2. СИСТЕМА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
Що є складовими (компонентами) системи фахової передвищої освіти?
Складовими (компонентами) системи фахової передвищої освіти є:
1) заклади фахової передвищої освіти;
2) галузі знань і спеціальності;
3) ліцензійні умови провадження освітньої діяльності;
4) стандарти фахової передвищої освіти;
5) органи, що здійснюють управління, нагляд та контроль у сфері фахової передвищої освіти;
6) науково-методичні (навчально-методичні) установи;
7) учасники освітнього процесу [2].
Що таке рівень фахової передвищої освіти?
Рівень фахової передвищої освіти передбачає здатність особи вирішувати типові спеціалізовані задачі в окремій галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що вимагає застосування положень і методів відповідних наук та може характеризуватися певною невизначеністю умов; відповідальність за результати своєї діяльності; здійснення контролю інших осіб у визначених ситуаціях [2].
Що таке ступінь фахової передвищої освіти?
Фаховий молодший бакалавр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на рівні фахової передвищої освіти і присуджується закладом освіти у результаті успішного виконання здобувачем фахової передвищої освіти освітньо-професійної програми [2].
За якими освітньо-професійними програмами здійснюється підготовка фахових молодших бакалаврів?
Підготовка фахових молодших бакалаврів здійснюється за освітньо-професійними програмами відповідно до галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою [2].
Які заклади освіти можуть здійснювати підготовку фахових молодших бакалаврів?
Навчання фахових молодших бакалаврів може здійснюватися у закладах фахової передвищої освіти, а також закладах професійно-технічної освіти та вищої освіти за наявності ліцензії на підготовку фахового молодшого бакалавра [2].
Що таке заклад фахової передвищої освіти?
Заклад освіти отримує статус закладу фахової передвищої освіти, якщо він має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти і така діяльність є основним видом діяльності цього закладу освіти [2].
Хто може здобувати фахову передвищу освіту?
Фахову перевищу освіту можуть здобувати особи, на основі базової середньої освіти, профільної середньої освіти (незалежно від здобутого профілю), професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти [2].
Які зобов’язання мають особи, що здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти (після 9-го класу)?
Особи, які здобувають фахову передвищу освіту на основі базової середньої освіти (після 9-го класу), зобов’язані одночасно виконати освітню програму профільної середньої освіти професійного спрямування [2].
Які вимоги до здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти?
Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту [2].
Який обсяг навчання для здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти?
Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти (після 9 класу) становить до 240 кредитів ЄКТС, у тому числі 120 кредитів ЄКТС за інтегрованою з нею освітньою програмою профільної середньої освіти професійного спрямування, що відповідає галузі знань та/або спеціальності [2].
Який обсяг навчання для здобуття фахової передвищої освіти на основі профільної середньої освіти?
Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі профільної середньої освіти становить 120-180 кредитів ЄКТС. При цьому 60 кредитів ЄКТС може бути зараховано на підставі визнання результатів навчання осіб, які вже здобули профільну середню освіту за відповідним або спорідненим спеціальності профілем [2].
Які обсяги навчання для здобуття фахової передвищої освіти на основі професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти?
Обсяг освітньо-професійної програми фахового молодшого бакалавра на основі професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти або вищої освіти визначається закладом фахової передвищої освіти з урахуванням визнання раніше здобутих результатів навчання. Обсяг такої програми становить не менше 50 відсотків загального обсягу освітньо-професійної програми на основі профільної середньої освіти [2].
Чим визначаються вимоги до забезпечення освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти?
Вимоги до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, організаційного та інформаційного забезпечення освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти визначаються ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, які затверджуються у встановленому законодавством порядку [8].
Що таке стандарт фахової передвищої освіти?
Стандарт фахової передвищої освіти – це сукупність вимог до освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, які є спільними для всіх освітньо-професійних програм у межах певної спеціальності [2].
Для яких суб’єктів освітньої діяльності є обов’язковим до виконання стандарт фахової передвищої освіти?
Стандарти фахової передвищої освіти є обов’язковими до виконання всіма суб’єктами освітньої діяльності незалежно від форми власності та сфери управління [2].
Хто розробляє та затверджує стандарти фахової передвищої освіти?
Стандарти фахової передвищої освіти розробляє, затверджує та оприлюднює на своєму офіційному вебсайті центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (крім стандартів спеціалізованої фахової передвищої освіти) з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, що забезпечують формування і реалізують державну політику у відповідних сферах, і галузевих об’єднань організацій роботодавців. Стандарти фахової передвищої освіти повинні бути придатними для гармонізації з відповідними професійними стандартами та стандартами вищої освіти в межах Національної рамки кваліфікацій [2].
Хто безпосередньо займається розробкою стандартів фахової передвищої освіти?
Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки утворює сектор фахової передвищої освіти Науково-методичної ради, а також науково-методичні комісії з фахової передвищої освіти для розроблення стандартів фахової передвищої освіти за участю представників науково-методичних комісій вищої освіти [2].
Які вимоги визначає стандарт фахової передвищої освіти до освітньо-професійної програми?
Стандарт фахової передвищої освіти визначає такі вимоги до освітньо-професійної програми:
1) перелік обов’язкових загальних та спеціальних компетентностей і результатів навчання здобувачів фахової передвищої освіти;
2) вимоги до попередньої освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;
3) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра за відповідною спеціальністю;
4) форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;
5) вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;
6) вимоги професійних стандартів (за наявності) [2].
Які вимоги до стандартів фахової передвищої освіти спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання?
Стандарти фахової передвищої освіти спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, можуть містити додаткові вимоги до правил прийому, структури освітньо-професійної програми, змісту освіти, організації освітнього процесу та атестації випускників. Нормативний зміст підготовки здобувачів фахової передвищої освіти для відповідних освітніх програм формується у термінах програмних результатів навчання [2].
Що таке вид професійної діяльності?
Вид професійної діяльності ‒ сукупність видів трудової діяльності, що мають спільну інтеграційну основу та передбачають подібний перелік компетентностей (здатностей) для їх виконання [21].
Що таке загальні компетентності?
Загальні компетентності – універсальні компетентності, що не залежать від предметної сфери, є важливими для успішної професійної та соціальної діяльності особи [28].
Що таке кваліфікація повна?
Кваліфікація повна – повний перелік компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, які особа набула та здатна продемонструвати [28].
Що таке кваліфікація часткова?
Кваліфікація часткова – частина компетентностей відповідного рівня Національної рамки кваліфікацій, що визначені відповідним стандартом, які особа набула та здатна продемонструвати [28].
Що таке професійна кваліфікація?
Професійна кваліфікація ‒ визнана кваліфікаційним центром, суб’єктом освітньої діяльності, іншим уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання), що дозволяють виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність [28].
Що таке професійна назва роботи?
Професійна назва роботи ‒ певні подібні завдання та обов’язки, що виконані, виконуються чи мають бути виконані однією особою. Професійна назва роботи є складовою професії та, як правило, збігається з однією чи декількома трудовими функціями (одиницями професійного стандарту) [28].
Що таке професійні компетентності?
Професійні компетентності ‒ сукупність знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей особистості, що забезпечують здатність виконувати на певному рівні трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом [28].
Що таке професійний стандарт?
Професійний стандарт ‒ затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій [28].
Що таке професія?
Професія ‒ сукупність подібних видів робіт/занять, що передбачає відповідну підготовку та здобуття певних кваліфікацій [28].
Хто може бути розробником професійних стандартів?
Розробники професійних стандартів ‒ роботодавці, їхні організації та об’єднання, галузеві (міжгалузеві) ради, професійні асоціації, центральні органи виконавчої влади, наукові установи, інші заінтересовані суб’єкти [28].
Якими принципами потрібно керуватися під час розроблення професійних стандартів?
Принципами розроблення професійних стандартів є:
1) оцінювання вимог до загальних та професійних компетентностей певних трудових функцій та використання єдиних критеріїв їх формування;
2) об’єктивність визначення назв, змісту та обсягу трудових функцій за видами трудової діяльності;
3) можливість вертикального та горизонтального розміщення кваліфікацій, присвоєних на підставі відповідності результатів навчання особи вимогам освітніх програм/стандартів, розроблених з урахуванням положень професійного стандарту, на всіх рівнях Національної рамки кваліфікації (далі ‒ НРК) (за видом економічної діяльності);
4) урахування успішного міжнародного досвіду країн [28].
Залежно від чого запроваджується розроблення професійного стандарту?
Розроблення професійного стандарту запроваджується залежно від потреби роботодавців у кваліфікованій робочій силі, її розподілу за робочими місцями (посадами), форм зайнятості та умов праці для окремої професії, за якою присвоюється повна кваліфікація, або для групи споріднених професій (професійних назв робіт, посад) у певній сфері професійної діяльності, або для окремих (однієї чи декількох) трудових функцій, за якими присвоюються часткові кваліфікації [28].
За якими видами трудової (професійної) діяльності розробляються професійні стандарти?
Професійні стандарти розробляються за найбільш перспективними, запитуваними видами трудової (професійної) діяльності, професіями та кваліфікаціями, які користуються попитом на ринку праці.
Під час розроблення професійного стандарту необхідно дослідити та проаналізувати поточну ефективну трудову (професійну) діяльність, яку підтверджують експертним опитуванням досвідчених працівників у певній сфері професійної діяльності (далі - експерти).
Якість інформаційного наповнення професійного стандарту, зокрема забезпечення повноти та актуальності інформації, полягає в неупередженому ставленні експертів дотрудових функцій певного виду трудової діяльності, чіткому та зрозумілому тлумаченні основних термінів і понять [28].
Як використовують професійні стандарти в освітній сфері?
Професійні стандарти використовуються у сфері освіти для:
1) розроблення освітніх програм/стандартів та навчально-методичних матеріалів для всіх форм і видів освіти, навчання працівників на виробництві, підготовки педагогічних/науково-педагогічних працівників;
2) розроблення стандартів оцінювання результатів навчання, присвоєння здобувачам професійних кваліфікацій, оцінювання відповідності отриманих професійних кваліфікацій працівників, випускників закладів освіти;
3) проведення процедур підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб;
4) формування єдиних критеріїв оцінювання компетентностей здобувачів професійних кваліфікацій, незалежно від шляхів (формальна чи неформальна освіта, неформальне чи інформальне (спонтанне) навчання) їх отримання;
5) професійної орієнтації населення, в тому числі учнів і студентів закладів освіти, працівників та безробітних [28].
Як використовують професійні стандарти у сфері управління персоналом?
Професійні стандарти використовуються у сфері управління персоналом для:
1) визначення вимог до кваліфікаційних і спеціальних знань працівників, їхніх завдань, обов’язків та спеціалізації;
2) створення умов для професійного розвитку працівників та підвищення якості їхньої праці;
3) нормування праці;
4) визначення посадових (робочих) завдань та обов’язків працівників, планування їхнього професійного зростання, розроблення посадових (робочих) інструкцій (за потреби);
5) організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, у тому числі шляхом неформального навчання та підтвердження результатів неформального навчання;
6) впливу на формування вимог до продуктивності праці та виробництва продукції (надання послуг);
7) підбору, укомплектування штату працівниками;
8) обґрунтування рішень, що ухвалюються за результатами атестації, сертифікації працівників;
9) тарифікації, категоріювання посад і професій (за потреби);
10) розроблення стандартів підприємства, організації, установи;
11) формування систем щодо мотивації та стимулювання персоналу;
12) групування професійних кваліфікацій, які застосовуються на підприємстві, в організації, установі, за рівнями НРК чи відповідної галузевої рамки кваліфікацій;
13) встановлення єдиних вимог до змісту та якості професійної діяльності, узгодження назв професій (професійних назв робіт, посад), упорядкування видів трудової діяльності [28].
На чому базується структурування змісту професійного стандарту?
Структурування змісту професійного стандарту базується на компетентнісному підході, який передбачає формування вимог до знань, умінь і навичок працівника, що забезпечують якісне виконання основних трудових функцій у відповідній сфері професійної діяльності [28].
Що є структурними елементами професійного стандарту?
Структурними елементами професійного стандарту є трудові функції, професійні компетентності (за трудовою дією або групою трудових дій), загальні компетентності, предмети та засоби праці, вимоги до знань, умінь і навичок працівника тощо.
Загальні компетентності, які є важливими для соціально-трудових відносин особи в різних сферах та для її особистісного розвитку, у структурі професійного стандарту виділяються окремо [28].
Які складові проєкту професійного стандарту?
Результати дослідження трудових функцій оформлюються у вигляді проєкту професійного стандарту, який повинен мати такі складові частини:
1) загальні відомості професійного стандарту:
- основна мета професійної діяльності;
- назва виду економічної діяльності, секції, розділу, групи та класу економічної діяльності та їхній код (згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності»);
- назва виду професійної діяльності та її код (згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»);
- назва професії (професійної назви роботи) та її код (згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»);
- узагальнена назва професії (за потреби);
- професійна кваліфікація (зазначається професійна кваліфікація чи професійна кваліфікація за розрядом (класом, категорією, групою) або назва професійної кваліфікації);
- вимоги до державної сертифікації (за потреби);
- назви типових посад (за потреби);
- місце професії (посади, професійної назви роботи) в організаційно-виробничій структурі підприємства (установи, організації);
- умови праці (за потреби);
- засоби захисту (за потреби);
- умови допуску до роботи за професією (за потреби);
- документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію, її віднесення до рівня НРК;
2) навчання та професійний розвиток (за потреби):
- первинна професійна підготовка (назва кваліфікації);
- перепідготовка (назва кваліфікації);
- підвищення кваліфікації з присвоєнням нового рівня освіти (назва кваліфікації);
- підвищення кваліфікації без присвоєння нового рівня освіти (назва кваліфікації);
- спеціальне, спеціалізоване навчання (назва кваліфікації);
3) нормативно-правові акти та нормативно-технічні документи з питань професійної діяльності;
4) загальні компетентності;
5) перелік трудових функцій (умовні позначення трудових функцій);
6) опис трудових функцій (трудові функції; предмети і засоби праці (обладнання, устаткування, матеріали, продукти, інструмент (за потреби); професійні компетентності (за трудовою дією або групою трудових дій), знання, уміння та навички);
7) дані щодо розроблення та затвердження професійного стандарту:
- розробник професійного стандарту;
- суб’єкт перевірки професійного стандарту;
- дата затвердження професійного стандарту;
- дата внесення професійного стандарту до Реєстру професійних стандартів;
- рекомендована дата наступного перегляду професійного стандарту [28].
За яким порядком відбувається розроблення проєкту професійного стандарту?
Розроблення проєкту професійного стандарту відбувається за етапами розроблення та затвердження професійних стандартів, визначеними Порядком розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (далі ‒ Порядок), а саме:
1) прийняття рішення про розроблення проєкту професійного стандарту, подання та реєстрація заявки на його розроблення.
Для прийняття рішення про розроблення проєкту професійного стандарту його розробник вивчає фактичний стан та перспективи застосування виду трудової (професійної) діяльності, доцільність розроблення професійного стандарту.
Для цього розробник збирає наявну та доступну інформацію за переліком питань для вивчення фактичного стану та перспектив застосування виду трудової (професійної) діяльності (далі ‒ Перелік питань) згідно з додатком 1 до Методики розроблення професійних стандартів.
Цю інформацію може бути використано під час ухвалення рішення щодо розроблення професійного стандарту та заповнення структури проекту професійного стандарту.
На цьому підготовчому етапі розробник визначається щодо розроблення проектів професійних стандартів за окремою професією чи групою близьких за змістом, характером і складністю професій, назви яких, як правило, збігаються із назвами повних кваліфікацій до них.
Після прийняття рішення про розроблення проєкту професійного стандарту його розробник подає суб’єкту перевірки заявку на розроблення професійного стандарту за формою, наведеною у додатку до Порядку;
2) формування робочої групи та підготовка проєкту професійного стандарту.
Після надходження повідомлення про реєстрацію заявки на розроблення проєкту професійного стандарту розробник утворює робочу групу, до складу якої відповідно до Порядку включаються представники роботодавців, їхніх організацій та об’єднань, профспілок, їхніх організацій та об’єднань. До складу групи також можуть входити (за згодою) інші фахівці у сфері економічної діяльності, для якої розробляється професійний стандарт. Також залучаються експерти, фахівці виробничо-технологічного спрямування (керівники, майстри, бригадири, технологи, начальники відділів (цехів) та інших структурних підрозділів тощо), фахівці у сфері управління персоналом, експерти відповідного професійного спрямування (за згодою).
Перед початком роботи робочої групи розробник може організовувати для її членів навчання щодо структури, порядку та принципів функціонального аналізу трудових дій/функцій, підходів до описування загальних відомостей та інших складових професійного стандарту, інструментарію для функціонального аналізу (анкет для опитування, форм і таблиць для одержання необхідної інформації) тощо.
Перед початком функціонального аналізу трудових функцій робоча група аналізує, узагальнює та вносить до структури проєкту професійного стандарту інформацію, у тому числі зібрану за Переліком питань [28].
Що означає «професія, до якої запроваджено додаткове регулювання»?
Професія, для якої запроваджено додаткове регулювання – це вид професійної діяльності, доступ до якого, окрім наявності освіти відповідного рівня та спеціальності, визначається законом або міжнародним договором [2].
Що означає спеціалізована фахова передвища освіта?
Спеціалізована фахова передвища освіта – це фахова передвища освіта мистецького, спортивного чи військового спрямування, що забезпечує здобуття компетентностей у відповідній сфері професійної діяльності [2].
Хто створює умови для здобуття спеціалізованої фахової передвищої освіти?
Засади функціонування системи спеціалізованої фахової передвищої освіти визначаються Законом України «Про освіту».
Держава створює умови для здобуття фахової передвищої освіти мистецького, спортивного та військового спрямування, у тому числі в закладах спеціалізованої фахової передвищої освіти [2].
Що таке фахова передвища мистецька освіта?
Фахова передвища мистецька освіта передбачає набуття особою комплексу професійних, у тому числі виконавських, компетентностей та спрямована на професійну художньо-творчу самореалізацію особистості, отримання кваліфікацій у різних видах мистецтва, включаючи підготовку педагогічних кадрів для закладів початкової мистецької освіти [2].
Які умови здобуття фахової передвищої мистецької освіти?
Фахова передвища мистецька освіта здобувається на основі початкової мистецької та базової середньої освіти з одночасним здобуттям профільної середньої освіти або на основі профільної середньої освіти та полягає в набутті здобувачем освіти професійних компетентностей за певною мистецькою спеціальністю [2].
Які гарантії передбачені для здобувачів фахової передвищої мистецької освіти?
Особи, які здобувають фахову передвищу мистецьку освіту в закладах спеціалізованої мистецької освіти державної форми власності одночасно з повною загальною середньою освітою, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках (інтернатах), харчуванням, навчальним обладнанням та стипендіями згідно із законодавством [2].
Який порядок затвердження Положення про фахову передвищу мистецьку освіту?
Положення про заклади фахової передвищої мистецької освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури [2].
Що таке фахова передвища спортивна освіта?
Фахова передвища спортивна освіта передбачає засвоєння освітньо-професійної програми з відповідного виду спорту з метою набуття комплексу професійних компетентностей у сфері фізичної культури і спорту, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи, поглибленого оволодіння спеціалізацією в обраному виді спорту та здобувається на основі початкової спортивної та базової середньої освіти з одночасним здобуттям профільної середньої освіти або на основі профільної середньої освіти [2].
Які гарантії передбачені для здобувачів фахової передвищої спортивної освіти?
Особи, які здобувають фахову передвищу спортивну освіту в закладах спеціалізованої освіти спортивного профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, табельною парадною та спортивною формами, спортивним інвентарем та стипендіями згідно з законодавством [2].
Хто розробляє освітньо-професійні програми для здобуття фахової передвищої спортивної освіти?
Освітньо-професійні програми з відповідного виду спорту розробляються всеукраїнськими федераціями з видів спорту та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту [2].
Що таке фахова передвища військова освіта?
Фахова передвища військова освіта передбачає засвоєння освітньо-професійної програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та здобувається на основі профільної середньої освіти [2].
Які гарантії передбачені для здобувачів фахової передвищої військової освіти?
Особи, які здобувають фахову передвищу військову освіту в закладах спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю, безоплатно забезпечуються місцями у гуртожитках, харчуванням, грошовим, медичним, речовим та іншим забезпеченням згідно з законодавством [2].
Хто розробляє освітньо-професійні програми для здобуття фахової передвищої військової освіти?
Освітньо-професійні програми з військової підготовки розробляються закладами спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю та затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти [2].
Що передбачає здобуття фахової передвищої військової освіти?
Фахова передвища військова освіта передбачає військово-професійну підготовку осіб рядового, сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом, яка здійснюється за освітньо-професійними програмами фахової передвищої освіти [2].
Ким затверджується Положення про фахову передвищу військову освіту?
Положення про заклади спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю затверджуються органами державної влади, до сфери управління яких належать такі заклади освіти [2].
Хто розробляє та затверджує стандарти спеціалізованої фахової передвищої освіти?
Стандарти спеціалізованої фахової передвищої освіти за кожною спеціальністю розробляються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах, і оприлюднюються на офіційних веб-сайтах цих органів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки протягом 10 робочих днів після їх затвердження [2].
За якими освітньо-професійними програмами заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність?
Заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітньо-професійними програмами, у тому числі наскрізними (які охоплюють більше одного рівня освіти), або за типовими освітньо-професійними програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти [2].
Який порядок вступу на програми фахової передвищої освіти для здобувачів спеціалізованої фахової передвищої освіти, що здобувають фахову передвищу освіту за наскрізними програмами?
Здобувачі спеціалізованої фахової передвищої освіти, які здобувають фахову передвищу освіту за наскрізними освітніми програмами, вступають на програми фахової передвищої освіти в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти [2].
Як здійснюється акредитація освітньо-професійних програм та аудит закладів спеціалізованої фахової передвищої освіти?
Акредитація освітньо-професійних програм спеціалізованої фахової передвищої освіти та інституційний аудит закладів спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюються з обов’язковим залученням представників відповідної сфери, які відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Положенням про акредитацію освітньо-професійних програм [2].
Які умови фінансування здобуття спеціалізованої фахової передвищої освіти?
Здобуття спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством [2].
Яким документом засвідчується здобуття фахової передвищої освіти?
Документом про фахову передвищу освіту є диплом фахового молодшого бакалавра, який видається особі, що успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму [2].
Яка інформація має бути зазначена у дипломі фахового молодшого бакалавра?
У дипломі фахового молодшого бакалавра має бути зазначено: найменування закладу фахової передвищої освіти (іншого суб’єкта освітньої діяльності), що видав цей документ (у разі здобуття фахової передвищої освіти у структурному підрозділі закладу вищої освіти, філії закладу фахової передвищої освіти – найменування такого підрозділу або філії); освітня кваліфікація, що складається з інформації про здобутий особою освітньо-професійний ступінь, спеціальність, спеціалізацію, освітньо-професійну програму; професійна кваліфікація (у разі присвоєння) [2].
Що таке додаток до диплома фахового молодшого бакалавра та яка інформація у ньому має міститися?
Додаток до диплома є невід’ємною частиною диплома фахового молодшого бакалавра, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома міститься інформація про результати навчання особи, що складається з інформації про назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про систему фахової передвищої освіти України [2].
Що має бути зазначено у дипломі фахового молодшого бакалавра у разі здобуття фахової передвищої освіти за акредитованою освітньо-професійною програмою?
У разі здобуття фахової передвищої освіти за акредитованою освітньо-професійною програмою в поряд з визначеним для документів про освіту переліком інформації в дипломі фахового молодшого бакалавра зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до диплома фахового молодшого бакалавра – інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення [2].
Який орган регламентує порядок виготовлення та видачі документів про фахову передвищу освіту?
Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про фахову передвищу освіту, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки [2].
Де має бути розміщена інформація щодо видачі документів про здобуття фахової передвищої світи?
Інформація про видані документи про освіту вноситься закладами фахової передвищої освіти (крім закладів фахової передвищої військової освіти, закладів фахової передвищої спеціалізованої військової освіти) до Єдиної державної електронної бази з питань освіти [2].
Яким коштом виготовляються документи про здобуття фахової передвищої освіти?
Документи про здобуття фахової передвищої освіти для осіб, які навчалися за державним (регіональним) замовленням, виготовляються за рахунок коштів державного (відповідного місцевого) бюджету. Вартість виготовлення документів про здобуття фахової передвищої освіти для осіб, які навчалися за кошти фізичних або юридичних осіб, включається у вартість її здобуття [2].
Ким встановлюється вартість документів про здобуття фахової передвищої освіти?
Гранична вартість документів про здобуття фахової передвищої освіти, що виготовляються за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України [2].
Ким та де видаються документи про здобуття фахової передвищої освіти?
Документи про фахову передвищу освіту видаються закладами фахової передвищої освіти, іншими суб’єктами надання фахової передвищої освіти за місцем навчання здобувача [2].
Чи вважаються дійсними документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатки до них, видані до набрання чинності постанови «Про документи про вищу освіту (науковий ступінь)» від 9 вересня 2020 р. № 811
Документи про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатки до них, видані до набрання чинності постанови «Про документи про вищу освіту (науковий ступінь)» від 9 вересня 2020 р. № 811, є дійсними та не підлягають обміну [18].
Які функції виконує Єдина державна електрона база з питань освіти?
У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти ‒ автоматизована система, функціями якої є збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації про систему освіти [1].
Які складові Єдиної державної електронної бази з питань освіти?
Обов’язковими складовими Єдиної державної електронної бази з питань освіти є Реєстр суб’єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників [1].
Який доступ до інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти?
Інформація, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.
Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний вебсайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки і Єдиний державний веб-портал електронних послуг [1].
Хто є власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти та затверджує Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти?
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України [1].