акредитація закладу освіти здійснюється акредитованими в установленому порядку фаховими громадськими об’єднаннями, іншими акредитованими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.

Результати громадської акредитації закладу освіти можуть враховуватися при акредитації освітніх програм та інституційній акредитації.

Успішні результати громадської акредитації закладу освіти засвідчуються відповідним сертифікатом, що видається на строк до десяти років [1].

Що таке акредитація освітньо-професійної програми?

Акредитація освітньо-професійної програми ‒ оцінювання освітньо-професійної програми та освітньої діяльності закладу фахової передвищої освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості фахової передвищої освіти [2].

До якого часу дійсні сертифікати про акредитацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста?

Сертифікати про акредитацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, дійсні на день набрання чинності Законом України «Про фахову передвищу освіту», продовжуються до завершення навчання осіб, які вступили до відповідних закладів освіти для здобуття такого освітньо-кваліфікаційного рівня до 31 грудня 2019 року, без необхідності їх переоформлення у разі завершення строку їх дії [2].

Який державний орган здійснює акредитацію освітньо-професійних програм?

До затвердження в установленому Законом України «Про фахову передвищу освіти» порядку положення про акредитацію освітньо-професійних програм таку акредитацію здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки в порядку, передбаченому для акредитації напрямів і спеціальностей [2].

Як переоформити сертифікати про акредитацію спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на сертифікати про акредитацію всіх освітньо-професійних програм освітнього ступеня фахового молодшого бакалавра?

Сертифікати про акредитацію спеціальностей освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста переоформлюються на сертифікати про акредитацію всіх освітньо-професійних програм освітнього ступеня фахового молодшого бакалавра в межах відповідної спеціальності, за якими наявний контингент здобувачів освіти на день подання заяви про переоформлення, та строку їх дії [2].

Що є метою акредитації освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти?

Метою акредитації освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти є:

визначення відповідності освітньо-професійної програми та освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою вимогам та критеріям оцінювання якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою, встановлених цим Положенням;

допомога закладам освіти у визначенні сильних і слабких сторін освітньо-професійної програми;

надання усім заінтересованим сторонам (учасникам освітнього процесу, роботодавцям, батькам здобувачів освіти тощо) інформації щодо якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою;

підтвердження значимості фахової передвищої освіти в Україні з питань забезпечення підготовки фахівців для ринку праці;

сприяння інтеграції закладів освіти до Європейського освітнього простору [26].

Що таке акредитація освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти?

акредитація освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти (далі - акредитація) - діяльність Державної служби якості освіти України щодо оцінювання освітньо-професійної програми та освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості фахової передвищої освіти, що здійснюється у формі акредитаційної експертизи [26].

Що таке акредитаційна експертиза?

акредитаційна експертиза - комплекс заходів, направлених на визначення відповідності освітньо-професійної програми та освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою вимогам та критеріям оцінювання якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою, встановлених Положенням про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, що виконується уповноваженою на це Службою державною освітньою установою за рахунок коштів закладу освіти [26].

Хто є експерт акредитаційної експертизи?

експерт - фахівець, який на підставі укладених з Уповноваженою установою цивільно-правових договорів здійснює акредитаційну експертизу освітньо-професійної програми закладу фахової передвищої освіти. [26].

Що таке критерії оцінювання якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності?

критерії оцінювання якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою (далі - критерії) - встановлені цим Положенням обов’язкові складові оцінювання, що застосовуються Уповноваженою установою та експертами під час проведення акредитаційної експертизи, постакредитаційного моніторингу, а також закладом освіти для самооцінювання освітньо-професійної програми, та освітньої діяльності за цією програмою [26].

Що таке самооцінювання?

самооцінювання - системний комплексний аналіз закладом освіти власної діяльності за освітньо-професійною програмою, спрямований на самостійне визначення фактичного стану якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією освітньо-професійною програмою, виявлення прогалин і перегляд пріоритетів для подальшого розвитку [26].

Які функції виконує уповноважена установа?

уповноважена установа - це державна освітня установа, що підпорядкована Службі та яка відповідно до наказу Голови Служби уповноважена на виконання акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм закладів фахової передвищої освіти в частині її організаційного та методичного супроводження, а також на виконання інших повноважень, визначених Положенням про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти [26].

Коли вперше здійснюється акредитація освітньо-професійної програми за умови провадження освітньої діяльності?

Акредитація освітньо-професійної програми вперше здійснюється за умови провадження освітньої діяльності у рік випуску здобувачів освіти за відповідною освітньо-професійною програмою [26].

Коли здійснюється друга і наступна акредитація освітньо-професійної програми?

Друга і наступна акредитація проводиться впродовж останнього року строку дії сертифіката про акредитацію освітньо-професійної програми [26].

Чи має право заклад освіти достроково ініціювати проведення другої і наступних акредитації освітньо-професійної програми?

Заклад освіти має право достроково ініціювати проведення другої і наступних акредитації освітньо-професійної програми [26].

Чи може здійснюватися одночасна акредитація двох або більше освітньо-професійних програм у межах однієї спеціальності ?

У межах однієї спеціальності може здійснюватися одночасна акредитація двох або більше освітньо-професійних програм [26].

На яких підставах акредитуються освітньо-професійні програми структурних підрозділів закладів освіти, які відповідно до ліцензії здійснюють підготовку здобувачів фахової передвищої освіти?

Освітньо-професійні програми структурних підрозділів закладів освіти, які відповідно до ліцензії здійснюють підготовку здобувачів фахової передвищої освіти, акредитуються на загальних підставах та у порядку, визначеному Положенням про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти.

Заклад освіти створює умови для проведення акредитаційної експертизи та зобов’язаний дотримуватись принципів академічної доброчесності [26].

В які терміни потрібно подати заяву про наміри акредитувати освітньо-професійну програму закладу освіти, який бажає акредитувати освітньо-професійну програму у наступному навчальному році?

Заклад освіти, який бажає акредитувати освітньо-професійну програму у наступному навчальному році, з 01 травня до 01 липня навчального року, який передує навчальному року проведення акредитації, подає до Служби в електронному вигляді заяву про наміри акредитувати освітньо-професійну програму за формою, наведеною у додатку 2 до Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти [26].

В які терміни служба на офіційному вебсайті розміщує графік прийняття заяв про акредитацію освітньо-професійних програм закладів освіти?

Служба до 01 серпня навчального року, який передує навчальному року проведення акредитації, на офіційному вебсайті розміщує графік прийняття заяв про акредитацію освітньо-професійних програм закладів освіти [26].

В якому вигляді заклад освіти, який заявив про акредитацію освітньо-професійної програми, згідно з графіком подає заяву про акредитацію та документи що підтверджують відповідність освітньо-професійної програми?

Заклад освіти, який заявив про акредитацію освітньо-професійної програми, згідно з графіком прийняття заяв подає в електронному вигляді заяву про акредитацію та документи, що підтверджують відповідність освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою вимогам та критеріям оцінювання якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою за формою, наведеною у додатку 3 до Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти [26].

Протягом якого терміну з дати реєстрації заяви про акредитацію та за результатами проведеної акредитаційної експертизи Служба приймає рішення?

Служба протягом двох місяців з дати реєстрації заяви про акредитацію та за результатами проведеної акредитаційної експертизи приймає одне з таких рішень:

про акредитацію освітньо-професійної програми;

про умовну (відкладену) акредитацію освітньо-професійної програми;

про відмову в акредитації освітньо-професійної програми [26].

Які документи заклад освіти, який бажає акредитувати освітньо-професійну програму, подає до Служби в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованим електронним підписом керівника закладу освіти (уповноваженої особи, визначеної наказом керівника закладу освіти) ?

Заклад освіти, який бажає акредитувати освітньо-професійну програму, подає до Служби в електронному вигляді, засвідчені кваліфікованим електронним підписом керівника закладу освіти (уповноваженої особи, визначеної наказом керівника закладу освіти) такі документи:

заяву про акредитацію освітньо-професійної програми;

затверджені в установленому порядку освітньо-професійну програму та навчальний план за цією програмою;

результати самооцінювання відповідно до критеріїв;

рецензії (відгуки) роботодавців та/або керівників баз виробничих практик за останні п’ять календарних років (за наявності) [26].

Впродовж якого терміну посадовою особою Служби після реєстрації акредитаційної справи здійснюється їх попередній аналіз на предмет повноти поданих документів, відповідності їх змісту до назви освітньо-професійної програм?

Після реєстрації акредитаційної справи, посадовою особою Служби впродовж трьох робочих днів здійснюється їх попередній аналіз на предмет повноти поданих документів, відповідності їх змісту до назви освітньо-професійної програми [26].

Який документ складається посадовою особою Служби у разі виявлення недоліків (невідповідностей) у поданих закладом освіти документах результати попереднього аналізу акредитаційної справи?

У разі виявлення недоліків (невідповідностей) у поданих закладом освіти документах посадовою особою Служби складається відгук про результати попереднього аналізу акредитаційної справи, який разом із акредитаційною справою передається Уповноваженій установі для врахування при проведенні акредитаційної експертизи [26].

В який термін уповноваженою установою формується склад експертної групи, яка проводитиме акредитаційну експертизу?

Уповноваженою установою не пізніше ніж за сім робочих днів до початку роботи члена експертної групи за місцем провадження освітньої діяльності закладу освіти, формується склад експертної групи, яка проводитиме акредитаційну експертизу, визначається строк її роботи, дати виїзду до закладу освіти та останній день строку подання матеріалів акредитаційної експертизи до Служби [26].

З представників яких установ може формується експертна група для проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми?

Для проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійної програми формується експертна група з представника територіального органу Служби та двох експертів з числа фахівців, внесених до реєстру експертів Служби, один з яких призначається керівником групи [26].

Хто затверджує склад експертної групи ?

Склад експертної групи затверджується наказом Служби за поданням Уповноваженої установи [26].

У яких випадках може бути розширений склад експертної групи?

У разі одночасної акредитації двох чи більше освітньо-професійних програм у межах однієї спеціальності склад експертної групи може бути розширений, але не більше ніж на одного експерта для однієї освітньо-професійної програми [26].

Чи може бути залучений представник роботодавців та/або професійної асоціації до роботи експертної групи?

На підставі подання організації (об’єднання) роботодавців та/або професійної асоціації до роботи експертної групи може бути залучений представник роботодавців (за згодою) [26].

Хто обов’язково залучається до акредитації освітньо-професійних програм спеціалізованої фахової передвищої освіти?

Акредитація освітньо-професійних програм спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюються з обов’язковим залученням фахівців відповідної сфери, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Положенням про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти [26].

Які фахівці не можуть залучатись до складу експертної групи?

До складу експертної групи не можуть входити фахівці, які працюють (у тому числі на умовах сумісництва, погодинної оплати праці, цивільно-правових угод) або навчаються у закладі освіти, освітньо-професійна програма якого проходить акредитаційну експертизу, чи за наявності інших обставин, що свідчать про реальний чи потенційний конфлікт інтересів, а також ті фахівці, у яких не минув обмежувальний строк академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності.

До складу експертної групи не можуть бути включені фахівці, які здійснюють освітню діяльність за спеціальністю, в межах якої освітньо-професійна програма акредитується, у закладі освіти, розташованому у тому ж населеному пункті, що й заклад освіти, який акредитує освітньо-професійну програму [26].

Яка процедура проводиться до початку роботи члена експертної групи в закладі освіти якого затверджено до складу експертної групи?

Наказ, яким затверджено склад експертної групи, за один робочий день до початку роботи члена експертної групи у закладі освіти надсилається за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді з підтвердженням про отримання) керівнику закладу освіти, освітньо-професійна програма якого акредитується [26].

Що передбачає акредитаційна експертиза?

Акредитаційна експертиза передбачає:

вивчення експертною групою результатів самооцінювання, а також інших документів та інформації, що стосуються освітньо-професійної програми і освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою;

виїзд члена експертної групи з числа представників територіального органу Служби до закладу освіти з метою:

уточнення даних, вказаних у документі про результати самооцінювання, опитування представників заінтересованих сторін про освітньо-професійну програму та освітню діяльність закладу освіти за цією програмою,

формування рекомендацій щодо вдосконалення їхньої якості, у ході якого можуть проводитись індивідуальні співбесіди, інтерв’ю, фокус-групи (представників керівництва закладу освіти, педагогічних (науково-педагогічних) працівників, представників органів студентського самоврядування, здобувачів фахової передвищої освіти, випускників, роботодавців та ін.);

складання звіту експертної групи про результати акредитаційної експертизи [26].

З якою метою Уповноважена установа надсилає попередньо акредитаційну справу в електронному вигляді керівнику закладу освіти та членам експертної групи?

З метою попереднього вивчення акредитаційної справи Уповноважена установа в електронному вигляді надсилає її керівнику та членам експертної групи. Під час попереднього вивчення акредитаційної справи члени експертної групи мають право використовувати будь-які відкриті та загальнодоступні джерела інформації про освітньо-професійну програму закладу освіти, яка акредитується [26].

Який документ складає експертна група коли в дистанційному режимі ознайомлюється з відгуком про результати попереднього аналізу акредитаційної справи та акредитаційною справою?

Експертна група в дистанційному режимі ознайомлюється з відгуком про результати попереднього аналізу акредитаційної справи та акредитаційною справою, складає чек-лист питань (завдань) (далі - чек-лист), які необхідно проаналізувати з виїздом до місцезнаходження закладу освіти, який виявив бажання акредитувати освітньо-професійну програму фахової передвищої освіти.

З метою належної організації роботи експерта у закладі освіти, не пізніше ніж за один робочий день до його приїзду, керівнику закладу освіти за допомогою електронного поштового зв’язку (у незмінному вигляді з підтвердженням про отримання) надсилається чек-лист [26].

Хто може виїжджати до закладу освіти з метою опрацювання чек-листа?

З метою опрацювання чек-листа до закладу освіти виїжджає член експертної групи з числа працівників територіального органу Служби. За необхідності для акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм спеціалізованої фахової передвищої освіти до місцезнаходження закладу освіти може виїжджати член експертної групи з числа експертів (представник відповідної сфери) та/або представник Служби.

Керівник та інші члени експертної групи взаємодіють з членом експертної групи або представником Служби, що виїхав до закладу освіти для проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм, у дистанційному режимі [26].

Який термін потрібен для опрацювання чек-листа за місцезнаходженням закладу освіти?

Опрацювання чек-листа за місцезнаходженням закладу освіти не може перевищувати трьох робочих днів [26].

Які права має керівник закладу освіти під час проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм ?

Під час проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм керівник закладу освіти має право:

бути поінформованим про свої права та обов’язки;

вимагати від членів експертної групи додержання вимог законодавства;

бути ознайомленим з чек-листом та перевіряти відповідність питань (завдань), які аналізуються членом експертної групи [26].

Що зобов’язаний керівник закладу освіти під час проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм?

Під час проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм керівник закладу освіти зобов’язаний:

допускати члена експертної групи або представника Служби до проведення необхідних заходів у закладі освіти щодо виконання чек-листа;

створювати необхідні умови для роботи члена експертної групи або представника Служби у закладі освіти;

виконувати законні вимоги члена експертної групи або представника Служби задля проведення ними всіх необхідних заходів у закладі освіти щодо виконання чек-листа;

надавати завірені в установленому порядку документи, пояснення та інформацію з питань, що виникають під час проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм [26].

Який документ складає експертна група?

Експертна група складає звіт [26].

Хто підписує звіт експертної групи?

Звіт підписується всіма членами експертної групи. Член експертної групи, який не згодний зі звітом, може письмово викласти свою окрему думку, яка долучається до звіту і є його невід’ємною частиною [26].

Який документ долучається до звіту у разі участі в акредитаційній експертизі представника роботодавців ?

У разі участі в акредитаційній експертизі представника роботодавців ним може складатися дорадчий висновок, який долучається до звіту [26].

До якої установи та в які терміни, керівник експертної групи подає складений за результатами роботи звіт?

Складений за результатами роботи експертної групи звіт в електронному вигляді подається її керівником до Уповноваженої установи не пізніше трьох робочих днів після завершення роботи безпосередньо в закладі освіти. Звіт, посвідчений електронним підписом, впродовж наступних трьох робочих днів надсилається Уповноваженою установою на офіційну електронну адресу Служби та зазначену в ЄДЕБО електронну адресу закладу освіти [26].

Не пізніше якого терміну із дня надходження звіту, керівник закладу освіти повідомляє Уповноважену установу про його отримання?

Не пізніше наступного робочого дня із дня надходження звіту, керівник закладу освіти повідомляє Уповноважену установу про його отримання шляхом надсилання посвідченого електронним підписом електронного листа [26].

Впродовж якого терміну із дня отримання звіту, керівник закладу освіти має право надати до нього мотивовані зауваження, які долучаються до звіту і є його невід’ємною частиною?

Впродовж трьох робочих днів із дня отримання звіту, керівник закладу освіти має право надати до нього мотивовані зауваження, які долучаються до звіту і є його невід’ємною частиною [26].

Впродовж якого терміну після закінчення строку для подання закладом освіти мотивованих зауважень, Уповноважена установа забезпечує підготовку проєкту рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію, відмову в акредитації освітньо-професійної програми ?

Уповноважена установа на основі звіту та мотивованих зауважень до нього (за наявності) забезпечує, впродовж семи робочих днів після закінчення строку для подання закладом освіти мотивованих зауважень, підготовку проєкту рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію, відмову в акредитації освітньо-професійної програми, який долучається до акредитаційної справи [26].

Який орган створюється Службою для прийняття рішення про акредитацію освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти?

Для прийняття рішення про акредитацію освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти Службою створюється Акредитаційна комісії Державної служби якості освіти України (далі - Акредитаційна комісія) - дорадчий орган Служби [26].

Хто визначає склад Акредитаційної комісії та хто входить до неї?

Склад Акредитаційної комісії визначається окремим наказом Служби.

До складу Акредитаційної комісії входять представники Служби, Уповноваженої установи, представники закладів вищої та фахової передвищої освіти, представник Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні (за згодою) [26].

Який кількісний склад акредитаційної комісії?

Акредитаційна комісія складається з двадцяти п’яти осіб, з яких сімнадцять є представниками закладів вищої та фахової передвищої освіти [26].

Який строк повноважень Акредитаційної комісії?

Строк повноважень Акредитаційної комісії складає три календарні роки з дати затвердження її складу [26].

Хто може бути Головою та першим заступником голови Акредитаційної комісії ?

Головою Акредитаційної комісії є Голова Служби. У разі його тимчасової відсутності виконання повноважень голови Акредитаційної комісії покладається на першого заступника Голови Служби [26].

Хто здійснює організацію роботи Акредитаційної комісії?

Організацію роботи Акредитаційної комісії здійснює секретар, який призначається з числа працівників Уповноваженої установи [26].

Хто представляє акредитаційну справу за відповідною освітньо-професійною програмою (програмами) на засіданні Акредитаційної комісії ?

На засіданні Акредитаційної комісії акредитаційну справу за відповідною освітньо-професійною програмою (програмами) представляє член Акредитаційної комісії [26].

В якому вигляді та в який термін Акредитаційні справи надсилаються членам Акредитаційної комісії ?

Акредитаційні справи надсилаються в електронному вигляді членам Акредитаційної комісії не пізніше п’яти робочих днів до засідання Акредитаційної комісії [26].

Якою кількістю голосів членів Акредитаційної комісії приймаються рішення Акредитаційної комісії та якими документами оформляється та затверджується?

Рішення Акредитаційної комісії приймаються більшістю у 3/4 голосів членів Акредитаційної комісії, які беруть участь у засіданні, оформлюється протоколом та затверджується наказом Служби. Засідання Акредитаційної комісії є правомочними, за умови присутні на ньому більше 2/3 членів Акредитаційної комісії від її загального складу [26].

Чи має право голосу представник закладу освіти який є членом Акредитаційної комісії якщо акредитується освітньо-професійна програма його закладу?

Якщо член Акредитаційної комісії є представником закладу освіти, освітньо-професійна програма якого акредитується, то він позбавляється права голосу при прийнятті рішення про акредитацію цієї освітньо-професійної програми [26].

За яких умов ухвалюється рішення про акредитацію освітньо-професійної програми?

Рішення про акредитацію освітньо-професійної програми ухвалюється за умов, якщо частка балів від максимальної суми балів за критеріями становить не менше 75 % включно та відсутні критерії, оцінені за рівнем «не відповідає» [26].

За яких умов ухвалюється рішення про акредитацію освітньо-професійної програми «умовно акредитовано (відкладено)»?

Рішення «умовно акредитовано (відкладено)» ухвалюється за умов, якщо частка балів від максимальної суми балів за всіма критеріями становить не менше 50 % включно та не більше ніж один критерій оцінений за рівнем «не відповідає» [26].

За яких умов ухвалюється рішення про «відмовлено в акредитації» та які існують підстави такої відмови?

Рішення «відмовлено в акредитації» ухвалюється за умов, якщо частка балів від максимальної суми балів за всіма критеріями становить менше 50 % та/або більше ніж один критерій оцінений за рівнем «не відповідає».

Служба також приймає рішення «відмовлено в акредитації у разі:

відмови закладу освіти в допуску експертної групи до закладу освіти під час виїзду в узгоджені строки на місце проведення експертизи;

створення закладом освіти перешкод для роботи експертної групи, інших протиправних дій закладу освіти, які унеможливлюють проведення акредитаційної експертизи;

встановлення на підставі поданих документів та/або під час виїзду до закладу освіти достатніх підстав вважати, що освітній процес за освітньо-професійною програмою не здійснюється [26].

На який строк приймається рішення про акредитацію вперше,а також при другій та наступних акредитаціях за кожною освітньо-професійною програмою ?

Рішення про акредитацію вперше за кожною освітньо-професійною програмою приймається строком на п’ять років, а при другій та наступних акредитаціях - строком на 10 років [26].

На який строк приймається рішення про умовну (відкладену) акредитацію ?

Рішення про умовну (відкладену) акредитацію приймається строком на один рік [26].

Протягом якого терміну Служба надає закладу освіти сертифікат про акредитацію та вносить інформацію до ЄДЕБО?

Служба протягом трьох робочих днів з дня затвердження рішення про акредитацію освітньо-професійної програми надає закладу освіти сертифікат про акредитацію та вносить інформацію до ЄДЕБО [26].

Протягом якого терміну відповідна інформація вноситься Службою до ЄДЕБО, у разі прийняття рішення про умовну (відкладену) акредитацію?

У разі прийняття рішення про умовну (відкладену) акредитацію, відповідна інформація вноситься Службою до ЄДЕБО протягом трьох робочих днів [26].

Для чого Служба здійснює постакредитаційний моніторинг закладу освіти та освітньо-професійної програми у разі умовної (відкладеної) акредитації?

У разі умовної (відкладеної) акредитації Служба здійснює постакредитаційний моніторинг закладу освіти та освітньо-професійної програми для виявлення та відстеження тенденцій у її реалізації, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності за освітньо-професійною програмою критеріям, результати оцінювання яких під час акредитаційної експертизи унеможливили прийняття рішення про акредитацію освітньо-професійної програми [26].

В які терміни та за якими формами проводиться Постакредитаційний моніторинг після прийняття рішення про умовну (відкладену) акредитацію освітньо-професійної програми?

Постакредитаційний моніторинг проводиться не раніше наступного навчального року після прийняття рішення про умовну (відкладену) акредитацію освітньо-професійної програми за такими формами:

дистанційно, з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій,

з виїздом до місцезнаходження закладу освіти.

Форми проведення постакредитаційного моніторингу можуть поєднуватися.

Форму проведення постакредитаційного моніторингу визначає Акредитаційна комісія при прийнятті рішення про умовну (відкладену) акредитацію освітньо-професійної програми, що вноситься до протоколу засідання Акредитаційної комісії [26].

За яких умов проводиться постакредитаційний моніторинг освітньої діяльності з реалізації освітньо-професійної програми?

Постакредитаційний моніторинг освітньої діяльності з реалізації освітньо-професійної програми проводиться відповідно до чек-листа, який повинен передбачати перелік критеріїв, частка виконання яких не перевищувала 75 %, та перелік недоліків, зазначених у звіті [26].

Хто проводить, кого можуть залучати та максимальна кількість осіб які проводять постакредитаційний моніторинг?

Постакредитаційний моніторинг проводиться працівниками територіального органу Служби. До постакредитаційного моніторингу можуть залучатися експерти, які проводили акредитаційну експертизу. Кількість фахівців, які проводять постакредитаційний моніторинг, не може перевищувати трьох осіб [26].

Яка тривалість постакредитаційного моніторингу, та строк роботи за місцезнаходженням закладу освіти?

Тривалість постакредитаційного моніторингу не може перевищувати десяти робочих днів, а строк роботи за місцезнаходженням закладу освіти під час такого моніторингу не більше трьох робочих днів [26].

Який документ складається та ким затвердженою за результатами постакредитаційного моніторингу?

За результатами постакредитаційного моніторингу працівниками територіального органу Служби складається підсумковий документ (довідка про результати моніторингу), за затвердженою Службою формою, яка містить результати відстеження тенденцій реалізації освітньо-професійної програми за чек-листом та обґрунтовані висновки про усунення (неусунення) недоліків, які унеможливили прийняття рішення про акредитацію освітньо-професійної програми, оновлені показники критеріїв, та загальний показник виконання критеріїв [26].

Що відбувається, якщо за результатами постакредитаційного моніторингу встановлено, що закладом освіти у повному обсязі усунуто недоліки про умовну (відкладену) акредитацію?

У випадку, якщо за результатами постакредитаційного моніторингу встановлено, що закладом освіти у повному обсязі усунуто недоліки, виявлені у ході акредитаційної експертизи, за якою прийнято рішення про умовну (відкладену) акредитацію, довідка про результати моніторингу разом з матеріалами попередньої акредитації розглядається на першому після завершення постакредитаційного моніторингу засіданні Акредитаційної комісії Служби, для прийняття рішення [26].

У якому випадку результати постакредитаційного моніторингу враховуються?

У випадку, якщо за результатами постакредитаційного моніторингу встановлено, що закладом освіти не у повному обсязі усунуто або не усунуто недоліки, виявлені у ході акредитаційної експертизи, за якою прийнято рішення про умовну (відкладену) акредитацію, результати постакредитаційного моніторингу враховуються під час здійснення наступної акредитації, яка відбувається на загальних підставах та у визначеному Положенням про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти порядку [26].

У який термін заклад освіти може подати документи для акредитації цієї самої освітньо-професійної програми у разі прийняття рішення про відмову в акредитації?

У разі прийняття рішення про відмову в акредитації заклад освіти може подати документи для акредитації цієї самої освітньо-професійної програми відповідно до процедури, викладеної в цьому Положенні, не раніше ніж через рік після прийняття рішення про відмову.

У такому разі експертна група зобов’язана підтвердити, що недоліки, виявлені під час попередньої акредитаційної експертизи, усунуто (неусунуто), про що складається відповідний звіт, який передається Уповноваженій установі для підготовки проєкту рішення Служби [26].

За яких умов Служба приймає рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію?

У разі підтвердження в звіті факту усунення недоліків в роботі закладу освіти за відповідною освітньо-професійною програмою та за результатами акредитаційної експертизи, Служба приймає рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію, відмову в акредитації [26].

Що відбувається у разі прийняття рішення про повторну відмову в акредитації освітньо-професійної програми?

У разі прийняття рішення про повторну відмову в акредитації освітньо-професійної програми Служба інформує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки про неспроможність закладу освіти здійснювати освітню діяльність за заявленою освітньо-професійною програмою та вносить пропозиції щодо проведення перевірки додержання закладом освіти ліцензійних умов [26].

Які права має заклад освіти, який здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів за освітньо-професійною програмою, в акредитації якої відмовлено?

Заклад освіти, який здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів за освітньо-професійною програмою, в акредитації якої відмовлено, має право, за наявності ліцензії з відповідної спеціальності, продовжувати освітню діяльність за даною освітньо-професійною програмою з видачею документа про здобуту фахову передвищу освіту у визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки порядку без зазначення найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до диплома фахового молодшого бакалавра - інформації про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення [26].

Яке рішення ухвалює Служба у разі проведення одночасної акредитації групи освітньо-професійних програм у межах однієї спеціальності ?

У разі проведення одночасної акредитації групи освітньо-професійних програм у межах однієї спеціальності Служба ухвалює окреме рішення стосовно кожної з освітньо-професійних програм, щодо якої проведено акредитаційну експертизу [26]

Чи має право бути присутніми на засіданні Акредитаційної комісії Служби, під час якої розглядається відповідна акредитаційна справа керівник закладу освіти та/або уповноважена ним особа?

Керівник закладу освіти та/або уповноважена ним особа, мають право бути присутніми на засіданні Акредитаційної комісії Служби, під час якої розглядається відповідна акредитаційна справа [26].

Які є підстави для підтвердження рішення про акредитацію?

Підставами для підтвердження рішення про акредитацію є:

ліквідація, реорганізація, зміна найменування чи місцезнаходження закладу освіти, структурного підрозділу закладу вищої освіти або відповідного закладу вищої освіти (філії закладу освіти), що провадять освітню діяльність у сфері фахової передвищої освіти;

реорганізація юридичних осіб, що мають рішення про акредитацію, шляхом злиття або приєднання;

зміни в переліку галузей знань, назв галузей знань та спеціальностей.

Підтвердження рішення про акредитацію можливе після отримання відповідного рішення щодо ліцензії [26].

Що є підставою для анулювання рішення про акредитацію?

Підставою для анулювання рішення про акредитацію є:

заява закладу освіти про анулювання рішення про акредитацію;

наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення закладу освіти;

виявлення недостовірних даних у документах, поданих закладом освіти разом із заявою про акредитацію освітньо-професійної програми;

прийняття центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки рішення про анулювання (або звуження) ліцензії або рішення про припинення провадження освітньої діяльності за певною спеціальністю (звуження ліцензії);

неподання закладом освіти повідомлення про суттєві зміни в акредитованій освітньо-професійній програмі у встановлений законодавством строк [26].

Хто може бути експертом для проведення акредитації освітньо-професійних програм ?

Експертом може бути фахівець, який має досвід педагогічної роботи не менше 5 років, володіє компетентностями, що дають йому змогу ефективно здійснювати оцінювання якості освітньо-професійних програм та освітньої діяльності закладів освіти за цими програмами [26].

З числа яких працівників добираються Експерти ?

Експерти добираються з числа науково-педагогічних, педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти за галуззю знань з урахуванням спеціальності, до якої входить освітньо-професійна програма що акредитується [26].

Хто проводиться навчання з питань проведення акредитаційної експертизи експертам?

Експерти проходять навчання з питань проведення акредитаційної експертизи, яке проводиться Службою [26].

На якій підставі здійснюють свої повноваження експерти?

Експерти, здійснюють свої повноваження на підставі укладених із ними Уповноваженою установою цивільно-правових договорів [26].

Які права має Експерт?

Експерт має право:

під час проведення акредитаційної експертизи:

безперешкодного доступу на територію та до приміщень закладу освіти;

проводити аналіз внутрішньої документації закладів освіти, пов’язаної з розробленням та реалізацією освітньо-професійної програми, а також програм практик, методичних матеріалів, розроблених для реалізації освітньо-професійної програми, інших матеріалів, що забезпечують якість освіти тощо;

установлювати відповідність/невідповідність змісту підготовки здобувачів фахової передвищої освіти за освітньо-професійною програмою стандартові фахової передвищої освіти;

аналізувати, систематизувати й узагальнювати інформацію, що стосується освітньо-професійної програми та освітньої діяльності закладу освіти за цією програмою;

здійснювати збір інформації шляхом опитування, анкетування, інтерв’ювання та інших методів, а також обробку й узагальнення цієї інформації;

оцінювати різноманітні ресурси закладу освіти;

взаємодіяти в процесі проведення акредитаційної експертизи з іншими експертами, Службою, Уповноваженою установою, працівниками закладу освіти;

отримувати від закладу освіти та за згодою від інших установ та організацій у встановленому законодавством порядку інформацію та завірені в установленому порядку документи, необхідні для проведення акредитаційної експертизи;

проводити інтерв’ювання, фокус-групи, опитування учасників освітнього процесу, отримувати від них інформацію щодо діяльності закладу освіти.

за результатами акредитаційної експертизи:

вносити пропозиції на розгляд Служби щодо вдосконалення вимог до системи забезпечення якості фахової передвищої освіти, освітньої діяльності закладів освіти, критеріїв, вимог, показників та порядку їхнього запровадження, внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів у сфері забезпечення якості фахової передвищої освіти;

брати участь у засіданнях Акредитаційної комісії під час обговорення результатів акредитаційної експертизи відповідно до вимог Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти [26].

Що зобов’язані Експерти під час здійснення акредитаційної експертизи ?

Експерти під час здійснення акредитаційної експертизи зобов’язані:

здійснювати свої функції добросовісно, неупереджено і доброчесно;

діяти на підставі, у порядку та у спосіб, визначені законодавством;

знати та дотримуватися вимог цього Положення, критеріїв, викладених у додатку до цього Положення та правових засад функціонування закладів освіти;

складати об’єктивний і достовірний звіт про результати акредитаційної експертизи;

постійно підвищувати свій фаховий рівень.

Експерт не має права вимагати та/або отримувати неправомірну вигоду в будь-якій формі, порушувати норми академічної доброчесності [26].

Хто забезпечує проведення для експертів тренінгів, семінарів, інструктажів з метою підвищення їхньої кваліфікації щодо забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Служба забезпечує проведення для експертів тренінгів, семінарів, інструктажів з метою підвищення їхньої кваліфікації щодо забезпечення якості фахової передвищої освіти [26].

Хто веде реєстр експертів і яка інформація міститься в ньому ?

Реєстр експертів ведеться Службою та містить інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), посада, яку займає експерт на дату внесення інформації про нього до реєстру, опис наявних компетентностей, кваліфікація експерта за освітою, галузі знань (спеціальності) закладів освіти, в яких експерт має досвід роботи (за їхньою згодою на обробку персональних даних), строки та тривалість участі в організованому Службою навчанні (підвищенні кваліфікації) [26].

В яких цілях інформація, яка міститься у реєстрі експертів, може використовуватись Службою та Уповноваженою установою?

Інформація, яка міститься у реєстрі експертів, може використовуватись Службою та Уповноваженою установою виключно для організації проведення акредитаційної експертизи освітньо-професійних програм за якими здійснюється підготовка здобувачів фахової передвищої освіти.

Актуальність наявних даних забезпечується Службою спільно з керівниками закладів освіти, в яких працюють експерти за основним місцем роботи [26].

Який документ Служба видає експертам для здійснення своїх повноважень?

Для здійснення своїх повноважень Служба видає експертам посвідчення експерта, у якому зазначені: найменування установи, яка видала посвідчення, порядковий номер документа, сфера освіти, в якій фахівець є експертом, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) експерта, дата видачі, підпис керівника установи, скріплений гербовою печаткою. Посвідчення дійсне за пред’явлення документа, що посвідчує особу [26].

Який термін чинності посвідчення експерта?

Посвідчення є чинним до виключення експерта з Реєстру експертів. У разі втрати актуальності даних у посвідченні воно підлягає заміні із внесенням актуальних даних [26].

Хто може проводити незалежне оцінювання для забезпечення якості фахової передвищої освіти акредитацію освітньо-професійних програм ?

Акредитація освітньо-професійних програм незалежними установами оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти, акредитованими Службою, відбувається згідно з критеріями, визначеними цим Положенням [26].

Як прирівнюються сертифікати про акредитацію освітньо-професійних програм, видані незалежними установами оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Сертифікати про акредитацію освітньо-професійних програм, видані незалежними установами оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти, акредитованими Службою у встановленому законодавством порядку, прирівнюються до сертифікатів про акредитацію Служби. Відомості про такі сертифікати вносяться до ЄДЕБО [26].

Яким шляхом проводиться оприлюднення відкритості та прозорості акредитаційного процесу?

Відкритість та прозорість акредитаційного процесу досягаються шляхом оприлюднення на офіційному вебсайті Служби:

наказу про затвердження складу експертної групи для проведення акредитаційної експертизи;

наказу, яким затверджене рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію, відмову в акредитації освітньо-професійної програми;

звіту експертної групи (оприлюднюється впродовж 10 робочих днів після прийняття рішення Службою) [26].

Які документи та в які терміни оприлюднюються на офіційному вебсайті закладу освіти?

З метою забезпечення відкритості та прозорості акредитаційного процесу на офіційному вебсайті закладу освіти оприлюднюються:

документ про результати самооцінювання закладу освіти (розміщується не пізніше ніж за 5 робочих днів із дня подання до Служби документа для акредитаційної експертизи;

рішення про акредитацію, умовну (відкладену) акредитацію, відмову в акредитації освітньо-професійної програми;

звіт за формою, яка затверджується наказом Служби (оприлюднюються впродовж 15 робочих днів після прийняття рішення Службою) [26].

За рахунок кого проводиться процедура фінансування акредитація закладів освіти, які подали документи для проведення акредитації ?

Фінансування процедури акредитації здійснюється за рахунок закладів освіти, які подали документи для проведення акредитації [26].

Чи зобов’язані повідомляти заклади освіти Службу про суттєві зміни в акредитованій освітньо-професійній програмі?

Заклади освіти зобов’язані повідомляти Службу про суттєві зміни в акредитованій освітньо-професійній програмі протягом одного місяця з дня прийняття рішення про внесення таких змін та не пізніше ніж за місяць до початку вступної кампанії [26].

Що вважають суттєвими змінами в освітньо-професійній програмі підготовки здобувачів фахової передвищої освіти?

Суттєвими змінами в освітньо-професійній програмі є зміна опису предметної області та оновлення більше ніж на 15 відсотків змісту підготовки здобувачів фахової передвищої освіти, сформованого у термінах результатів навчання [26].

Протягом якого терміну з дня отримання повідомлення про суттєві зміни в освітньо-професійній програмі Служба приймає рішення я про проведення акредитації цієї програми або про залишення в силі рішення про попередню акредитацію?

Служба протягом місяця з дня отримання повідомлення про суттєві зміни в освітньо-професійній програмі приймає рішення про проведення акредитації цієї програми або про залишення в силі рішення про попередню акредитацію [26].

Протягом якого терміну та яким шляхом можуть бути оскаржені закладом освіти рішення Служби?

Рішення Служби можуть бути оскаржені закладом освіти шляхом подання до Служби письмової апеляційної заяви протягом десяти робочих днів з дати внесення інформації про таке рішення до ЄДЕБО.

Служба із числа осіб, які не брали участі у прийнятті попереднього рішення про акредитацію освітньо-професійної програми, рішення щодо акредитації якої оскаржується та залученням фахівців з відповідної спеціальності (галузі знань), створює тимчасову апеляційну комісію, яку очолює Голова Служби [26].

На підставі повторного аналізу акредитаційної справи, яке рішення може прийняти апеляційна комісія Служби ?

Тимчасова апеляційна комісія Служби, протягом 15 днів з дня отримання апеляційної заяви та на підставі повторного аналізу акредитаційної справи (у тому числі звіту експертної групи та підстав для прийнятого рішення) приймає одне з таких рішень:

про задоволення апеляційної заяви у повному обсязі;

про часткове задоволення апеляційної заяви;

про залишення рішення, що оскаржується, без змін [26].

Чи подання апеляційної заяви позбавляє заклад освіти звернутися до суду?

Подання до Служби закладом освіти апеляційної заяви не позбавляє останнього права на звернення до суду в строк та у порядку передбаченому законодавством України [26].

Як встановлюється ступінь відповідності освітньо-професійної програми та освітньої діяльності зі шкалою оцінювання за трьома рівнями відповідності?

Оцінювання освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою - встановлення ступеня відповідності освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою за кожним критерієм згідно зі шкалою оцінювання за трьома рівнями відповідності:

«відповідає» - освітньо-професійна програма та освітня діяльність за цією програмою відповідають визначеному критерію;

«відповідає умовно» - освітньо-професійна програма та освітня діяльність за цією програмою загалом відповідає визначеному критерію, однак мають місце недоліки, що можуть бути усунуті протягом одного календарного року;

«не відповідає» - освітньо-професійна програма та освітня діяльність за цією програмою не відповідає визначеному критерію, і виявлені суттєві порушення та недоліки, які не можуть бути усунені протягом одного календарного року [26].

Як оцінюється пункти освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за трьохбальною шкалою (1, 2, 3 бали)?

Критерії оцінювання якості освітньо-професійної програми та освітньої діяльності за цією програмою містять пункти, що оцінюються за трьохбальною шкалою (1, 2, 3 бали):

1 бал - виявлені недоліки свідчать про суттєву невідповідність освітньо-професійної програми та/або освітньої діяльності за цією програмою визначеному пункту критерію (не можуть бути усунуті протягом року);

2 бали - виявлені недоліки свідчать про часткову невідповідність освітньо-професійної програми та/або освітньої діяльності за цією програмою визначеному пункту критерію (можуть бути усунуті протягом року);

3 бали - недоліки не виявлені або наявні недоліки не мають суттєвого значення у контексті відповідності освітньо-професійної програми та/або освітньої діяльності за цією програмою визначеному пункту [26].

Як визначається відповідність критерію отриманих за всіма пунктами певного критерію, як частки від максимально можливої кількості балів ?

Відповідність критерію визначається за сумою балів, отриманих за всіма пунктами певного критерію, як частки від максимально можливої кількості балів за відповідний критерій:

«відповідає» - 75 % і більше від максимально можливої суми балів за критерієм;

«відповідає умовно» - 50 % і більше (до 74,9 % включно) від максимально можливої суми балів за критерієм;

«не відповідає» - менше 50 % від максимально можливої суми балів за критерієм [26].

На кого поширюється Положення про атестацію педагогічних працівників?

Положення поширюється на педагогічних працівників, які здійснюють педагогічну діяльність та посади яких віднесено до педагогічних, згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 [23].

На кого не поширюється Положення про атестацію педагогічних працівників?

Положення не поширюється на педагогічних працівників закладів освіти, установ, які атестуються відповідно до вимог Закону України «Про професійний розвиток працівників», а також педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти (крім наукових ліцеїв) [23].

Відповідно до якого Переліку визначається кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, що присвоюється (підтверджується) за результатами атестації?

Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, що присвоюється (підтверджується) за результатами атестації, визначаються відповідно до Переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109 [23] .

Які є види атестації ?

Атестація може бути черговою або позачерговою [23].

Як часто педагогічний працівник проходить чергову атестацію?

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років [23] .

З дотриманням яких етичних принципів має проводитися атестація?

Атестація повинна проводитися з дотриманням академічної доброчесності [23] .

Коли позачергова атестація проводиться за ініціативою керівника?

Позачергова атестація проводиться за ініціативою керівника:

закладу освіти - у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником;

закладу фахової передвищої та вищої освіти - у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником відокремленого структурного підрозділу такого закладу.

У разі виявлення за результатами інституційного аудиту, проведеного відповідно до законодавства, низької якості освітньої діяльності закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу проводиться позачергова атестація керівника:

закладу освіти (за ініціативою керівника відповідного органу управління у сфері освіти);

відокремленого структурного підрозділу закладу фахової передвищої та вищої освіти (за ініціативою керівника закладу, що має відокремлені структурні підрозділи) [23] .

Який проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації?

Міжатестаційний період не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються [23] .

Чи є обов’язковою проведення атестації педагогічних працівників?

Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою [23].

Що є необхідною умовою атестації?

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації [23].

Як визначається загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації?

Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації [23].

Коли присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст»?

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) [23].

Які вимоги для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії»?

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки [23] .

Які вимоги для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії»?

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень бакалавр, магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр або ступінь вищої освіти молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років [23].

Які вимоги для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»?

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років [23].

Як визначається наявність стажу роботи на посадах педагогічних працівників?

Наявність стажу роботи на посадах педагогічних працівників визначається відповідно до даних його особової справи, трудової книжки або відомостей про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи на посадах педагогічних працівників, що визначені Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963[23] .

Чи зараховується проходження сертифікації як проходження атестації педагогічним працівником, а також чи є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання?

Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання проводиться без урахування тривалості міжатестаційного періоду та без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням і оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей [23].

Які умови створення в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах атестаційної комісії I рівня?

Атестаційні комісії I рівня створюються в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює більше 15 педагогічних працівників [23].

За яких умов особи, які не мають педагогічної освіти атестуються як педагогічні працівники без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії?

Особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працюють на посадах педагогічних працівників, атестуються як педагогічні працівники без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії:

«спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи;

«спеціаліст першої категорії» - не менше п’яти років;

«спеціаліст вищої категорії» - не менше семи років [23].

Яких осіб та в яких випадках не можна залучати до роботи атестаційної комісії?

До роботи атестаційної комісії не може бути залучена особа, яка відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є близькою особою педагогічного працівника, який атестується, або є особою, яка може мати конфлікт інтересів [23].

За наявності яких обставин, голова атестаційної комісії може прийняти рішення про проведення засідання в режимі відеоконференцзв’язку?

За наявності обставин, які об’єктивно унеможливлюють проведення засідання комісії очно (воєнний стан, надзвичайна ситуація, карантинні обмеження тощо), голова атестаційної комісії може прийняти рішення про проведення засідання в режимі відеоконференцзв’язку [23].

Що повинні зробити атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року для проведення чергової атестації?

Для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні:

скласти і затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році, строки проведення їх атестації та графік проведення засідань атестаційної комісії;
визначити строк та адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів (у разі подання в електронній формі) [23].

Чи затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації атестаційна комісія ?

Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та у разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань [23].

Чи можливо відтермінувати перебіг строків проведення атестації?

За наявності обставин, що унеможливлюють діяльність атестаційної комісії або педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, припиняється і відновлюється після усунення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації [23].

Який термін є у педагогічного працівника, який атестується для подачі до атестаційної комісії документів, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення?

Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення інформації педагогічний працівник, який атестується, може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення [23].

В якій формі педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи?

Педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи в паперовій або електронній формі. Електронний варіант документів (формат РВЕ, кожен документ в окремому файлі) надсилається на адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів в електронній формі з підтвердженням про отримання [23].

В який термін рішення про результати атестації педагогічних працівників приймаються атестаційними комісіями?

Рішення про результати атестації педагогічних працівників приймаються атестаційними комісіями:

I рівня - не пізніше 01 квітня;

II-III рівня - не пізніше 25 квітня [23].

Чи може представники педагогічного працівника представляти інтереси на засіданнях атестаційних комісій, якщо так то та за яких умов?

Представники педагогічних працівників можуть представляти їх інтереси на засіданнях атестаційних комісій за письмовою довіреністю чи договором доручення, оформленими відповідно до вимог законодавства, а особа такого представника має бути встановлена секретарем відповідної атестаційної комісії згідно з документом, що посвідчує особу [23] .

Хто підписує атестаційний лист?

Атестаційний лист оформляється у двох примірниках, які підписують голова (головуючий на засіданні) атестаційної комісії та секретар [23].

В який термін наказ за результатами атестації має бути поданий до бухгалтерії закладу освіти?

Наказ за результатами атестації упродовж трьох робочих днів із дня його прийняття має бути поданий до бухгалтерії закладу освіти, де працює педагогічний працівник, чи до централізованої бухгалтерії, що здійснює бухгалтерський облік відповідного закладу освіти, для нарахування заробітної плати та проведення відповідного Перерахунку. Оплата праці з урахуванням результатів атестації проводиться з дати видання наказу за результатами атестації [23].

Чи може бути рішення атестаційної комісії може підставою для звільнення педагогічного працівника?

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у встановленому законодавством порядку. Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації видається лише після розгляду його апеляції (у разі подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю. Розірвання трудового договору за таких умов допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі освіти [23].

Як оскаржити рішення атестаційної комісії?

У разі незгоди педагогічного працівника з рішеннями атестаційних комісій I чи II рівнів він має право оскаржити таке рішення шляхом подання апеляції до відповідної атестаційної комісії вищого рівня упродовж семи робочих днів з дати отримання педагогічним працівником атестаційного листа (особисто або на електронну адресу).

Апеляція подається шляхом направлення апеляційної заяви, оформленої згідно з додатком 4 до Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805.

Апеляційна заява з додатками подається у паперовій та/або електронній формі на визначену атестаційною комісією адресу електронної пошти (з підтвердженням отримання) у сканованому вигляді (формат PDF, кожен документ – окремим файлом).Атестаційна комісія має розглянути апеляційну заяву та прийняти рішення протягом 15 робочих днів з дати її надходження. Під час розгляду апеляційної заяви педагогічного працівника у роботі атестаційної комісії не може брати участь особа, яка брала участь у прийнятті рішення, що оскаржується [23].

Який документ регламентує підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників?

Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України «Про освіту» Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2019 № 1133) затверджено Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників [13].

Що визначає затверджений Постановою Кабінету Міністрів України Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників?

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників визначає процедуру, види, форми, обсяг (тривалість), періодичність, умови підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ усіх форм власності та сфер управління, включаючи механізм оплати, умови і процедуру визнання результатів підвищення кваліфікації [13].

Ким визначаються особливості організації підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників у приватних і корпоративних закладах освіти, закладах спеціалізованої освіти?

Особливості організації підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, що не суперечать чинному законодавству визначаються:

•у приватних і корпоративних закладах освіти – їх засновниками або уповноваженими ними органами;
•у закладах спеціалізованої освіти, закладах із специфічними умовами навчання, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання – державними органами, до сфери управління яких належать такі заклади освіти [13].

Хто має забезпечувати підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками?

Підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти і установ забезпечується їх засновниками (або уповноваженими ними органами) та органами управління відповідних закладів освіти у межах повноважень та відповідно до законодавства [13].

Яка періодичність підвищення кваліфікації педагогічними і науково-педагогічними працівниками закладів фахової передвищої освіти?

Педагогічні і науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту» кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник закладів фахової передвищої освіти зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Порядком підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників [13].

Що є необхідною умовою під час проходження атестації педагогічними і науково-педагогічними працівниками закладів фахової передвищої освіти?

Обов’язкове щорічне підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів фахової передвищої освіти є необхідною умовою проходження ними атестації у порядку, визначеному законодавством [13].

Який має бути загальний обсяг годин для підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів фахової передвищої освіти у міжатестаційний період?

Загальний обсяг для підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладу фахової передвищої освіти у міжатестаційний період встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин за п’ять років [13].

Що таке сертифікація педагогічних працівників?

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи [1].

Як відбувається процедура сертифікації педагогічного працівника?

Процедура сертифікації педагогічного працівника передбачає:

•сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах винятково за його ініціативою;
•формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки;
•за результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат [9].

Що передбачає отримання сертифіката педагогічним працівником?

Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує:

•успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником;
•впроваджує і поширює методики компетентнісного навчання та нові освітні технології;
•може залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти [9].

Яка мета сертифікації педагогічних працівників?

Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі [9].

З яких етапів складається сертифікація педагогічних працівників?

Сертифікація складається з трьох етапів, що відбуваються послідовно один за одним, а саме із:

1) незалежного тестування учасників сертифікації;

2) самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

3) вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації [9].

Які документи має надати педагогічний працівник, який реєструється для проходження сертифікації?

Педагогічний працівник, який реєструється для проходження сертифікації, повинен надіслати рекомендованим поштовим відправленням або доставити нарочно до відповідного регіонального центру реєстраційні документи, а саме:

1) оформлену реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується з використанням вебсервісу, розміщеного на офіційному вебсайті Українського центру оцінювання якості освіти;

2) копію паспорта громадянина України, а в разі його відсутності ‒ іншого документа, що посвідчує особу;

3) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків або картки платника податків (для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ‒ копію сторінки паспорта громадянина України, на якій зроблено відмітку з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які отримали паспорт громадянина України у формі картки);

4) довідку із закладу освіти, в якому працює, з інформацією про:

прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності);

назву посади з уточненням фаху, за яким працює, а також того, чи є відповідна посада його основним місцем роботи;

загальний стаж педагогічної роботи;

стаж роботи на займаній посаді;

спеціальність згідно з дипломом;

кваліфікаційну категорію;

педагогічне звання (за наявності).

Педагогічний працівник, документи якого містять розбіжності в персональних даних, також повинен подати копію відповідного документа (свідоцтва про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) та/або свідоцтва про шлюб, та/або свідоцтва про розірвання шлюбу) [9].

Що є підставою для відмови педагогічному працівникові в реєстрації для участі в сертифікації?

Підставами для відмови педагогічному працівникові в реєстрації для участі в сертифікації є:

1) неподання документів, що підтверджують достовірність інформації, зазначеної в реєстраційній картці-заяві;

2) подання недостовірної інформації;

3) неналежне оформлення документів, необхідних для реєстрації;

4) подання реєстраційних документів особою, яка відповідно до вимог законодавства не має права на проходження сертифікації;

5) подання реєстраційних документів після завершення встановленого строку реєстрації;

6) наявність у педагогічного працівника чинного сертифіката про успішне проходження сертифікації, виданого протягом останніх двох років [9].

Хто приймає рішення про відмову в реєстрації педагогічному працівникові для участі в сертифікації?

Рішення про відмову в реєстрації приймають регламентні комісії при регіональних центрах (далі ‒ регламентні комісії), які діють відповідно до положення, затвердженого МОН. У разі прийняття такого рішення педагогічному працівнику рекомендованим листом надсилається витяг із протоколу засідання регламентної комісії, в якому зазначено причину відмови, та документи, надіслані педагогічним працівником для реєстрації, зокрема реєстраційна картка (без частини, що містить заяву).

Заява про участь у сертифікації, а також копії документів, надіслані педагогічним працівником для реєстрації, зберігаються в регіональному центрі [9].

Чи може педагогічний працівник повторно подати документи на реєстрацію для проходження сертифікації?

Педагогічний працівник, якому відмовлено в реєстрації, може у строк, відведений для реєстрації, повторно подати комплект реєстраційних документів, усунувши причини, що стали підставою для відмови [9].

Яким чином організують незалежне тестування учасників сертифікації?

Незалежне тестування учасників сертифікації організовується Українським центром оцінювання якості освіти та регіональними центрами. З метою проведення незалежного тестування Український центр оцінювання якості освіти:

1) здійснює організаційно-технологічне забезпечення незалежного тестування;

2) розробляє інструктивно-методичні матеріали щодо роботи пунктів проведення зовнішнього незалежного оцінювання, в яких здійснюється незалежне тестування (далі ‒ пункт тестування), пунктів обробки матеріалів незалежного тестування/реєстраційних матеріалів (далі ‒ пункт обробки);

3) забезпечує наповнення банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання завданнями незалежного тестування;

4) забезпечує розроблення комплексу програмних засобів, що використовуються для реєстрації педагогічних працівників відповідно до цього Положення, а також у процесі підготовки, проведення та обробки результатів незалежного тестування, роботи сервісу генерування документів за підсумками сертифікації;

5) укладає та тиражує в умовах суворої конфіденційності тести для незалежного тестування відповідно до програм незалежного тестування, затверджених МОН;

6) розробляє та ухвалює загальні характеристики тестів для незалежного тестування, схеми нарахування балів за виконання завдань таких тестів;

7) здійснює розподіл учасників сертифікації між сесіями та аудиторіями в пунктах тестування;

8) організовує доставку матеріалів незалежного тестування з Українського центру оцінювання якості освіти до пунктів тестування та з пунктів тестування до пунктів обробки;

9) організовує при Українському центрі оцінювання якості освіти діяльність апеляційної комісії, предметних фахових комісій, які діють відповідно до положень, затверджених МОН;

10) персоніфікує виконані учасниками сертифікації роботи незалежного тестування, установлює персональні результати незалежного тестування;

11) формує в електронному вигляді відомості результатів незалежного тестування [9].

Як визначаються результати незалежного тестування учасників сертифікації?

Опрацювання матеріалів незалежного тестування здійснюється в пунктах обробки та може тривати не довше 12 робочих днів з моменту проведення незалежного тестування.

Результати незалежного тестування визначаються на підставі набраної учасником сертифікації кількості тестових балів за виконання тесту незалежного тестування. Тестовий бал визначається як арифметична сума балів за відповіді на завдання тесту шляхом додавання балів, отриманих у процесі зіставлення відповідей на завдання тесту з ключами відповідей. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів, затверджених Українським центром оцінювання якості освіти [9].

Яка відповідальність у разі порушення учасником сертифікації правил проходження незалежного тестування?

У разі порушення учасником сертифікації правил проходження незалежного тестування його результати можуть бути анульовані Українським центром оцінювання якості освіти на підставі рішення апеляційної комісії за поданням регламентної комісії [9].

В який термін оприлюднюють результати незалежного тестування учасників сертифікації?

Результати незалежного тестування оприлюднюються шляхом їх розміщення в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через 18 календарних днів після його проведення [9].

Яким чином організатори незалежного тестування інформують про допущення чи недопущення учасника сертифікації?

Учасники сертифікації, які за підсумками проходження незалежного тестування набрали менше ніж 60 відсотків максимальної кількості тестових балів, вважаються такими, що не склали незалежне тестування та не допускаються до участі в наступному етапі сертифікації.

Інформація про допущення чи недопущення учасника сертифікації до участі в наступному етапі сертифікації розміщується в кабінеті учасника сертифікації одночасно з розміщенням результатів незалежного тестування.

Український центр оцінювання якості освіти формує базу даних учасників сертифікації, які склали незалежне тестування та допущені до подальшої участі в сертифікації, та не пізніше ніж через десять робочих днів після оголошення результатів незалежного тестування передає її Державній службі якості освіти [9].

Яким чином учасники сертифікації мають надіслати результати самооцінювання?

Учасники сертифікації повинні надіслати результати самооцінювання у строки та на адреси електронної пошти, визначені Державною службою якості освіти. Інформація про строки та адреси електронної пошти оприлюднюється на офіційному веб-сайті Державної служби якості освіти та/або установи, що належить до сфери її управління, протягом одного робочого дня з моменту отримання інформації про учасників сертифікації, допущених до подальшої участі у сертифікації за результатами незалежного тестування.

Учасник сертифікації може відмовитися продовжувати участь у сертифікації та надіслати рекомендованим поштовим відправленням, електронною поштою або доставити нарочно до відповідного територіального органу Державної служби якості освіти письмову заяву (у довільній формі) чи її скановану копію, до якої має бути додано копію (скановану копію) документа, що посвідчує особ [9].

В яких випадках учасник сертифікації не допускається до подальшої участі у сертифікації?

Державна служба якості освіти організовує вивчення результатів самооцінювання педагогічної майстерності учасників сертифікації та приймає рішення щодо їх допущення чи недопущення до наступного етапу.

Учасник сертифікації не допускається до подальшої участі у сертифікації у випадку:

•неподання результатів самооцінювання або подання їх з недотриманням строку чи форми, визначених Державною службою якості освіти;
•відмови від подальшої участі у сертифікації [9].

В які терміни рішення про допущення чи недопущення має бути надіслане учаснику сертифікації?

Рішення про допущення чи недопущення має бути прийнято не пізніше десяти робочих днів з дня завершення строку подання результатів самооцінювання та протягом трьох робочих днів з моменту прийняття такого рішення повідомлене учаснику сертифікації шляхом надсилання повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену ним під час реєстрації [9].

Які функції виконують організатори вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації?

Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації організовується Державною службою якості освіти та/або установою, що належить до сфери її управління, які:

1) здійснюють організаційне забезпечення вивчення практичного досвіду учасників сертифікації;

2) взаємодіють із закладами освіти, установами, організаціями, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань підготовки експертів та їх залучення до вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації;

3) організовують добір і підготовку експертів, забезпечують їх інформаційними та методичними матеріалами;

4) формують експертні групи та закріплюють їх за учасниками сертифікації [9].

Що має зробити організатор до початку вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації?

До початку вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації Державна служба якості освіти має затвердити та оприлюднити на власному офіційному веб-сайті та/або офіційному веб-сайті установи, що належить до сфери її управління, загальний список експертів, які можуть залучатися до проведення сертифікації, та методику експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації, форму експертного висновку та методичні рекомендації експертам щодо її заповнення [9].

Для чого є обов’язковою умовою Наказ Державної служби якості освіти про затвердження загального списку експертів для вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації в закладі освіти?

Наказ Державної служби якості освіти про затвердження загального списку експертів є обов’язковою умовою для:

•відрядження експерта в установленому порядку для роботи у складі експертної групи;
•допуску експерта до вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації в закладі освіти [9].

Кого можуть допускати до складу експертної групи, яка вивчає практичний досвід роботи учасника сертифікації?

До складу експертної групи, яка вивчає практичний досвід роботи учасника сертифікації безпосередньо в закладі освіти, входять не менше двох осіб.

До відповідної експертної групи не можуть входити експерти, які:

•проживають в одному з учасником сертифікації населеному пункті (селі, селищі, місті);
•працюють з учасником сертифікації в одному закладі освіти чи є співавторами наукової роботи [9].

Який документ потрібно оформити за результатами вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації?

За результатами вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації експертна група заповнює форму експертного висновку, що підписується всіма експертами експертної групи та повинна містити кількість набраних учасником сертифікації балів за кожним із критеріїв оцінювання та їх загальну суму.

Копія експертного висновку надається учаснику сертифікації відразу після його підписання експертами експертної групи.

Експертний висновок може містити відмітку про наявність інформації щодо проведення учасником сертифікації репетиції (репетицій) навчального заняття (навчальних занять) та обґрунтування надання такого висновку.

Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів.

Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи [9].

На яких умовах видається сертифікат учасникам сертифікації?

Сертифікат видається учасникам сертифікації, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує кількість балів, мінімально достатню для видачі сертифіката, - пороговий бал.

Пороговий бал щороку визначається комісією, що утворюється Державною службою якості освіти. До складу комісії можуть залучатися представники громадськості [9].

Впродовж якого терміну мають бути подані результати сертифікації?

Протягом трьох календарних днів з дня проведення засідання комісії його результати (копія протоколу засідання) мають бути подані до Українського центру оцінювання якості освіти для відображення інформації про результати сертифікації в кабінетах учасників сертифікації [9].

В якому вигляді має бути інформація про успішне проходження сертифікації?

Інформація про успішне проходження сертифікації у вигляді графічного зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з моменту встановлення комісією граничної кількості балів.

Графічне зображення сертифіката повинне містити інформацію про номер сертифіката, прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) педагогічного працівника, його посаду, номер протоколу засідання комісії, дату видачі та кінцевий строк дії сертифіката [9].

Що є підтвердженням видачі сертифіката педагогічному працівникові?

Інформація про видані учасникам сертифікації сертифікати передається Українським центром оцінювання якості освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Підтвердженням видачі сертифіката педагогічному працівникові є наявність відповідної інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, яка може бути перевірена з використанням офіційного веб-сайта технічного адміністратора зазначеної бази. Положення про реєстр сертифікатів та порядок доступу до нього затверджується МОН [9].

Чи може успішне проходження сертифікації зараховуватися як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником?

Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії [9].

Як впливає неуспішне проходження педагогічним працівником сертифікації на результати його чергової (позачергової) атестації?

Неуспішне проходження педагогічним працівником сертифікації не впливає на результати його чергової (позачергової) атестації, підтвердження наявної чи присвоєння наступної педагогічної категорії, продовження його роботи на відповідній посаді чи застосування до нього будь-яких заходів адміністративного впливу [9].

За рахунок яких коштів проводиться сертифікація педагогічних працівників?

Сертифікація проводиться за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Заходи, що проводить Український центр оцінювання якості освіти, регіональні центри, фінансуються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами.

Заходи, проведення яких організовує та/або здійснює Державна служба якості освіти та/або установа, що належить до сфери її управління, фінансуються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом для забезпечення діяльності Державної служби якості освіти та/або установи, що належить до сфери її управління, та інших джерел, не заборонених законодавством [9].

Що таке незалежна установа оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти – це недержавна організація (установа, агенція, бюро тощо), акредитована центральним органом виконавчої влади у сфері забезпечення якості освіти, що здійснює оцінювання освітньо-професійної програми та результатів навчання та/або внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладів фахової передвищої освіти з метою вироблення рекомендацій і надання допомоги закладам фахової передвищої освіти в організації системи забезпечення якості фахової передвищої освіти [2].

Чи є обов’язковою участь закладу фахової передвищої освіти у проведенні процедури оцінювання освітньо-професійної програми та/або внутрішньої системи забезпечення якості освіти незалежною установою оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти?

Участь закладу фахової передвищої освіти у проведенні процедури оцінювання освітньо-професійної програми та/або внутрішньої системи забезпечення якості освіти незалежною установою оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти є добровільною [2].

Яким документом посвідчується проходження процедури оцінювання освітньо-професійної програми та/або внутрішньої системи забезпечення якості освіти незалежною установою оцінювання та забезпечення якості освіти?

Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості фахової передвищої освіти можуть видавати закладам фахової передвищої освіти власні сертифікати про оцінку освітньо-професійної програми та/або внутрішніх систем забезпечення якості фахової передвищої освіти у визначеному ними порядку [2].

Що таке академічна доброчесність?

Академічна доброчесність ‒ це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень [1].

Що передбачає дотримання академічної доброчесності педагогічними та науково-педагогічними працівниками?

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

•посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
•дотримання норм законодавства про авторське право;
•надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
•контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
•об’єктивне оцінювання результатів навчання [1].

Що передбачає дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти?

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

•самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
•посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
•дотримання норм законодавства про авторське право;
•надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності [1].

Що вважається порушенням академічної доброчесності?

Порушенням академічної доброчесності вважається академічний плагіат; самоплагіат; фабрикація; фальсифікація; списування; обман; хабарництво; необ’єктивне оцінювання; надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбачених умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання; вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання [1].

Що таке академічний плагіат?

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства [1].

Що таке самоплагіат?

Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів [1].

Що таке фабрикація?

Фабрикація – це вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях [1].

Що таке фальсифікація?

Фальсифікація ‒ свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень [1].

Що таке списування?

Списування – це виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання [1].

Що таке обман?

Обман – це надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування [1].

Що таке хабарництво?

Хабарництво – це надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі [1].

Що таке необ’єктивне оцінювання?

Необ’єктивне оцінювання – це свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти [1].

Якими законодавчими актами регламентується забезпечення академічної доброчесності у системі фахової передвищої освіти?

Забезпечення академічної доброчесності в системі фахової передвищої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про фахову передвищу освіту» [2].

Як забезпечується дотримання принципів академічної доброчесності у системі фахової передвищої освіти?

Кожен учасник освітнього процесу в системі фахової передвищої освіти зобов’язаний дотримуватися принципів академічної доброчесності.

Формування академічної доброчесності здобувачів освіти є одним із завдань закладу фахової передвищої освіти.

Керівник закладу фахової передвищої освіти та колегіальний орган управління забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності в закладі освіти у межах своєї компетенції [2].

Що вважається порушенням академічної доброчесності у закладі фахової передвищої освіти?

Крім передбачених Законом «Про освіту», порушеннями академічної доброчесності у ЗФПО є несанкціонована співпраця; академічне шахрайство; необ’єктивне оцінювання [2].

Що таке несанкціонована співпраця?

Несанкціонована співпраця – це надання здобувачам фахової передвищої освіти допомоги педагогічними (науково-педагогічними) працівниками, батьками або іншими особами, що не передбачена умовами виконання завдань [2].

Що таке академічне шахрайство?

Академічне шахрайство – це використання під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів, проходження процедур контролю результатів навчання підставними особами, подавання як результатів власної праці творів, виконаних іншими особами, у тому числі на замовлення [2].

Що таке необ’єктивне оцінювання?

Необ’єктивне оцінювання – це свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти, їхніх творчих здобутків, а також компетентностей педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладів фахової передвищої освіти під час їх атестації або сертифікації [2].

До якої відповідальності можуть притягатися педагогічні (науково-педагогічні) працівники закладів фахової передвищої освіти за порушення академічної доброчесності?

За порушення академічної доброчесності педагогічні (науково-педагогічні) працівники закладів фахової передвищої освіти можуть притягатися до такої академічної відповідальності:

•відмова у присвоєнні, підтвердженні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
•позбавлення на строк від одного до п’яти років права брати участь у роботі комісій з атестації педагогічних (науково-педагогічних) працівників, з акредитації освітньо-професійних програм, з інституційного аудиту закладів освіти, у журі учнівських і студентських олімпіад та інших змагань, у дорадчих і робочих органах, створюваних органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
•недопуск до проходження сертифікації строком на три роки, позбавлення сертифіката;
•обмеження права на вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників;
•прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність займаній посаді педагогічного (науково-педагогічного) працівника;
•недопущення до участі у конкурсі на посаду керівника закладу фахової передвищої освіти строком на п’ять років [2].

До якої відповідальності можуть притягатися здобувачі фахової передвищої освіти за порушення академічної доброчесності?

За порушення академічної доброчесності здобувачі фахової передвищої освіти можуть притягатися до такої академічної відповідальності:

•зауваження;
•повідомлення батькам, законним представникам;
•повторне проходження поточного, підсумкового та/або річного оцінювання;
•повторне проходження державної підсумкової атестації та/або атестації здобувачів;
•повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої, освітньо-професійної програми;
•позбавлення академічної стипендії;
•позбавлення наданих закладом фахової передвищої освіти пільг з оплати навчання;
•позбавлення отриманих з порушенням академічної доброчесності призових місць на учнівських та студентських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах;
•відрахування із закладу фахової передвищої освіти [2].

Який орган у закладі фахової передвищої освіти приймає рішення щодо притягнення до відповідальності за порушення академічної доброчесності?

Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, а також види відповідальності за конкретні порушення визначаються колегіальним органом управління закладу фахової передвищої освіти [2].

Який орган у закладі фахової передвищої освіти приймає рішення про академічну відповідальність педагогічних (науково-педагогічних) працівників?

Рішення про академічну відповідальність педагогічних (науково-педагогічних) працівників приймає колегіальний орган управління закладу фахової передвищої освіти або атестаційна комісія відповідного рівня [2].

Хто у закладі фахової передвищої освіти приймає рішення про академічну відповідальність здобувачів освіти?

Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти [1].

Яким документом та ким мають бути затверджені та погоджені види академічної відповідальності?

Види академічної відповідальності (у тому числі додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності [1].

Які права має особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності?

Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог цього Закону та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду [1].

Чи притягується до відповідальності керівник закладу фахової передвищої освіти за відсутність реагування на факти порушення академічної доброчесності?

Відсутність реагування на факти порушення академічної доброчесності є підставою для притягнення керівника закладу фахової передвищої освіти до дисциплінарної відповідальності [2].

Що означає термін «єдиний державний кваліфікаційний іспит»?

У Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту термін «єдиний державний кваліфікаційний іспит» (далі — кваліфікаційний іспит) означає стандартизовану форму здійснення контролю досягнення здобувачем освіти результатів навчання, визначених стандартом фахової передвищої або вищої освіти, та оцінювання таких результатів навчання [17].

За якими спеціальностями проводитиметься атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту ?

Атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі кваліфікаційного іспиту здійснюється за спеціальностями, визначеними переліком спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі кваліфікаційного іспиту [17].

Хто відповідає за організацію і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями?

За організацію і проведення кваліфікаційного іспиту за спеціальностями відповідають визначені у переліку державні органи, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти та/або які відповідають за формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері [17].

Відповідно до якого документа здійснюється атестація у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 Охорона здоров’я?

Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра за спеціальностями галузі знань 22 Охорона здоров’я, здійснюється у формі кваліфікаційного іспиту відповідно до Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 Охорона здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 40, ст. 1402) [17].

Яка мета єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Метою кваліфікаційного іспиту є вимірювання та оцінювання результатів навчання, досягнутих здобувачем освіти за підсумками опанування освітньої програми [17].

На яких принципах базуються організація і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Організація і проведення кваліфікаційного іспиту базуються на таких принципах:

академічна доброчесність;

об’єктивність;

прозорість і публічність;

нетерпимість до корупційних та пов’язаних з корупцією діянь [17].

Якими документами визначаються особливості проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, які пов’язані з використанням інформації з обмеженим доступом?

Особливості проведення кваліфікаційного іспиту, які пов’язані з використанням інформації з обмеженим доступом, визначаються актами законодавства [17].

У яких формах або видах може передбачатися проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Кваліфікаційний іспит може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання або в іншій формі та передбачати використання різних видів тестових та ситуаційних завдань, укладених відповідно до програми кваліфікаційного іспиту [17].

Які державні органи визначають проведення кваліфікаційного іспиту напрямів підготовки Медицина і Фармація при Міністерстві охорони здоров’я України?

Відповідальні державні органи визначають для проведення кваліфікаційного іспиту Український центр оцінювання якості освіти, державну організацію «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки Медицина і Фармація при Міністерстві охорони здоров’я України» або інші установи (організації, заклади), що належать до сфери управління таких органів [17].

Яка інформація передається з Єдиної державної електронної бази з питань освіти до визначених установ (організацій, закладів) для реєстрації здобувача для складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Відомості, у тому числі персональні дані (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, стать) здобувачів вищої освіти, які повинні складати кваліфікаційний іспит у поточному (навчальному) році, передаються з Єдиної державної електронної бази з питань освіти до визначених установ (організацій, закладів) для реєстрації здобувача для складання кваліфікаційного іспиту [17].

До якої установи передаються відомості про результат складання здобувачами вищої освіти єдиного державного кваліфікаційного іспиту ?

Відомості про результат складання здобувачами вищої освіти кваліфікаційного іспиту, в тому числі персональні дані (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, стать), передаються визначеними установами (організаціями, закладами) до Єдиної державної електронної бази з питань освіти [17].

В якому документі зазначається інформація про результати складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту ?

Інформація про результати складання кваліфікаційного іспиту зазначається у додатку до диплома щодо кожного компонента кваліфікаційного іспиту окремо [17].

На основі яких документів розробляються програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю/групою спеціальностей та відповідним рівнем освіти?

Програми кваліфікаційного іспиту розробляються за спеціальністю/групою спеціальностей та відповідним рівнем освіти на основі стандартів фахової передвищої, вищої освіти відповідного рівня та спеціальності або за акредитованими в установленому законодавством порядку освітніми та освітньо-професійними програмами [17].

Хто може розробляти програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Програми можуть розроблятися відповідальними державними органами або за їх рішенням — науково-методичними комісіями Науково-методичної ради МОН, спеціально утвореними робочими групами, закладами вищої освіти, іншими юридичними особами [17].

Хто затверджує та де оприлюднюєть програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Програма кваліфікаційного іспиту затверджується відповідальними державними органами та оприлюднюється на офіційних вебсайтах державного органу та закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за такою спеціальністю та рівнем освіти (крім інформації з обмеженим доступом) [17].

Не пізніше якого терміну оприлюднюють програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Якому документу мають відповідати зміст завдань, етапи, місце проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту ?

Зміст завдань, етапи, місце проведення кваліфікаційного іспиту повинні відповідати його програмі, затвердженій відповідальними державними органами [17].

Що можуть утворювати відповідальні державні органи для формування методичного забезпечення, організації і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю/групою спеціальностей?

Для формування методичного забезпечення, організації і проведення кваліфікаційного іспиту за спеціальністю/групою спеціальностей відповідальними державними органами можуть утворюватися робочі групи, фахові, апеляційні та інші комісії [17].

Хто затверджує умови проведення, строки розроблення завдань та критерії оцінювання результатів єдиного кваліфікаційного іспиту за спеціальністю/групою спеціальностей, норми оплати праці фахівців, які залучені до розроблення та рецензування завдань єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Умови проведення, строки розроблення завдань та критерії оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту за спеціальністю/групою спеціальностей, норми оплати праці фахівців, які залучені до розроблення та рецензування завдань кваліфікаційного іспиту, затверджуються відповідальними державними органами [17].

В якому документі єдиний державний кваліфікаційний іспит є обов’язковим компонентом?

Кваліфікаційний іспит є обов’язковим компонентом індивідуального навчального плану здобувача освіти [17].

За яких умов здобувач освіти допускається до складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Здобувач освіти допускається до складання кваліфікаційного іспиту за умови відсутності в нього академічної заборгованості [17].

Яка перспектива чекає особу у разі неуспішного складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

У разі неуспішного складання кваліфікаційного іспиту особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується із закладу фахової передвищої освіти відповідно до пункту 4 частини першої статті 44 Закону України «Про фахову передвищу освіту» або закладу вищої освіти відповідно до пункту 4 частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» [17].

Чи може бути поновлено особу, яка не склала єдиний державний кваліфікаційний іспит, на навчання для здобуття ступеня фахової передвищої або вищої освіти?

Таку особу може бути поновлено на навчання для здобуття ступеня фахової передвищої або вищої освіти за такою самою спеціальністю для однократного повторного складання кваліфікаційного іспиту. Строк, до якого здобувачі освіти можуть повторно скласти кваліфікаційний іспит, визначається відповідальними державними органами [17].

Що може бути у разі повторного неуспішного складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

У разі повторного неуспішного складання кваліфікаційного іспиту особа може бути поновлена на навчання за ступенем фахової передвищої або вищої освіти за такою самою спеціальністю для повторного навчання протягом не менше як двох семестрів. Рішення про зарахування особі, яка здобуває ступінь фахової передвищої або вищої освіти, результатів контрольних заходів під час повторного навчання та надання допуску до складання кваліфікаційного іспиту ухвалюється закладом освіти [17].

Яким коштом здійснюється повторне навчання та складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Повторне навчання та складання кваліфікаційного іспиту здійснюється виключно за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб [17].

За якою програмою проводиться повторне складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Повторне складання кваліфікаційного іспиту проводиться за програмою та відповідно до умов проведення, що діють на дату його складання [17].

Чи мають право особи, які здобувають ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за спеціальностями галузі знань 22 Охорона здоров’я, у разі неуспішного складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту на його повторне складання?

Особи, які здобувають ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я», у разі неуспішного складання кваліфікаційного іспиту мають право на його повторне складання відповідно до вимог пункту 13 Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 [17].

Що може бути підставою для присвоєння особам на безоплатній основі відповідної професійної кваліфікації для спеціальностей/освітніх програм, за якими здійснюється підготовка фахівців для професій, які передбачають обов’язкову державну сертифікацію (дипломування) фахівців ?

Для спеціальностей/освітніх програм, за якими здійснюється підготовка фахівців для професій, які передбачають обов’язкову державну сертифікацію (дипломування) фахівців, успішне складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту може бути підставою для присвоєння особі на безоплатній основі відповідної професійної кваліфікації (звання, класу, розряду, категорії, рангу тощо) за умови виконання всіх вимог, передбачених для присвоєння такої професійної кваліфікації. У таких випадках відповідальний державний орган забезпечує видачу особі відповідного сертифіката (свідоцтва, диплома тощо), що дає право обіймати певні посади за відповідною професією [17].

За рахунок яких видатків здійснюються розроблення завдань, організовується та проводиться єдиний державний кваліфікаційний іспит?

Видатки на розроблення завдань, організацію та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених відповідальним державним органам, та з інших джерел, не заборонених законодавством [17].

Як проводиться фінансування єдиного державного кваліфікаційного іспиту для осіб, що здобувають ступінь фахової передвищої або вищої освіти за державним (регіональним) замовленням?

Фінансування проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, що здобувають ступінь фахової передвищої або вищої освіти за державним (регіональним) замовленням, здійснюється в межах видатків відповідного бюджету [17].

Як визначаються видатки на проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту осіб, які здобувають ступінь фахової передвищої освіти та ступені вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб?

Видатки на проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які здобувають ступінь фахової передвищої освіти та ступені вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, включаються у вартість здобуття освіти [17].

З якою метою здійснюється громадське спостереження за проведенням єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Громадське спостереження за проведенням кваліфікаційного іспиту здійснюється з метою забезпечення відкритості та прозорості, широкого та об’єктивного інформування громадськості про його проведення [17].

Для кого відповідальні державні органи мають забезпечити умови для участі у проведенні кваліфікаційного іспиту?

Відповідальні державні органи повинні забезпечити умови для участі у проведенні кваліфікаційного іспиту уповноважених представників громадянського суспільства [17].

На що не може поширюватися громадське спостереження під час проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту?

Громадське спостереження не може поширюватися на процеси розроблення завдань та виготовлення екзаменаційних робіт кваліфікаційного іспиту, організаційно-технологічні процеси, пов’язані з підготовкою до проведення кваліфікаційного іспиту, технічні заходи, що здійснюються для адміністрування програмно-апаратних комплексів, які використовуються для обробки та перевірки екзаменаційних робіт, режимні заходи, пов’язані із забезпеченням захисту інформації з обмеженим доступом [17].

Які заклади освіти (наукові установи) можуть визнавати результати неформального та/або інформального навчання осіб?

Заклади освіти (наукові установи) можуть визнавати результати неформального та/або інформального навчання осіб, які :

здобувають фахову передвищу або вищу освіту у цьому закладі освіти (науковій установі) за певною освітньою програмою;

переводяться з іншого до цього закладу освіти (наукової установи), з однієї освітньої програми на іншу в межах цього закладу освіти (наукової установи);

поновлюються до складу здобувачів освіти до цього закладу освіти (наукової установи) [27].

Що означає визнання закладом освіти (науковою установою) результатів неформального та/або інформального навчання особи?

Визнання закладом освіти (науковою установою) результатів неформального та/або інформального навчання особи - це комплекс процедур, що встановлюють їх відповідність результатам навчання, передбаченим відповідною освітньою програмою (результатам навчання певних освітніх компонентів або програмним результатам навчання), або певному рівню освіти, за підсумками чого приймається рішення про можливість зарахування особі певних освітніх компонентів (складових освітніх компонентів) відповідної освітньої програми (у тому числі, в рамках її вибіркової складової) [27].

Яку процедуру передбачає визнання результатів неформального та/або інформального навчання особи закладом освіти (науковою установою)?

Визнання результатів неформального та/або інформального навчання особи закладом освіти (науковою установою) передбачає такі процедури:

подання особою заяви щодо визнання;

ідентифікацію задекларованих у письмовій формі особою результатів неформального та/або інформального навчання, які підлягають оцінюванню закладом освіти (науковою установою);

оцінювання задекларованих результатів навчання особи;

прийняття рішення про визнання та зарахування особі відповідних освітніх компонентів (складових освітніх компонентів) освітньої програми або відмову у визнанні [27].

Який порядок визнання результатів неформального та/або інформального навчання закладу освіти (наукової установи)?

Порядок визнання результатів неформального та/або інформального навчання закладу освіти (наукової установи) повинен:

визначати вимоги до заяв і документів, що подаються;

містити опис процедур визнання, прав та обов’язків учасників процесу визнання, терміни розгляду заяв щодо визнання, порядок оскарження рішень щодо визнання;

містити перелік (опис) обмежень, встановлених закладом освіти (науковою установою) щодо визнання результатів неформального та/або інформального навчання;

забезпечувати надійність та якість процедур визнання;

передбачати створення необхідних умов для визнання результатів навчання осіб з особливими потребами;

визначати вимоги щодо забезпечення конфіденційності та дотримання етичних норм поведінки [27].

Хто затверджує та оприлюднює порядок визнання результатів неформального та/або інформального навчання в закладі освіти (науковій установі)?

Порядок визнання результатів неформального та/або інформального навчання в закладі освіти (науковій установі) затверджується колегіальним органом управління закладу освіти (наукової установи) та оприлюднюється на офіційному вебсайті закладу освіти (наукової установи) [27].

Як забезпечують заклади освіти (наукові установи) інформування здобувачів освіти та інших зацікавлених сторін, щодо організації процедур визнання результатів неформального та/або інформального навчання, у тому числі фінансових умов?

Заклади освіти (наукові установи) забезпечують інформування здобувачів освіти та інших зацікавлених сторін, зокрема, через свої офіційні вебсайти, щодо організації процедур визнання результатів неформального та/або інформального навчання, у тому числі фінансових умов [27].

Які результатів неформального та/або інформального навчання у вищій та фаховій передвищій освіті не підлягають визнанню?

У рамках процедур визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів неформального та/або інформального навчання не підлягають визнанню результати навчання, визначені у професійних стандартах та/або стандартах, встановлених міжнародними конвенціями або договорами, стороною яких є Україна, для професій, для яких запроваджено додаткове регулювання (для освітніх програм, за якими здійснюється підготовка фахівців відповідних професій), крім випадків передбачених відповідними конвенціями або договорами [27].

Які процедури впроваджують заклади освіти для забезпечення якості визнання результатів неформального та інформального навчання?

Заклади освіти (наукові установи) впроваджують процедури забезпечення якості визнання результатів неформального та інформального навчання як складові системи внутрішнього забезпечення якості освіти [27].

Які документи подає особа, яка звертається до закладу освіти (наукової установи) щодо визнання результатів неформального та/або інформального навчання?

Особа, яка звертається до закладу освіти (наукової установи) щодо визнання результатів неформального та/або інформального навчання (заявник), подає відповідну заяву, декларацію про попереднє навчання та додаткові документи, які підтверджують наведену у декларації про попереднє навчання інформацію (за наявності).

Інформація про уповноважені підрозділи та уповноважених осіб, які здійснюють прийом заяв, форми заяви і декларації про попереднє навчання та вимоги до додаткових документів повинна міститись на вебсайті закладу освіти (наукової установи) [27].

Що повинна містити декларація про попереднє навчання?

Декларація про попереднє навчання повинна містити:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності);
опис результатів неформального та/або інформального навчання, щодо визнання яких подається заява;
інформацію про суб’єкта, який здійснював неформальне навчання або з яким пов’язана професійна, громадська або інша діяльність (за наявності), під час якої здобувались відповідні результати навчання;
інформацію про попереднє навчання та досвід діяльності заявника, під час яких здобувались результати неформального та/або інформального навчання, зокрема, періоди неформального та/або інформального навчання та/або відповідної діяльності (за наявності);
перелік додаткових документів, що надаються заявником для підтвердження інформації про неформальне та/або інформальне навчання (за наявності) [27].

Чи надають заклади освіти (наукові установи) надають консультативну допомогу заявникам щодо заповнення декларацій про попереднє навчання?

Заклади освіти (наукові установи) надають консультативну допомогу заявникам щодо заповнення декларацій про попереднє навчання, зокрема, щодо опису результатів неформального та/або інформального навчання для їх подальшого співставлення з результатами навчання, передбаченими відповідною освітньою програмою, або певним рівнем освіти [27].

Яка процедура підтвердження або уточнення необхідної інформації закладами освіти (науковими установами) про попереднє навчання суб’єктів, які здійснювали неформальне навчання або де здійснювалася професійна, громадська або інша діяльність,?

Для підтвердження або уточнення необхідної інформації заклади освіти (наукові установи) направляють запити до зазначених у декларації про попереднє навчання суб’єктів, які здійснювали неформальне навчання або де здійснювалася професійна, громадська або інша діяльність, під час якої заявником здобувались результати неформального та/або інформального навчання.

Відповіді зазначених суб’єктів приймаються до розгляду як додаткові документи (матеріали), які засвідчують наведену заявником інформацію.

У випадку направлення запиту до суб’єкта, який здійснював неформальне навчання або де здійснювалася професійна, громадська або інша діяльність, під час якої здобувались відповідні результати навчання, термін розгляду заяви про визнання може бути продовжений, про що заклад освіти (наукова установа) інформує заявника.

За результатами аналізу, перевірки отриманої інформації заклад освіти (наукова установа) приймає рішення про можливість проводити подальші процедури визнання [27].

Який строк розгляду заяви та прийняття рішення про можливість/неможливість проводити подальші процедури визнання на основі наданої заявником інформації?

Строк розгляду заяви та прийняття рішення про можливість/неможливість проводити подальші процедури визнання на основі наданої заявником інформації становить не більше десяти робочих днів. У разі направлення запитів про підтвердження або уточнення необхідної інформації до зазначених у декларації про попереднє навчання суб’єктів, які здійснювали неформальне навчання або де здійснювалася професійна, громадська або інша діяльність, під час якої заявником здобувались результати неформального та/або інформального навчання, строк розгляду заяви продовжується до отримання зазначеної інформації та її опрацювання закладом освіти (науковою установою) [27].

Які дії закладу освіти (наукової установи), у разі якщо інформація, наведена у декларації про попереднє навчання, та додаткові документи, надані заявником та/або суб’єктом (суб’єктами) неформального та/або інформального навчання, не дозволяють ідентифікувати результати неформального та/або інформального навчання?

Якщо інформація, наведена у декларації про попереднє навчання, та додаткові документи, надані заявником та/або суб’єктом (суб’єктами) неформального та/або інформального навчання, не дозволяють ідентифікувати результати неформального та/або інформального навчання заявника для їх подальшого співставлення з результатами навчання, передбаченими відповідною освітньою програмою, або наведена у декларації про попереднє навчання інформація щодо неформального навчання або досвіду діяльності заявника не підтверджується, заклад освіти (наукова установа) повертає документи заявнику без подальшого розгляду із зазначенням підстав прийняття такого рішення.

Оскарження такого рішення здійснюється відповідно до Порядку визнання результатів неформального та/або інформального навчання, затвердженого закладом освіти (науковою установою) [27] .

Чи має право заявник повторно подати на розгляд закладу освіти (наукової установи) заяву про визнання результатів неформального та/або інформального навчання та декларацію?

Заявник має право повторно подати на розгляд закладу освіти (наукової установи) заяву про визнання результатів неформального та/або інформального навчання та декларацію, що містить уточнену інформацію, та додаткові документи, що її підтверджують і дозволяють ідентифікувати результати неформального та/або інформального навчання заявника [27] .

Чи здійснює заклад освіти (наукова установа) співставлення результатів неформального та/або інформального навчання заявника з результатами навчання, передбаченими відповідною освітньою програмою?

На підставі інформації, що міститься у декларації про попереднє навчання та наданих документах, заклад освіти (наукова установа) здійснює співставлення результатів неформального та/або інформального навчання заявника з результатами навчання, передбаченими відповідною освітньою програмою.

Співставлення задекларованих заявником результатів неформального та/або інформального навчання з результатами навчання, передбаченими відповідною освітньою програмою, передбачає їх аналіз і порівняння за змістом та рівнем складності.

За результатами співставлення заклад освіти (наукова установа) приймає рішення щодо відповідності/невідповідності задекларованих результатів неформального та/або інформального навчання заявника певним результатам навчання, передбаченим обов’язковою складовою освітньої програми, та ідентифікує результати навчання, які підлягають оцінюванню.

У випадку невідповідності задекларованих результатів неформального та/або інформального навчання заявника результатам навчання, передбаченим обов’язковою складовою освітньої програми закладу освіти (наукової установи), заклад освіти (наукова установа) розглядає можливість визнання таких результатів навчання в рамках вибіркової складової освітньої програми, за якою навчається заявник [27].

Що є обов’язковою умовою визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника в рамках вибіркової складової освітньої програми?

Обов’язковою умовою визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника в рамках вибіркової складової освітньої програми є відповідність цих результатів навчання рівню освіти, на якому реалізується освітня програма [27].

На підставі яких дій прийматься рішення про визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника закладом освіти (науковою установою)?

Прийняття рішення про визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника закладом освіти (науковою установою) здійснюється за підсумками їх оцінювання.

Методи, зміст та обсяг оцінювання результатів навчання заявника повинні забезпечувати оцінювання усіх змістових складових відповідного (відповідних) результату (результатів) навчання (змістову валідність).

Особи, які здійснюють оцінювання, повинні бути обізнаними у предметі оцінювання, компетентними у питаннях оцінювання та визнання, неупередженими, здатними створювати належну психологічну обстановку для заявника та не мати конфлікту інтересів [27].

Яким чином заклад освіти (наукова установа) здійснює оцінювання результатів неформального та/або інформального навчання заявника?

Для оцінювання результатів неформального та/або інформального навчання заявника заклад освіти (наукова установа) визначає обсяг і методи демонстрації та вимірювання цих результатів навчання з урахуванням їх змісту та можливої специфіки. Методи демонстрації та вимірювання результатів неформального та/або інформального навчання заявника можуть відрізнятись від методів, які застосовуються для здобувачів освіти в рамках відповідної освітньої програми, водночас вони повинні забезпечувати змістову валідність оцінювання [27].

На якій підставі заклад освіти (наукова установа) приймає рішення про визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника?

Заклад освіти (наукова установа) приймає рішення про визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника, якщо за підсумками оцінювання підтверджено відповідність цих результатів результатам навчання, передбаченим відповідною освітньою програмою [27].

В яких випадках визнані закладом освіти (науковою установою) результати неформального та/або інформального навчання використовуються для реалізації академічних прав заявника?

Визнані закладом освіти (науковою установою) результати неформального та/або інформального навчання використовуються для реалізації академічних прав заявника (зарахування заявнику певних освітніх компонентів освітньої програми, окремих видів навчальної роботи в межах певних освітніх компонентів освітньої програми, формування індивідуальної освітньої траєкторії) [27].

У якому випадку заклад освіти (наукова установа) приймає рішення про зарахування заявнику певного освітнього компонента освітньої програми?

Заклад освіти (наукова установа) приймає рішення про зарахування заявнику певного освітнього компонента освітньої програми, якщо за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання визнаються усі результати навчання, передбачені цим освітнім компонентом. У такому випадку заявнику зараховується відповідна освітньому компоненту кількість кредитів ЄКТС. Оцінка за таким освітнім компонентом визначається за підсумками вимірювання визнаних результатів навчання [27] .

Що зараховується заявнику, якщо за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання визнається тільки частина результатів навчання, передбачених певним освітнім компонентом?

У випадку, якщо за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання визнається тільки частина результатів навчання, передбачених певним освітнім компонентом, заявнику зараховуються окремі види навчальної роботи за таким освітнім компонентом [27].

Яке рішення приймається закладом освіти (науковою установою) у разі визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника в рамках вибіркової складової освітньої програми?

У випадку прийняття закладом освіти (науковою установою) рішення про можливість визнання результатів неформального та/або інформального навчання заявника в рамках вибіркової складової освітньої програми відповідно до пункту 8 розділу II Порядку визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти, за підсумками визнання таких результатів навчання заклад освіти (наукова установа) зараховує заявнику певну кількість кредитів вибіркової складової освітньої програми. У такому випадку визнані результати навчання мають бути відображеними в індивідуальному навчальному плані як один чи декілька вибіркових освітніх компонентів. Обсяги таких освітніх компонентів у кредитах ЄКТС визначаються закладом освіти (науковою установою) на основі інституційної практики призначення кредитів ЄКТС освітнім компонентам [27].

Який загальний обсяг освітніх компонентів освітньої програми, що зараховуються здобувачу освіти (у відстках) за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання?

Загальний обсяг освітніх компонентів освітньої програми, що зараховуються здобувачу освіти за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання, не може перевищувати 25 відсотків відповідної освітньої програми (для спеціальностей галузі знань 12 «Інформаційні технології» не може перевищувати 35 відсотків відповідної освітньої програми) [27].

Чи може здобувач вищої або фахової передвищої освіти бути звільненим від атестації за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання?

Здобувач вищої або фахової передвищої освіти не може бути звільненим від атестації за підсумками визнання результатів неформального та/або інформального навчання [27]

Як подати і оформити апеляційну заяву?

Апеляція подається шляхом направлення апеляційної заяви, оформленої згідно з додатком 4 до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

Як оформити апеляційну заяву?

У який термін атестаційна комісія має розглянути апеляційну заяву для прийняття рішення?

Атестаційна комісія має розглянути апеляційну заяву та прийняти рішення протягом 15 робочих днів з дати її надходження [23].

Чи може брати участь особа у розгляді апеляційної заяви, яка брала участь у прийнятті рішення, що оскаржується?

Під час розгляду апеляційної заяви педагогічного працівника у роботі атестаційної комісії не може брати участь особа, яка брала участь у прийнятті рішення, що оскаржується [23].

Чи є дійсними кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805?

Кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності Наказу Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим цим наказом [23].

Чи продовжують працювати у закладах освіти педагогічні працівники, які мають вищу освіту за спеціальностями і були прийняті на посади до набрання чинності Наказу Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805?

Педагогічні працівники, які були прийняті на посади до набрання чинності Наказу Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805, продовжують працювати у закладах освіти та мають вищу освіту за спеціальностями, що не відповідають навчальним предметам (інтегрованим курсам, дисциплінам), які вони викладають, або педагогічній діяльності за посадою, вважаються такими, що мають відповідну посаді професійну кваліфікацію та атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційної категорії та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту [23].

Чи зараховується проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної кваліфікаційної категорії, педагогічного звання педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію і мають чинні сертифікати до набрання чинності Наказу Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805?

Педагогічним працівникам, які до набрання чинності Наказу Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 успішно пройшли сертифікацію і мають чинні сертифікати (один раз протягом дії сертифіката), проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної (збереженням присвоєної) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання [23].

Який мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації необхідний педагогічним працівникам для проходження атестації?

Мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників (крім педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти), необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років [23].

Який мінімальний загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації?

Мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років [23].

Який нормативний документ визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників як системи заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їхньої педагогічної діяльності?

Положення про атестацію педагогічних працівників визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників як системи заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їхньої педагогічної діяльності [23].

За якими результатами встановлюється відповідність або невідповідність займаній посаді педагогічного працівника?

За результатами атестації педагогічного працівника незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді та:

присвоюється (не присвоюється) кваліфікаційна категорія або підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія;
присвоюється (не присвоюється) педагогічне звання, підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєне педагогічне звання (у разі наявності) [23].

За якими результатами педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій визначається відповідність (невідповідність) займаній посаді?

Педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації визначається відповідність (невідповідність) займаній посаді та у порядку, визначеному законодавством, встановлюється (підтверджується) тарифний розряд [23].

Яким нормативним документом визначаються кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, що присвоюється (підтверджується) за результатами атестації?

Коли проводиться атестація після призначення педагогічного працівника на посаду?

Атестація проводиться не раніше ніж через рік після призначення педагогічного працівника на посаду [23].

У яких випадках проводиться позачергова атестація керівника?

закладу освіти (за ініціативою керівника відповідного органу управління у сфері освіти);

За яких умов може проводитися позачергова атестація педагогічного працівника, якщо освітній рівень, стаж роботи на посаді відповідає вимогам, визначеним цим нормативним документом?

Позачергова атестація педагогічного працівника, якщо освітній рівень, стаж роботи на посаді відповідає вимогам, визначеним у пунктах 8, 9 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, може проводитися за його ініціативою та/або за однією з таких умов:

визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;
наявності освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступеня;
успішного проходження сертифікації [23].

Який мінімальний проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації (міжатестаційний період) може бути, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника?

Міжатестаційний період (проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації) не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника [23].

Чи включається час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду ?

Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються [23].

За яких умов педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий / освітньо-творчий, науковий ступінь, за результатами атестації без дотримання послідовності на присвоєння може бути присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»?

Педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий / освітньо-творчий, науковий ступінь, за результатами атестації без дотримання послідовності на присвоєння може бути присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», за умови наявності в нього стажу роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж один рік [23].

За якими результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які вже мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» / «спеціаліст вищої категорії»?

За результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» / «спеціаліст вищої категорії» та які зокрема:

упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють супервізію);

беруть участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти;

були визнані переможцями, лауреатами всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;

підготували переможців всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, змагань тощо [23].

Яке педагогічне звання може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури дошкільних закладів освіти?

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури дошкільних закладів освіти [23].

Як присвоюють кваліфікаційні категорії та педагогічні звання?

Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно [23].

Чим підтверджується наявність освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня педагогічного працівника?

Наявність освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня педагогічного працівника підтверджується відповідним документом про освіту [23].

Чим підтверджується наявність освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступеня?

Наявність освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступеня підтверджується відповідним дипломом [23].

Які нормативні документи підтверджують стаж роботи та відомості про трудову діяльність на посадах педагогічних працівників?

Наявність стажу роботи на посадах педагогічних працівників визначається відповідно до даних його особової справи, трудової книжки або із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших документів, що, відповідно до законодавства, визначені Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 [23].

В якому документі визначаються посадові обов’язки педагогічного працівника?

Посадові обов’язки педагогічного працівника визначаються його посадовою інструкцією [23].

З якого предмета атестуються педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів?

Педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю [23].

У якому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження?

У випадку коли педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження [23].

Що є необхідною умовою для педагогічних працівників, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів (обов’язкові з навчальних предметів (інтегрованих курсів)?

Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти [23].

Як атестуються педагогічні працівники, які працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору?

Педагогічні працівники, які працюють за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах [23].

Як атестуються педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одному і тому чи різних закладах освіти (зокрема керівники закладів освіти, які викладають предмети або здійснюють іншу педагогічну роботу) ?

Педагогічні працівники, які обіймають різні педагогічні посади в одному і тому чи різних закладах освіти (зокрема керівники закладів освіти, які викладають предмети або здійснюють іншу педагогічну роботу), атестуються за кожною з посад [23].

Як атестуються педагогічні працівники, які працюють у різних закладах освіти за однією і тією самою посадою та/або викладають один предмет (інтегрований курс), за основним місцем роботи?

Педагогічні працівники, які працюють у різних закладах освіти за однією і тією самою посадою та/або викладають один предмет (інтегрований курс), атестуються за основним місцем роботи. В цьому випадку присвоєна педагогічному працівнику кваліфікаційна категорія та педагогічне звання або тарифний розряд поширюються на все педагогічне навантаження за всіма місцями роботи та/або посадами [23].

Як присвоюється кваліфікаційна категорія педагогічному працівнику якщо в міжатестаційний період його довантажено годинами з інших предметів (інтегрованих курсів)?

Якщо в міжатестаційний період педагогічного працівника довантажено годинами з інших предметів (інтегрованих курсів), то присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження до чергової атестації [23].

Як атестується керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, заступник керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, які працюють на посаді педагогічного працівника, що передбачає здійснення педагогічної діяльності та наявність педагогічного навантаження?

Керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, заступник керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, які працюють на посаді педагогічного працівника, що передбачає здійснення педагогічної діяльності та наявність педагогічного навантаження, атестується за цією посадою у порядку, визначеному Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

Як встановлюється відповідність або невідповідність займаній посаді за результатами атестації керівникам закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, їх заступникам та іншим педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій?

Керівникам закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, їх заступникам та іншим педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюється їх відповідність або невідповідність займаній посаді та встановлюється (підтверджується) тарифний розряд [23].

Чи може успішне проходження сертифікації зараховуватися як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання?

За яких умов проводиться присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання?

Присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання проводиться без урахування тривалості міжатестаційного періоду, без дотримання умов, визначених пунктами 8, 9 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 та без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням і оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей.

Скільки разів може здійснюватися зарахування сертифікації протягом строку дії сертифіката під час чергової або позачергової атестації педагогічного працівника, що проводиться за його ініціативи?

Зарахування сертифікації здійснюється один раз протягом строку дії сертифіката педагогічного працівника під час його чергової або позачергової атестації, що проводиться за ініціативи педагогічного працівника [23].

Чи зберігаються присвоєні кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) педагогічного працівника за ним до проведення чергової атестації?

До проведення чергової атестації педагогічного працівника за ним зберігаються присвоєні кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) [23].

Чи зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому закладі освіти або які перервали роботу на педагогічній посаді?

За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому закладі освіти або які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання [23].

Через який час після прийняття на роботу педагогічних працівників здійснюється атестація?

Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу [23].

Як атестуються особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п’ятої статті 58 Закону України «Про освіту» та/або ті, які пройшли педагогічну інтернатуру в установленому законодавством порядку?

Особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п’ятої статті 58 Закону України «Про освіту» та/або ті, які пройшли педагогічну інтернатуру в установленому законодавством порядку, для продовження роботи на цих посадах атестуються упродовж другого року роботи, але не раніше ніж через один рік після призначення на посаду [23].

Як працює атестаційна комісія у випадку, якщо строки, визначені Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, припадають на вихідний, неробочий, святковий день?

Якщо строки, визначені Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, припадають на вихідний, неробочий, святковий день, то відповідний строк починається з першого за ним робочого дня [23].

Як вчиняє атестаційна комісія або педагогічні працівники у випадку настання обставин, що об’єктивно унеможливлюють діяльність атестаційної комісії та перешкоджають проведенню атестації?

У випадку настання обставин, що об’єктивно унеможливлюють діяльність атестаційної комісії або педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, встановлених Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, припиняється на час дії таких обставин і відновлюється після припинення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації [23].

Чи допускається створення перешкод для проходження педагогічним працівником атестації необгрунтована відмова у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду?

Не допускається створення перешкод для проходження педагогічним працівником атестації, необгрунтована відмова у присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та встановленні тарифного розряду [23].

Коли створюються атестаційна комісія для атестації педагогічних працівників?

Для атестації педагогічних працівників щорічно не пізніше 20 вересня створюються атестаційні комісії [23].

Які умови створення в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах атестаційної комісії IІ рівня?

Атестаційні комісії II рівня створюються в органах управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти, які мають відокремлені структурні підрозділи [23].

Які умови створення в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах атестаційної комісії IІІ рівня?

Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління у сфері освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій [23].

Чи можуть створювати власні атестаційні комісії II-III рівнів центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти?

Центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти, можуть створювати власні атестаційні комісії II-III рівнів

У разі відсутності таких атестаційних комісій ІІ-III рівнів їхні функції, визначені Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, виконують атестаційні комісії II-III рівнів органів управління у сфері освіти за місцезнаходженням суб’єктів освітньої діяльності [23].

Яким документом створюються атестаційні комісії закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти, та визначається персональний склад атестаційної комісії, призначаються голова та секретар атестаційної комісії?

Атестаційні комісії створюються наказом керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти, у якому визначається персональний склад атестаційної комісії, призначаються голова та секретар атестаційної комісії [23].

Яка кількість членів атестаційної комісії не може бути?

Кількість членів атестаційної комісії не може бути менше ніж п’ять осіб [23].

Хто може бути залучений до роботи атестаційної комісії із правом голосу?

До роботи атестаційної комісії залучаються представники первинних або територіальних профспілкових організацій (до 2 осіб за згодою) із правом голосу [23].

За чиєю згодою може бути залучені представники профспілкових організацій до роботи атестаційної комісії?

Представники профспілкових організацій за згодою залучаються до роботи головою атестаційної комісії відповідно до рішення уповноваженого профспілкового органу (за наявності у закладі освіти) або на територіальному рівні декількох профспілкових організацій –– за рішенням спільного представницького органу профспілок [23].

Хто може бути головою атестаційної комісії I рівня?

Головою атестаційної комісії I рівня є керівник (заступник керівника) закладу освіти, структурного підрозділу [23].

Хто може бути головою атестаційної комісії II, III рівня?

Головою атестаційної комісії II, III рівня є керівник (заступник керівника) органу управління у сфері освіти, закладу вищої освіти, який має відокремлені структурні підрозділи, що забезпечують здобуття загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти [23].

Кого має обрати атестаційна комісія II, III рівня у випадку відсутності голови атестаційної комісії?

У випадку відсутності голови атестаційної комісії атестаційна комісія має обрати головуючим іншого члена атестаційної комісії, крім її секретаря [23].

Хто не може головувати на засіданні атестаційної комісії ?

Керівник (заступник керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не можуть головувати на засіданні атестаційної комісії у разі проходження ними атестації відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

У якому випадку на засіданні атестаційної комісії члени атестаційної комісії обирають особу, яка виконує обов’язки голови атестаційної комісії?

У такому разі на засіданні атестаційної комісії члени атестаційної комісії обирають особу, яка виконує обов’язки голови атестаційної комісії, визначені пунктом 5 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, повноваження якої поширюються на роботу атестаційної комісії до завершення атестації керівника (заступника керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти, визначеного головою відповідної атестаційної комісії [23].

За яких умов атестаційна комісія на її засіданні є повноважною?

Атестаційна комісія є повноважною за умови присутності на її засіданні не менше двох третин від її складу [23].

Яким шляхом приймають рішення атестаційної комісії голосування?

Рішення атестаційної комісії приймають шляхом голосування простою більшістю голосів [23].

У якому випадку атестаційна комісія приймає рішення в інтересах педагогічного працівника, який атестується?

У разі рівного розподілу голосів «за» і «проти» атестаційна комісія приймає рішення в інтересах педагогічного працівника, який атестується [23].

Чи може особа, яка входять до складу атестаційної комісії, брати участь в голосуванні щодо себе?

Особи, які входять до складу атестаційної комісії, не беруть участі в голосуванні щодо себе у разі проходження ними атестації відповідно до пункту 3 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

Де визначається порядок голосування (відкрито чи таємно) ?

Порядок голосування (відкрито чи таємно) визначається на засіданні атестаційної комісії та фіксується в протоколі [23].

Які функції виконує голова атестаційної комісії ?

Голова атестаційної комісії проводить засідання атестаційної комісії, бере участь у голосуванні під час прийняття рішень атестаційної комісії, підписує протоколи засідань атестаційної комісії та атестаційні листи [23].

Які функції секретаря атестаційної комісії?

Секретар атестаційної комісії:

приймає, реєструє та зберігає документи, подані педагогічними працівниками; до розгляду та під час розгляду їх атестаційною комісією;

організовує роботу атестаційної комісії, веде та підписує протоколи засідань атестаційної комісії;

оформлює та підписує атестаційні листи;

повідомляє педагогічним працівникам про місце і час проведення засідання атестаційної комісії (у разі запрошення педагогічних працівників на засідання);

забезпечує оприлюднення інформації про діяльність атестаційної комісії шляхом розміщення її на офіційному вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти [23].

Які функції виконує атестаційна комісія І рівня?

Атестаційна комісія I рівня розглядає документи, подані педагогічними працівниками (крім керівників) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби) [23].

Які рішення приймає атестаційна комісія I рівня?

Атестаційна комісія I рівня приймає рішення про:

відповідність (невідповідність) педагогічних працівників закладу освіти, структурного підрозділу займаним посадам;

присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) [23].

Які функції виконує атестаційна комісія II рівня?

Атестаційна комісія II рівня:

розглядає документи, подані педагогічними працівниками закладів освіти, зокрема керівниками підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби);

атестує педагогічних працівників закладів освіти, у яких працює менше 15 педагогічних працівників;

розглядає апеляції на рішення атестаційних комісій I рівня [23].

Які рішення приймає атестаційна комісія II рівня?

Атестаційна комісія II рівня приймає рішення про:

відповідність (невідповідність) педагогічних працівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів (в яких працює менше 15 педагогічних працівників), займаним посадам;

присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні);

відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам;

присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси) [23].

Які функції виконує атестаційна комісія III рівня?

Атестаційна комісія III рівня:

розглядає документи, подані керівниками закладів освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби); розглядає апеляції на рішення:

атестаційних комісій I рівня закладів освіти підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям;

атестаційних комісій II рівня щодо встановлення відповідності (невідповідності) педагогічних працівників, зокрема керівників, закладів освіти займаним посадам, присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) [23].

Яке рішення приймає атестаційна комісія III рівня?

Атестаційна комісія III рівня приймає рішення про:

відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам та присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій;

присвоєння (підтвердження) педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам закладів освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям [23].

Яке рішення приймає атестаційна комісія у разі відмови у присвоєнні (підтвердженні наявної) кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» чи «спеціаліст вищої категорії» і присвоєнні (підтвердженні) відповідної нижчої кваліфікаційної категорії?

У разі відмови у присвоєнні (підтвердженні наявної) кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» чи «спеціаліст вищої категорії» і присвоєнні (підтвердженні) відповідної нижчої кваліфікаційної категорії атестаційною комісією приймається рішення про відмову у присвоєнні та/або підтвердженні раніше присвоєного педагогічного звання [23].

Чи може атестаційна комісія включити педагогічного працівника до списків, які підлягають черговій атестації у випадку відсутності педагогічного працівника?

У випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації [23].

В який термін до атестаційної комісії подається заява за формою для проведення позачергової атестації?

Для проведення позачергової атестації до 20 грудня до атестаційної комісії подається заява за формою, наведеною в додатку 1 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

Не пізніше якого терміну інформація, про порядок проведення атестації, оприлюднюється на вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти?

Інформація про порядок проведення атестації, оприлюднюється на вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення відповідною атестаційною комісією [23].

Протягом якого терміну з дня оприлюднення інформації педагогічний працівник, який атестується, може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення?

Які документи не подаються до атестаційної комісії ?

Документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, не подаються до атестаційної комісії, яка створена в суб’єкті освітньої діяльності, відокремленому структурному підрозділі, органі управління у сфері освіти, у якому зберігається особова справа [23].

В якій формі педагогічний працівник, який атестується, може подати документи до відповідної атестаційної комісії?

Педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи в паперовій або електронній формі [23].

Які вимоги до подачі електронного варіанта документів педагогічного працівника?

Електронний варіант документів (формат РВЕ, кожен документ в окремому файлі) надсилається на адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів в електронній формі з підтвердженням про отримання [23].

Хто реєструє документи подані до атестаційної комісії?

Документи, подані до атестаційної комісії, реєструються секретарем атестаційної комісії [23].

Чи дозволяється безпідставно відмовляти педагогічному працівнику в прийнятті документів, які відповідають вимогам?

Забороняється безпідставно відмовляти педагогічному працівнику в прийнятті документів, які відповідають вимогам, зазначеним у Положенні про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

Які функції атестаційної комісії під час розгляду документів педагогічних працівників, які атестуються?

Атестаційна комісія розглядає документи педагогічних працівників, які атестуються, за потреби перевіряє їхню достовірність, встановлює дотримання вимог пунктів 8, 9 розділу I Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, а також оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов’язків і вимог професійного стандарту (за наявності) [23].

Яке рішення може прийняти атестаційна комісія для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника?

Для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія може прийняти рішення про вивчення практичного досвіду його роботи [23].

Хто може аналізувати практичний досвід роботи педагогічного працівника?

У випадку належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія має визначити зі складу атестаційної комісії членів, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагогічного працівника, а також затвердити графік заходів з його проведення [23].

В якому випадку атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання?

Атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання у разі виникнення до нього питань, зокрема пов’язаних з поданими ним документами [23].

Не пізніше якого терміну до дня проведення засідання та яка процедура підписання та вручення запрошення на засідання атестаційної комісії педагогічному працівникові?

Запрошення на засідання атестаційної комісії підписує голова атестаційної комісії та не пізніше п’яти робочих днів до дня проведення засідання вручається секретарем атестаційної комісії педагогічному працівникові під підпис або надсилається в сканованому вигляді на адресу електронної пошти (у разі наявності, з підтвердженням отримання) [23].

Як надсилається запрошення педагогічного працівника на засідання атестаційної комісії II чи III рівня?

Запрошення педагогічного працівника на засідання атестаційної комісії II чи III рівня надсилається також на електронну адресу відповідного закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу у сканованому вигляді (з підтвердженням отримання) [23].

Чи може бути присутнім, в тому числі в режимі відеоконференцзв’язку, педагогічний працівник на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації?

Педагогічний працівник може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації, в тому числі в режимі відеоконференцзв’язку [23].

В яких випадках атестаційна комісія за відсутності педагогічного працівника, запрошеного в установленому порядку проводить засідання атестаційної комісії?

У разі неявки педагогічного працівника, запрошеного в установленому порядку на засідання атестаційної комісії, атестаційна комісія, за наявності обставин, визначених у пункті 7 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, проводить засідання за відсутності педагогічного працівника [23].

Яким документом і якою формою оформлюються засідання атестаційної комісії?

Засідання атестаційної комісії оформлюються протоколом за формою, наведеною в додатку 2 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

На підставі рішення атестаційної комісії за якою формою секретар оформляє атестаційний лист, у якому фіксується результат атестації педагогічного працівника?

На підставі рішення атестаційної комісії секретар оформляє атестаційний лист за формою згідно з Додатком 3 до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, у якому фіксується результат атестації педагогічного працівника [23].

Скільки видається атестаційних листів у випадку проведення одночасної (в межах однієї процедури) атестації педагогічного працівника з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), які він викладає?

У випадку проведення одночасної (в межах однієї процедури) атестації педагогічного працівника з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), які він викладаює, видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) [23].

Як оформляється і хто підписує атестаційний лист?

Упродовж якого терміну та за яких умов видається педагогічному працівнику перший примірник атестаційного листа з відповідним рішенням атестаційної комісії?

Перший примірник атестаційного листа упродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення атестаційної комісії видається педагогічному працівнику під підпис та/або надсилається у сканованому вигляді на його електронну адресу (з підтвердження отримання) [23].

Чи видається педагогічному працівнику другий примірник атестаційного лист з дати прийняття відповідного рішення атестаційної комісії?

Другий примірник атестаційного листа додається до особової справи педагогічного працівника [23].

Чи може педагогічний працівник особисто з власної ініціативи отримати свій примірник атестаційного листа?

Педагогічний працівник з власної ініціативи може особисто отримати свій примірник атестаційного листа у секретаря відповідної атестаційної комісії під підпис [23].

Чи можна оригінал атестаційного листа педагогічного працівника бути відправлено поштою?

За заявою педагогічного працівника оригінал атестаційного листа може бути відправлено поштою з повідомленням про вручення [23].

Як доводиться до відома педагогічного працівника рішення атестаційної комісії I рівня про результати атестації?

Рішення атестаційної комісії I рівня про результати атестації доводиться до відома педагогічного працівника шляхом видання йому атестаційного листа (надсилання на електронну адресу в сканованому вигляді) у порядку та строки, визначені у пункті 11 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805 [23].

В який термін та в якій формі рішення атестаційної комісії II, III рівня про результати атестації доводиться до відома керівника відповідного закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу за місцем роботи педагогічного працівника?

Рішення атестаційної комісії II, III рівня про результати атестації не пізніше ніж через сім робочих днів з дати його прийняття доводиться до відома керівника відповідного закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу за місцем роботи педагогічного працівника шляхом подання (надсилання) витягу з протоколу її засідання та атестаційного листа на електронну адресу закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу у сканованому вигляді, а у разі її відсутності – поштовим відправленням із повідомленням про вручення [23].

Відповідно до якого нормативного документа зберігаються другі примірники атестаційних листів?

Другі примірники атестаційних листів зберігаються відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 [23].

Де зберігаються атестаційні листи та копії документів про підвищення кваліфікації педагогічного працівника?

Атестаційні листи та копії документів про підвищення кваліфікації педагогічного працівника зберігаються в особовій справі педагогічного працівника [23].

Не пізніше якого терміну після видання рішення атестаційної комісії керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу створює відповідний наказ?

Рішення атестаційної комісії є підставою для видання (не пізніше трьох робочих днів з дня отриманім документів, зазначених у пункті 12 Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805) відповідного наказу керівником закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу [23].

Упродовж скількох днів педагогічні працівники повинні бути ознайомлені з наказом про рішення атестаційної комісії?

Педагогічні працівники повинні бути ознайомлені з наказом про рішення атестаційної комісії упродовж трьох робочих днів із дати його видання під підпис [23].

В якій формі подається апеляція?

Які документи додаються до апеляційної заяви, рішення якої оскаржується?

До апеляційної заяви додаються копія атестаційного листа, виданого атестаційною комісією, рішення якої оскаржується, копії документів, що подавалися педагогічним працівником до атестаційної комісії, рішення якої оскаржується (у разі їхнього подання) [23].

Апеляційна заява з додатками подається у паперовій та/або електронній формі на визначену атестаційною комісією адресу електронної пошти (з підтвердженням отримання) у сканованому вигляді (формат PDF, кожен документ – окремим файлом). Документи, подані до атестаційної комісії, реєструються та зберігаються секретарем атестаційної комісії [23].

В який термін атестаційна комісія має розглянути апеляційну заяву та прийняти рішення з дати її надходження?

Які рішення приймає атестаційна комісія за результатами розгляду апеляції?

Атестаційна комісія за результатами розгляду апеляції приймає рішення про:

1) відповідність педагогічного працівника займаній посаді, підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;
2) присвоєння педагогічному працівнику наступної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;
3) залишення рішення атестаційної комісії нижчого рівня без змін, а апеляцію без задоволення [23].

Який документ оформлюється та хто підписує рішення про результати розгляду апеляції?

Рішення про результати розгляду апеляції оформлюється протоколом, який підписують голова та секретар атестаційної комісії [23].

Які вимоги до витягу з протоколу про рішення щодо результату розгляду апеляції та протягом якого терміну надсилається педагогічному працівнику?

Витяг з протоколу, оформлений згідно з додатком 5 до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.09.2022 № 805, протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення надсилається педагогічному працівнику та до відповідного закладу освіти електронною поштою у сканованому вигляді (з підтвердженням отримання), а у разі відсутності відповідної адреси електронної пошти – поштовим відправленням з повідомленням про вручення [23].

Упродовж якого терміну керівник закладу освіти з дати отримання витягу з протоколу про результати розгляду апеляції, за результатами якої педагогічному працівникові було присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію, відповідне педагогічне звання, має видати відповідний наказ та ознайомити з ним педагогічного працівника під підпис?

Керівник закладу освіти упродовж трьох робочих днів з дати отримання витягу з протоколу про результати розгляду апеляції, за результатами якої педагогічному працівникові було присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію, відповідне педагогічне звання, має видати відповідний наказ та ознайомити з ним педагогічного працівника під підпис [23].

Чи має право оскаржити рішення до суду педагогічний працівник у разі незгоди з рішенням атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви?

У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії вищого рівня щодо розгляду апеляційної заяви, він має право оскаржити таке рішення до суду в установленому законодавством порядку [23].

Шукати в цьому блозі

Фахова передвища освіта

4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

Популярні дописи з цього блогу

Де має бути розміщена інформація щодо видачі документів про здобуття фахової передвищої світи?

Хто складає середньостроковий прогноз?

Який орган регламентує порядок виготовлення та видачі документів про фахову передвищу освіту?