8. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Що таке освітній процес у сфері фахової передвищої освіти?

Освітній процес у сфері фахової передвищої освіти – це інтелектуальна, творча діяльність, що провадиться у закладі фахової передвищої освіти та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які здобувають освіту, а також на формування гармонійно розвиненої особистост [2].

 

Хто вирішує питання щодо порядку організації освітнього процесу у закладі фахової передвищої освіти?

Заклад фахової передвищої освіти самостійно вирішує питання організації освітнього процесу відповідно до чинного законодавства [2].

 

Який порядок розробки та затвердження Положення про організацію освітнього процесу у закладі фахової передвищої освіти?

Положення про організацію освітнього процесу в закладі фахової передвищої освіти розробляється на підставі Типового положення про організацію освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Затверджується Положення про організацію освітнього процесу в закладі фахової передвищої освіти колегіальним органом управління закладу фахової передвищої освіти [2].

 

Яка мова є мовою освітнього процесу у закладах фахової передвищої освіти?

Мовою освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти є державна мова. Засади мовної політики в закладах фахової передвищої освіти визначаються Законом України «Про освіту» [2].

 

Які гарантії надає держава щодо здобуття фахової передвищої освіти державною мовою?

Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття фахової передвищої освіти державною мовою в державних і комунальних закладах фахової передвищої освіти [2].

 

В якому обсязі заклади фахової передвищої освіти забезпечують вивчення державної мови?

Заклади фахової передвищої освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови [2].

 

Чи вивчають державну мову особи, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземці та особи без громадянства?

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови у закладах фахової передвищої освіти для вивчення державної мови [2].

 

Яка роль держави щодо вивчення мов міжнародного спілкування?

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, у державних і комунальних закладах фахової передвищої освіти [2].

 

Чи може здійснюватися викладання дисциплін іноземними мовами у закладі фахової передвищої освіти?

У закладах фахової передвищої освіти відповідно до освітньо-професійної програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу, забезпечуючи при цьому здатність здобувачів фахової передвищої освіти продемонструвати результати навчання відповідної дисципліни державною мовою. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається закладом фахової передвищої освіти [2]. 

 

Як реалізується право здобувачів фахової передвищої освіти щодо вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України?

За бажанням здобувачів фахової передвищої освіти та за наявності відповідних умов заклади фахової передвищої освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови [2].

 

Якою мовою у закладі фахової передвищої освіти здійснюється навчання іноземців, інших категорій громадян, які перебувають на території України на законних підставах?

Для навчання іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також осіб, які визнані біженцями в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, та здобувають фахову передвищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, можуть створюватися окремі групи або розроблятися індивідуальні навчальні плани, що передбачають навчання іноземною мовою. При цьому заклади фахової передвищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни.

На зазначених осіб не поширюються вимоги, що мовою освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти є державна мова (частина перша статті 46 Закону України «Про фахову передвищу освіту») [2].

 

Як регламентується вибір мови навчання у закладах фахової передвищої освіти приватної форми власності?

Заклади фахової передвищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови [2].

 

Якою мовою проводиться атестація здобувачів фахової передвищої освіти?

Атестація здобувачів фахової передвищої освіти проводиться державною мовою [2].

 

Які є форми здобуття фахової передвищої освіти?

Формами здобуття фахової передвищої освіти є:

• інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
• індивідуальна (екстернатна, на робочому місці (на виробництві);
• дуальна.

Форми здобуття фахової передвищої освіти можуть поєднуватися [2].

Що таке дуальна форма здобуття освіти?

Дуальна форма здобуття освіти ‒ це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору про здійснення навчання за дуальною формою здобуття освіти (далі ‒ договір) [19].

Що означає термін «фахівець» у Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

У Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти термін «фахівець» означає здобувача професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

У період ринкової трансформації економіки та збільшення попиту на послуги із здобуття освіти відбулося знецінення традицій практичної підготовки здобувачів освіти. Чимало організацій відмовились працювати із студентами, посилаючись на збереження комерційної таємниці або складні конкурентні обставини. Внаслідок корпоратизації та приватизації держава втратила більшість важелів адміністративного впливу на підприємства, які давали змогу розглядати практичну підготовку студентів у позаекономічній площині. Податкові та інші ринкові преференції не набули сталості і після впровадження швидко скасовуються з міркувань бюджетної консолідації та запобігання корупції [19].

На досвіді якої держави ґрунтується Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти ґрунтується на німецькому досвіді дуальної форми здобуття освіти, який було презентовано, зокрема, завдяки Представництву Фонду імені Фрідріха Еберта, Німецько-Українському агрополітичному діалогу, Проєкту Східного партнерства «Дуальна освіта в діалозі» за участю закладів освіти різного рівня [19].

Яка проблема підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти потребує розв’язання?

Проблемою, яка потребує розв’язання, є недостатній рівень готовності багатьох випускників закладів вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти (далі ‒ заклади освіти) до самостійної професійної діяльності на перших робочих місцях, що відповідають здобутій освіті [19].

Які є прояви проблеми підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Проявами проблеми підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти є:

• неготовність випускників працювати за фахом;
• незадоволеність ринку праці якістю освіти, що призводить до потреби у додатковому навчанні на робочому місці, розширення системи навчання на підприємствах;
• низький рівень роботи закладів освіти, включаючи неефективне використання бюджетних коштів, про що свідчить надмірно велика частка випускників закладів освіти, які не працюють (часто взагалі не планують працювати) за здобутими професіями;
• неефективне використання найкращого для навчання часу здобувачів освіти з питань здобуття професійних компетентностей;
• встановлення вимог до наявності досвіду самостійної професійної діяльності (стажу роботи) у випускників закладів освіти, які влаштовуються на роботу вперше [19].

Що є метою реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Метою Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти є вироблення засад державної політики щодо підвищення якості професійної підготовки фахівців на основі дуальної форми здобуття освіти [19]. 

Які етапами реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Реалізація Концепції здійснюється за такими етапами:

I етап ‒ розроблення нормативно-правової бази для запровадження дуальної форми здобуття освіти у повному обсязі (2018 і 2019 роки);

II етап ‒ розроблення типових моделей дуальної форми здобуття освіти у закладах освіти, реалізація пілотних проектів моделей дуальної форми здобуття освіти, проведення оцінки ефективності (2019 і 2020 роки);

III етап ‒ створення кластерів дуальної освіти на базі конкурентоспроможних закладів освіти та заінтересованих роботодавців ‒ підприємств, установ, організацій, у тому числі, тих, що належать до сфери управління органів державної влади (2020-2023 роки) [19].

Які є шляхи і способи розв’язання проблеми підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Розв’язання проблеми передбачається шляхом здійснення комплексу заходів з напрацювання моделей взаємовигідних відносин закладів освіти та роботодавців, спрямованих на забезпечення практичної підготовки здобувачів освіти до самостійної професійної діяльності та їх соціальної адаптації у трудових колективах, нормативно-правове та організаційне забезпечення, проведення апробації, досліджень, доопрацювання моделей та рекомендацій до широкого використання [19].

Що передбачає підготовка фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Підготовка фахівців за дуальною формою здобуття освіти передбачає встановлення рівноправного партнерства закладів освіти, роботодавців та здобувачів освіти з метою набуття здобувачами освіти досвіду практичного застосування компетентностей та їх адаптації в умовах професійної діяльності.

Дуальна форма здобуття освіти передбачає навчання на робочому місці з виконанням посадових обов’язків відповідно до трудового договору [19].

На що спрямовується дуальна форма здобуття освіти?

Дуальна форма здобуття освіти не повинна абсолютизуватися. Така форма здобуття освіти спрямовується, зокрема, і на адаптацію здобувача освіти до першого робочого місця, що відповідає його освітній спеціальності та кваліфікації. Завданням закладу освіти є набуття здобувачем освіти компетентностей, які дадуть змогу йому адаптуватися до різноманітних економіко-технологічних змін [19]. 

Що має зробити заклад освіти для вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти?

Для вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти на основі ідентифікації реальних інтересів заінтересованих сторін та балансу інтересів закладів освіти, роботодавців та здобувачів освіти, заклад освіти:

• забезпечує теоретичну підготовку, цілісність освітньої програми навчання, відповідність стандартам освіти та професійним стандартам, несе відповідальність за якість підготовки здобувачів освіти;
• має право спільно з роботодавцем визначати освітні програми, за якими організовується освітній процес за дуальною формою здобуття освіти;
• відповідає за налагодження співпраці між закладом освіти та роботодавцями, а також подальшу ефективну комунікацію сторін;
• проводить відбір підприємств, установ та організацій, що надають місця практичної підготовки за дуальною формою здобуття освіти;
• спільно з визначеними роботодавцями розробляє і затверджує навчальний план відповідної освітньої програми;
• спільно з визначеними роботодавцями забезпечує узгодження змісту теоретичної та практичної частини програми;
• координує навчання здобувача освіти на підприємстві та разом з представником підприємства приймає звіт про результати навчання за дуальною формою здобуття освіти та оцінює результати;
• приймає відповідні внутрішні документи, призначає осіб/підрозділи, що відповідатимуть за впровадження дуальної форми здобуття освіти;
• організовує обговорення освітньої програми (програм) за дуальною формою здобуття освіти за спеціальністю (професією) із роботодавцями/професійними асоціаціями на предмет відповідності професійним стандартам та вимогам роботодавців до компетентностей майбутніх фахівців [19].

Що може зробити роботодавець для вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти?

Роботодавець для вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти:

• ініціює налагодження співпраці із закладом освіти щодо підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, в тому числі шляхом ініціювання створення програм дуального навчання;
• забезпечує дотримання встановлених законодавством вимог з охорони праці;
• разом із закладом освіти бере участь у розробленні та затвердженні освітніх програм та навчального плану;
• бере участь у відборі здобувачів освіти на навчання за дуальною формою здобуття освіти;
• веде постійний діалог із закладом освіти і здобувачем освіти щодо етапів та результатів навчання шляхом призначення відповідального за співпрацю із закладом освіти за дуальною формою здобуття освіти;
• оцінює разом із закладом освіти результати навчання згідно з освітньою програмою;
• надає робоче місце здобувачу освіти на підприємстві, в установі чи організації, що передбачає грошову винагороду;
• відповідно до законодавства закріплює за здобувачами освіти кваліфікованого працівника;
• надає необхідні ресурси та інформаційні матеріали для виконання роботи, створює необхідні умови і можливості для виконання здобувачем освіти навчального плану;
• у разі необхідності створює умови для підвищення професійного рівня працівників, що здійснюють навчання здобувачів освіти на виробництві;
• спільно з профспілками або їх об’єднаннями вирішують питання умов праці, запровадження та визначення розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших видів матеріального та морального заохочення для працівників, що здійснюють навчання здобувачів освіти на виробництві [19].

Що має зробити здобувач освіти для вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти?

Здобувач освіти для вироблення стратегічного бачення дуальної форми здобуття освіти повинен:

• відповідально ставитися до виконання навчального плану згідно з графіком навчального процесу відповідно до цілей та завдань навчання на робочому місці;
• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи чи організації;
• підтримувати контакт з особою, відповідальною за виконання освітньої програми дуальної форми здобуття освіти, вчасно інформувати роботодавця і представника закладу освіти в разі виникнення проблемних питань;
• дотримуватися правил охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
• нести матеріальну відповідальність за обладнання та майно відповідно до укладеного договору;
• своєчасно на належному рівні виконувати завдання, покладені на нього під час навчання на робочому місці, та індивідуальні завдання згідно з навчальним планом [19].

Які засади формування типових моделей дуальної форми здобуття освіти?

Заклад освіти спільно з роботодавцем приймає рішення про впровадження дуальної форми здобуття освіти, здійснює моніторинг потенціалу ринку праці, визначає перелік спеціальностей (професій), для яких розроблятимуться освітні програми дуальної форми здобуття освіти, затверджує їх перелік, приймає відповідні внутрішні документи, призначає осіб (підрозділ), що відповідатимуть за впровадження дуальної форми здобуття освіти [19].

Хто ініціює та реалізує переговорний процес і укладає відповідні договори для здобуття освіти за дуальною формою?

Заклад освіти або роботодавець ініціює та реалізує переговорний процес і укладає відповідні договори. Заклад освіти та роботодавець обговорюють освітню програму (програми) за спеціальністю (професією) на предмет відповідності професійним стандартам та вимогам до компетентностей майбутніх фахівців. Після початку навчання за такою освітньою програмою заклад освіти забезпечує неперервну комунікацію між усіма сторонами для усунення можливих недоліків в організації навчання та розв’язання поточних проблем, що можуть виникати. Для цього проводяться періодичні зустрічі з усіма сторонами та забезпечується зворотній зв’язок через відповідальну особу від кожної сторони або здобувача освіти, за результатами яких вживаються заходи для забезпечення відповідності між теоретичною та практичною частинами програми та якістю навчання на підприємстві, в установі чи організації, з якими заклад освіти уклав договори [19].

Хто може обирати дуальну форму здобуття освіти?

Дуальну форму здобуття освіти можуть обирати здобувачі освіти, які навчаються за денною формою або іншими формами здобуття освіти та виявили особисте бажання, а також пройшли відбір у роботодавців. Здобувач освіти укладає тристоронній договір із закладом освіти та роботодавцем щодо навчання за дуальною формою здобуття освіти і має виконувати свої зобов’язання в рамках договору.

Години між теоретичною та практичною складовою розподіляються по-різному залежно від особливостей навчання за спеціальністю (професією).

Можуть існувати різні моделі щодо розподілу годин та узгодження змісту навчання. Основною є блочна модель, у якій години розподіляються між закладом освіти та підприємством за блоками (тижні, місяці) [19].

 

Хто проводить оцінку компетентностей здобувачів освіти при здобутті освіти за дуальною формою?

Оцінка компетентностей здобувачів освіти проводиться представниками закладу освіти та роботодавців [19].

Яку кваліфікацію може бути присвоєно здобувачеві після закінчення навчання за відповідною спеціальністю (професією) за дуальною формою здобуття освіти і хто може її присвоювати?  

 

Після закінчення навчання за відповідною спеціальністю (професією) за дуальною формою здобуття освіти її здобувачеві може бути присвоєно професійну повну або часткову кваліфікацію у відповідному кваліфікаційному центрі, на підприємстві чи в установі, фаховою асоціацією тощо [19].

Які є критерії досягнення очікуваних результатів для закладу освіти при підготовці фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Критеріями досягнення очікуваних результатів для закладу освіти при підготовці фахівців за дуальною формою здобуття освіти є:

• підвищення конкурентоспроможності закладу освіти на ринку освітніх послуг;
• доступність до актуальної інформації про поточний стан розвитку професій та видів економічної діяльності, за якими заклад освіти готує фахівців;
• підвищення якості освіти за рахунок адаптації освітніх програм до вимог роботодавців;
• розширення можливостей для прикладних наукових досліджень;
• розширення можливостей для підвищення кваліфікації викладацького складу [19].

Які є критерії досягнення очікуваних результатів для здобувача освіти при підготовці за дуальною формою?

Критеріями досягнення очікуваних результатів для здобувача освіти є:

• поєднання отриманих теоретичних знань з практичним досвідом роботи на одному чи кількох підприємствах, в установах чи організаціях;
• збільшення шансів на отримання постійної роботи відразу після закінчення закладу освіти;
• наявність до закінчення навчання стажу роботи, необхідного для подальшого професійного зростання, а також реалістичного бачення власного кар’єрного шляху;
• отримання практичного досвіду під час навчання та можливості отримання грошової винагороди в процесі навчання [19].

Які є критерії досягнення очікуваних результатів для роботодавця при підготовці фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Критеріями досягнення очікуваних результатів для роботодавця є:

• вплив на процес підготовки фахівця з необхідними знаннями, вміннями і компетентностями;
• отримання кваліфікованих фахівців, готових працювати на належному рівні без додаткових витрат на первинне ознайомлення з робочими процесами на підприємстві, в установі чи організації або на перепідготовку;
• відбір (під час навчання) найталановитіших здобувачів освіти для запрошення на роботу після закінчення навчання [19]. 

За рахунок яких коштів здійснюється реалізація Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Реалізація Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством [19].

Як визначають обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти?

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної допомоги [19].

 

Чи можуть бути обмеження щодо використання в освітньому процесі  форм здобуття фахової передвищої освіти? 

Стандарти фахової передвищої освіти та заклади освіти можуть обмежувати перелік допустимих форм здобуття фахової передвищої освіти для окремих спеціальностей та освітніх програм [2].

 

Чи можуть поєднуватися форми здобуття фахової передвищої освіти?

Форми здобуття фахової передвищої освіти можуть поєднуватися [2].

 

Які є форми організації освітнього процесу у закладі фахової передвищої освіти?

Освітній процес у закладах фахової передвищої освіти здійснюється за такими основними формами:

• навчальні заняття, включаючи індивідуальне навчальне заняття;
• самостійна робота, включаючи виконання індивідуальних завдань;
• практична підготовка;
• контрольні заходи, включаючи атестацію здобувачів фахової передвищої освіти [2].

Які види навчальних занять використовуються для організації освітнього процесу у закладі фахової передвищої освіти?

Основними видами навчальних занять у закладах фахової передвищої освіти є:

• лекція;
• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
• урок (за освітньою програмою профільної середньої освіти);
• консультація [2] 

Чи має право заклад фахової передвищої освіти самостійно встановлювати форми освітнього процесу та види навчальних занять?

Заклад фахової передвищої освіти має право крім основних форм здобуття фахової передвищої освіти (навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи) та видів навчальних занять (лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; урок (за освітньою програмою профільної середньої освіти); консультація) встановлювати інші форми освітнього процесу та види навчальних занять [2].

 

Що таке освітньо-прфесійна програма у сфері фахової передвищої освіти?

Освітньо-професійна програма  у сфері фахової передвищої освіти –єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації [2].

 

Що таке освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча програма?

Освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма - єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої або освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма може визначати єдину в її межах спеціалізацію або не передбачати спеціалізації [3].

Який порядок розробки та затвердження освітньо-професійних програм у закладі фахової передвищої освіти?

У межах ліцензованої спеціальності заклад фахової передвищої освіти розробляє освітньо-професійні програми та затверджує їх відповідно до положення про організацію освітнього процесу у відповідному закладі фахової передвищої освіти [2].

На основі чого розробляється освітньо-професійна програма?

Основою для розроблення освітньо-професійної програми є стандарт фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності) [2].

Яка інформація має бути відображена в освітньо-професійній програмі?

Освітньо-професійна програма містить:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• зміст підготовки здобувачів фахової передвищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;
• обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти;
• перелік освітніх компонентів і логічну послідовність їх виконання;
• вимоги професійних стандартів (за наявності);
• форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;
• вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості фахової передвищої освіти;
• перелік компетентностей випускника.

Освітньо-професійні програми фахової передвищої освіти можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітньо-професійні програми фахової передвищої освіти повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів фахової передвищої освіти [2].

Яким документом керуватися під час розроблення освітньо-професійних програм до затвердження стандартів фахової передвищої освіти?

До затвердження в установленому порядку стандартів фахової передвищої освіти заклади фахової передвищої освіти при розробленні освітніх, освітньо-професійних програм можуть використовувати затверджені галузеві стандарти підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста в якості орієнтовних з урахуванням змін у законодавстві та вимог Національної рамки кваліфікацій [2].

Які програми заклади фахової передвищої освіти використовують для здобуття профільної середньої освіти слухачами, які вступили на основі базової середньої освіти?

Заклади фахової передвищої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми профільної середньої освіти, що розробляються та затверджуються відповідно до закону [2].

 

Що розробляється на підставі освітньо-професійної програми?

Заклад фахової передвищої освіти на підставі відповідної освітньо-професійної програми розробляє навчальний план [2].

Що визначає навчальний план?

Навчальний план визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем фахової передвищої освіти програмних результатів навчання [2].

Які відомості містить навчальний план для підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня фаховий молодший бакалавр?

Навчальний  план  містить  загальні  відомості  та  складається  з  таких розділів: графік освітнього процесу, зведені дані за бюджетом  часу,  практична  підготовка,  державна  підсумкова  атестація  (для  навчального  плану  на основі  базової  середньої  освіти),  атестація  здобувачів  фахової передвищої  освіти,  план  освітнього  процесу, перелік  навчальних  кабінетів  і  лабораторій,  пояснення  до  навчального плану [31].

Що розробляють на основі навчального плану?

На основі навчального плану у визначеному закладом фахової передвищої освіти порядку для кожного здобувача фахової передвищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік [2].

Який порядок формування індивідуального навчального плану здобувача освіти?

Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем фахової передвищої освіти дисциплін у межах, встановлених Законом України «Про фахову передвищу освіту», з урахуванням вимог освітньо-професійної програми щодо вивчення її обов’язкових компонент. Індивідуальний навчальний план є обов’язковим для виконання здобувачем фахової передвищої освіти [2].

Які доступні джерела інформації можна рекомендувати здобувачам освіти?

Як джерела інформації рекомендуємо здобувачам освіти, доступні для них:

• друковані наукові, навчально-методичні, науково-популярні та інші видання;
• електронні видання;
• відкриті державні реєстри;
• оприлюднені документи та офіційні сайти органів статистики, інших установ та організацій;
• відкриті бази даних;
• аудіо- та відеозаписи;
• інші матеріали та джерела інформації [30].

Де розміщено літературу та інші джерела інформації, доступні на безоплатній основі, які рекомендовано здобувачам освіти для вивчення дисципліни?

Рекомендовані для вивчення дисципліни література та інші джерела інформації мають бути доступні здобувачам освіти на безоплатній основі, зокрема:

• у бібліотеці закладу вищої освіти;
• на електронних ресурсах закладу вищої освіти;
• у визначених в робочій програмі відкритих державних реєстрах, інформаційних системах, базах даних тощо;
• на зазначених у робочій програмі зовнішніх електронних ресурсах, що надають вільний доступ до інформації [30].

З якою періодичністю мають оновлюватися робочі програми у закладі вищої освіти?

Як правило, робочі програми навчальних дисциплін мають щорічно оновлюватися з урахуванням результатів моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм і, зокрема, отриманих від здобувачів освіти та інших стейкхолдерів побажань та зауважень. В окремих випадках за рішенням закладу вищої освіти робочі програми можуть затверджуватися на декілька (до п’яти) років, а щорічні оновлення оформлюватись у вигляді додатків до них [30].

Яка рекомендована структура робочої програми навчальної дисципліни?

У структурі робочої програми навчальної дисципліни рекомендуємо передбачати наявність таких складників:

• загальна інформація: назва навчальної дисципліни, заклад вищої освіти, інститут (факультет), кафедра чи інший структурний підрозділ, який відповідає за дисципліну, освітня програма (для обов’язкових дисциплін) інформація про погодження та затвердження, мова навчання;
• розробник(и) ‒ викладач чи викладачі, які розробили робочу програму;
• мета вивчення дисципліни (див. п. 2.2. рекомендацій
• з навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін у закладах вищої освіти );
• обсяг дисципліни в кредитах ЄКТС та його розподіл у годинах за формами організації освітнього процесу та видами навчальних занять (відповідно до ст. 50 Закону України «Про вищу освіту»);
• статус дисципліни: обов’язкова чи вибіркова. Статус обов’язкових мають дисципліни, що є обов’язковими хоча б для однієї освітньої програми;
• передумови для вивчення дисципліни, відповідно до формату, визначеного вченою радою вищого навчального закладу (наприклад, перелік дисциплін, які мають бути вивчені раніше, перелік раніше здобутих результатів навчання тощо);
• очікувані результати навчання з дисципліни (див. п. 2.3. рекомендаці з навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін у закладах вищої освіти);
• критерії оцінювання результатів навчання (див. п. 2.4. рекомендацій
• з навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін у закладах вищої освіти);
• засоби діагностики результатів навчання, зокрема, методи їх демонстрування (див. п. 2.5. рекомендацій з навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін у закладах вищої освіти);
• програма навчальної дисципліни: основні теми дисципліни, у тому числі (за наявності) теми практичних, семінарських та лабораторних занять, орієнтовна тематика індивідуальних та/або групових завдань;
• форми поточного та підсумкового контролю;
• інструменти, обладнання та програмне забезпечення, використання яких передбачає навчальна дисципліна (за потребою);
• рекомендовані джерела інформації [30].

На чому має базуватися формулювання результатів навчання для обов’язкових дисциплін?

Формулювання результатів навчання для обов’язкових дисциплін має базуватися на результатах навчання, визначених відповідною освітньою програмою (програмних результатах навчання) та деталізувати їх.

Формулювання результатів навчання мають зазначати рівень їх сформованості, наприклад, через його достатність для вирішення певного класу завдань професійної діяльності та/або подальшого навчання за освітньою програмою [30].

Що може бути критерієм успішного проходження здобувачем освіти підсумкового оцінювання?

Критерієм успішного проходження здобувачем освіти підсумкового оцінювання може бути досягнення ним мінімальних порогових рівнів оцінок за кожним запланованим результатом навчання навчальної дисципліни;

Мінімальний пороговий рівень оцінки варто визначати за допомогою якісних критеріїв і трансформувати його в мінімальну позитивну оцінку використовуваної числової (рейтингової) шкали [30].

Які можуть бути засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання?

Засобами оцінювання та методами демонстрування результатів навчання можуть бути:

• екзамени;
• комплексні іспити;
• стандартизовані тести;
• наскрізні проекти;
• командні проекти;
• аналітичні звіти, реферати, есе;
• розрахункові та розрахунково-графічні роботи;
• презентації результатів виконаних завдань та досліджень;
• студентські презентації та виступи на наукових заходах;
• розрахункові роботи;
• завдання на лабораторному обладнанні, тренажерах, реальних об’єктах тощо;
• інші види індивідуальних та групових завдань [30].

В якому вигляді розробляється робоча програма навчальної дисципліни?

Робоча програма навчальної дисципліни має розроблятися як окремий документ в електронній або паперовій формі і зберігатися у визначеному закладом вищої освіти порядку. Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни має бути доступна здобувачам освіти на момент здійснення вибору дисциплін на наступний семестр (триместр, навчальний рік) [30].

У якому порядку затверджується робоча програма навчальної дисципліни ?

Робоча програма навчальної дисципліни має затверджуватись у порядку, визначеному Положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти (наприклад, кафедрою, що відповідає за викладання відповідної дисципліни, групою забезпечення освітньої програми або іншим органом (посадовою особою), визначеним закладом вищої освіти).

Доцільно передбачати попереднє обговорення робочих програм навчальних дисциплін членами груп забезпечення освітніх програм, для яких відповідна дисципліна є обов’язковою, та їх погодження керівниками цих груп [30].

Які назви виду робіт педагогічної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти відносять до  методичної роботи?

До методичної роботи педагогічної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти відносять:

Підготовка:

конспектів лекцій;

методичних матеріалів до лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних за методичних матеріалів до проведення практик, контрольних заходів, самостійної роботи студентів тощо.

Підготовка, експертиза підручників, навчальних посібників, наукових праць, довідників, освітніх програм та стандартів вищої освіти.

Розробка:

освітніх (освітньо-професійних, освітньо-творчих) програм;

навчальних планів;

робочих навчальних планів;

індивідуальних навчальних планів.

Розробка і підготовка нових лабораторних робіт.

Підготовка комп’ютерного та інформаційного забезпечення навчальних дисциплін.

Складання:

екзаменаційних білетів;

завдань для проведення модульного та підсумкового контролю;

завдань для проведення тестового контролю.

Розробка і впровадження наочних навчальних посібників (презентацій, таблиць, схем, діаграм, стендів, слайдів тощо).

Участь в науково-методичних комісіях (підкомісіях) Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, комісіях інших міністерств.

Підготовка творчих культурно-мистецьких, спортивних проєктів та програм, персональних творчих виставок тощо.

Розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання.

Вивчення і впровадження передового досвіду організації освітнього процесу.

Керівництво дослідницько-пошуковою і творчою роботою студентів [22].

Які назви виду робіт педагогічної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти відносять до  інноваційної роботи?

Розроблення і впровадження новітніх технологій і концепцій в освітньому, виховному та управлінському процесах.

Розроблення і впровадження нововведень в комп’ютеризації, телекомунікації, матеріально-технічному забезпеченні освітнього процесу.

Вивчення і узагальнення інноваційного педагогічного досвіду та його поширення, впровадження в практику.

Участь у розробленні нових освітніх програм.

Участь у підготовці:

статті, опублікованої у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, інших виданнях;

підручника, навчального посібника, наукової праці, довідника тощо;

дисертації на здобуття наукового ступеня.

Участь (виступ з доповіддю) на конференціях, симпозіумах, конгресах тощо.

Рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників, статей тощо.

Доопрацювання для перевидання підручників, навчальних посібників, довідників тощо.

Керівництво інноваційною роботою студентів з підготовкою:

Інноваційного проєкту;

статті;

роботи на конкурс;

доповіді на конференцію тощо  [22].

Які назви виду робіт педагогічної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти відносять до  організаційної роботи?

Робота в секторі фахової передвищої освіти Науково-методичної ради та науково-методичних комісіях з фахової передвищої освіти Міністерства освіти і науки України, комісіях інших міністерств.

Робота в галузевих експертних радах Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Робота в методичних радах закладу фахової передвищої освіти.

Організація та проведення загальнодержавних конференцій, симпозіумів, семінарів тощо.

Робота з видання навчально-методичних збірників.

Виконання обов’язків заступника завідувача відділення на громадських засадах.

Участь у виховній роботі студентського колективу.

Керівництво проєктною групою.

Участь у профорієнтаційній роботі.

Участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад, конкурсів тощо.

Участь в організації та проведенні позанавчальних культурних і спортивних заходів  [22].

Що таке освітній компонент, хто формує їх перелік?

 

Освітній компонент це складова освітньо-професійної програми (навчальна дисципліна, практика, курсова робота (проєкт), , кваліфікаційна робота (проєкт)), спрямована на досягнення визначених результатів навчання, якій встановлено форму підсумкового контролю та визначено кількість кредитів ЄКТС.

Під час розроблення освітньо-професійної програми заклад фахової передвищої освіти, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 1  Закону України «Про фахову передвищу освіти» та стандартом фахової передвищої освіти відповідної спеціальності, самостійно формує перелік та зміст освітніх компонентів освітньо-професійної програми, спрямованих на досягнення результатів навчання, що дає право на отримання освітньої та професійної кваліфікації. При цьому мінімум 50 відсотків обсягу освітньо-професійної програми має бути спрямовано на набуття компетентностей та забезпечення результатів навчання за спеціальністю, визначених стандартом фахової передвищої освіти (якщо інше не передбачене стандартом освіти). Освітньо-професійна програма фахової передвищої освіти має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти в обсязі, що становить не менше 10 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти [31].

Чи треба включати до переліку освітніх компонентів освітньо-професійної програми практичну підготовку?

Практична підготовка здобувачів фахової передвищої освіти є обов’язковою складовою освітньо-професійної програми, яка дає можливість набути практичні навички та спеціальні компетентності, необхідні для подальшої професійної діяльності. В освітньо-професійній програмі практична підготовка здобувачів фахової передвищої освіти залежно від спеціальності (спеціалізації), може відображатися як навчальна, виробнича (технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, медична, економічна тощо), переддипломна. До переліку освітніх компонентів освітньо-професійної програми включають усі види практики, їх обсяг у кредитах ЄКТС та форми підсумкового контролю. У структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми відображають логічну послідовність виконання видів практики [31].

Хто визначає форму атестації здобувачів фахової передвищої освіти?

Освітньо-професійна програма має містити інформацію щодо атестації здобувачів фахової передвищої освіти. Форму атестації здобувачів фахової передвищої освіти та вимоги до неї визначає стандарт освіти за конкретною спеціальністю. Атестація може здійснюватися за такими формами: публічний захист (демонстрація) кваліфікаційної роботи; кваліфікаційний іспит (іспити); єдиний державний кваліфікаційний іспит (іспити) (для спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців зпрофесій, для яких запроваджено додаткове регулювання. Перелік таких спеціальностей та порядок проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 497).

Стандарт може передбачати одну або дві обов’язкові форми атестації. Водночас заклади освіти під час формування освітньо-професійної програми можуть визначати додаткові форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти, зокрема ті, що відображають специфіку конкретних спеціалізацій [31].

Як відображати в плані освітнього процесу освітні компоненти за вибором здобувача освіти?

Не залежно від  формування варіанту вибіркових освітніх компонентів у каталозі, блоці або іншому, власному варіанту, у навчальному плані відображають всі наявні для обраного варіанту дисципліни (освітні компоненти),  їх обсяг зазначають у кредитах ЄКТС та годинах, видах навчальних занять, з розподілом навчального навантаження за семестрами у яких їх вивчають, форми підсумкового контролю тощо. У графі «Разом за вибором здобувача освіти» зазначають загальний обсяг кредитів ЄКТС, який він обирає, що становить не менше 10 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для ОПП фахової передвищої освіти а не обсяг усіх вибіркових компонентів обраного варіанту [31].

 

Відповідно яких документів формуються умови вибору освітніх компоненті, здобувачами освіти?      

Заклади фахової передвищої освіти самостійно визначають механізм реалізації права здобувачів освіти на формування індивідуальної освітньої траєкторії, що доцільно відобразити у розробленому та затвердженому у закладі освіти положенні про порядок та умови здійснення вибору освітніх компонентів (дисциплін) здобувачами освіти [31].  

Як відображають в навчальному плані освітні компоненти що  інтегруються з навчальними предметами профільної середньої освіти?

 Освітні компоненти ОПП, що інтегруються з навчальними предметами профільної середньої освіти відображають у плані освітнього процесу і у частині профільної середньої освіти, і у частині освітньо-професійної підготовки. У частині  профільної середньої освіти (за програмою профільної середньої освіти) їх обсяг зазначають в аудиторних годинах, у частині освітньо-професійної підготовки (за освітньо-професійною програмою), їх обсяг зазначають у кредитах ЄКТС та годинах (складається з годин аудиторної роботи, у тому числі годин аудиторної роботи визначених для цього компонента у програмі профільної середньої освіти (з позначкою*) та самостійної роботи), зазначають форму підсумкового контролю. У цьому випадку аудиторні години навчальних предметів профільної середньої освіти, що відображені двічі у плані освітнього процесу (і у частині профільної середньої освіти, і у частині освітньо-професійної підготовки), не рахують двічі і не вивчають двічі [31]. 

Як зараховувати здобувачам освіти додаткові кредити, які він накопичив   за іншими видами діяльності?

Додаткові кредити які накопичив здобувач освіти за іншими видами діяльності, у тому числі  результати неформальної та інформальної освіти, академічної мобільності,  зараховуються  у разі їх визнання закладом освіти відповідно до Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 №579, Порядку визнання у вищій і фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 08.02.2022 №130 [31].   

Які особливості формування індивідуального навчального плану?

ІНП формується за результатами особистого вибору здобувачем фахової передвищої освіти дисциплін з урахуванням вимог ОПП щодо вивчення її обов’язкових компонентів. До ІНП включають усі обов’язкові та вибіркові освітні компоненти навчального плану, вивчення яких заплановано у відповідному семестрі навчального року, на який розробляють ІНП. Заклад освіти має забезпечити реалізацію права здобувача фахової передвищої освіти на участь у формуванні ІНП, вибір освітніх компонентів у межах, передбачених відповідною ОПП та навчальним планом, в обсязі, що становить не менше 10 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для ОПП фахової передвищої освіти [31].   

 

Як заклад фахової передвищої освіти або структурний підрозділ закладу вищої освіти вирішує питання організації освітнього процесу?

Заклад фахової передвищої освіти або структурний підрозділ закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти якого є основним видом його діяльності, самостійно вирішує питання організації освітнього процесу відповідно до законодавства [33].

З яких нормативно-правових актів складається нормативно-правова база організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти?

Нормативно-правова база організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти складається з Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», інших Законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Положення про практичну підготовку здобувачів фахової передвищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02 травня 2023 року № 510, установчих документів закладу фахової передвищої освіти, положення про організацію освітнього процесу в закладі фахової передвищої освіти, положення про екзаменаційну комісію, інших документів закладу фахової передвищої освіти, визначених законодавством [33].

Яку освітню діяльність проводить заклад фахової передвищої освіти?  

Заклад фахової передвищої освіти провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям фахової передвищої освіти у межах відповідної ліцензії  [33].

Яку освітню діяльність має право забезпечувати заклад фахової передвищої освіти?  

Він також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти професійного та академічного спрямування, професійної (професійно-технічної) та/або початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти, та/або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Заклад фахової передвищої освіти, який здійснює освітню діяльність у системі спеціалізованої фахової передвищої освіти, має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття базової загальної середньої освіти [33].

Відповідно до яких нормативних документів заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері фахової передвищої освіти? 

Заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері фахової передвищої освіти відповідно до Закону України «Про фахову передвищу освіту» та стандартів фахової передвищої освіти [33].

Відповідно до яких нормативних документів заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері повної загальної (профільної) середньої освіти?

Заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері повної загальної (профільної) середньої освіти відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та державних стандартів повної загальної (профільної) середньої освіти [33].

Відповідно до яких нормативних документів заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері вищої освіти?

Заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері вищої освіти відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та стандартів вищої освіти.

Відповідно до яких нормативних документів заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері професійної (професійно-технічної) освіти?

Заклади фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», державних стандартів професійної (професійно-технічної) освіти та професійних стандартів (за наявності) [33].

Відповідно до яких нормативних документів заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері сфері базової середньої освіти?

Заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність у сфері базової середньої освіти відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» та державних стандартів базової середньої освіти [33].

Що таке освітній процес у сфері фахової передвищої освіти?

Освітній процес у сфері фахової передвищої освіти – це інтелектуальна, творча діяльність, що провадиться у закладі фахової передвищої освіти та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які здобувають фахову передвищу освіту, а також на формування гармонійно розвиненої особистості з активною громадянською позицією [33].

Відповідно до якого нормативного документу здійснюється підготовка здобувачів освіти?

 

Підготовка здобувачів освіти здійснюється за освітньо-професійними програмами відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 762) [33]

Відповідно до якого нормативного документа здійснюється практична підготовка здобувачів освіти?

Практична підготовка здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про практичну підготовку здобувачів фахової передвищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02 травня 2023 року № 510 [33].

Яким нормативним документом визначаються організаційні засади інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами за очною, заочною та дуальною формою здобуття освіти в закладах фахової передвищої освіти? 

Організаційні засади інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами за очною, заочною та дуальною формою здобуття освіти в закладах фахової передвищої освіти визначаються Порядком організації інклюзивного навчання в закладах фахової передвищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1321 [33].

Що є метою освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти?

Метою освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти є реалізація особистісного потенціалу здобувача освіти, розвитку його дослідницьких, творчих (креативних) та інтелектуальних здібностей, задоволення потреб економіки та суспільства в компетентних фахівцях, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, формування громадянина і патріота України [33].

Які основні завдання організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти? 

 Основними завданнями організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти є:

створення безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу;

провадження освітньої діяльності, яка забезпечує формування у здобувачів освіти компетентностей та досягнення ними результатів навчання, передбачених стандартами освіти та відповідними освітньо-професійними (освітніми) програмами;

забезпечення якості освіти;

підготовка здобувачів освіти до професійної фахової діяльності відповідно до здобутої освіти;

органічне поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницьку, творчої (мистецької, спортивної) та інноваційної діяльності;

реалізація підходів студентоорієнтованого навчання;

індивідуалізація та диференціація навчання, створення можливостей для формування індивідуальної освітньої траєкторії та академічної мобільності здобувачів освіти;

формування особистості, цінностей та переконань здобувачів освіти, реалізація їх здібностей та обдарувань, підготовка до національного спротиву;

набуття здобувачами освіти досвіду вирішення проблем з використанням навчальних, інформаційних, наукових та культурно-мистецьких ресурсів;

забезпечення академічної доброчесності в закладі фахової передвищої освіти;

створення умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами [33].

Які є форми здобуття фахової передвищої освіти?

 

Формами здобуття фахової передвищої освіти є:

1) інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

2) індивідуальна (екстернатна, на робочому місці (на виробництві));

3) дуальна [33].

Що таке очна (денна, вечірня) форма здобуття фахової передвищої освіти?

Очна (денна, вечірня) форма здобуття фахової передвищої освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, що передбачає їх безпосередню участь в освітньому процесі, проведення, як правило, навчальних занять та практичної підготовки не менше 30 тижнів упродовж навчального року. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти проводиться лише за денною формою здобуття освіти [33].

Які права мають  здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти?

У встановленому законодавством порядку здобувачі освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, мають право відповідно до законодавства на стипендіальне забезпечення, пільги на проїзд у транспорті, поселення в гуртожитку, відстрочку від військової служби тощо [33]

Чи допускається одночасне навчання на двох освітньо-професійних програмах денної та/або дуальної форми здобуття освіти?

Не допускається одночасне навчання на двох освітньо-професійних програмах денної та/або дуальної форми здобуття освіти [33].

Які вимоги передбачає вечірня форма здобуття фахової передвищої освіти? 

Вечірня форма здобуття фахової передвищої освіти передбачає проведення навчальних занять, як правило, не раніше 17.00 години в робочі дні, а також проведення настановних занять, складання заліків та екзаменів, атестацію здобувачів під час додаткових оплачуваних відпусток, передбачених законодавством про відпустки для осіб, які поєднують роботу з навчанням [33].

Що таке заочна форма здобуття фахової передвищої освіти?

Заочна форма здобуття фахової передвищої освіти – це спосіб організації навчання здобувачів освіти шляхом поєднання очної форми освіти під час короткочасних сесій і самостійного оволодіння освітньо-професійною програмою у міжсесійний період [33].

Які вимоги передбачає заочна форма здобуття фахової передвищої освіти? 

Заочна форма здобуття фахової передвищої освіти передбачає проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та екзаменів, атестацію здобувачів освіти під час додаткових оплачуваних відпусток, передбачених законодавством про відпустки для осіб, які поєднують роботу з навчанням. Тривалість періоду між навчальними заняттями та контрольними заходами, як правило, не може бути меншою, ніж один місяць [33].

Що таке дистанційна форма здобуття фахової передвищої освіти?

Дистанційна форма здобуття фахової передвищої освіти – це індивідуалізована форма здобуття освіти, яка реалізується в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому освітньому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій [33].

Що таке мережева форма здобуття фахової передвищої освіти?

Мережева форма здобуття фахової передвищої освіти - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, завдяки якому оволодіння освітньо-професійною програмою відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах [33].

Хто несе відповідальність за розробку, затвердження, зміст, якість, контроль за реалізацією освітньо-професійної програми за мережевою формою здобуття фахової передвищої освіти?

Відповідальність за розробку, затвердження, зміст, якість, контроль за реалізацією освітньо-професійної програми за мережевою формою здобуття фахової передвищої освіти, а також за координацію суб’єктів освітньої діяльності, несе один з них відповідно до договору. Цей суб’єкт забезпечує ліцензування спеціальності із зазначенням місць провадження освітньої діяльності в інших суб’єктів освітньої діяльності [33].

Що таке екстернатна форма здобуття фахової передвищої освіти (екстернат)?

Екстернатна форма здобуття фахової передвищої освіти (екстернат) – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітньо-професійна програма повністю засвоюється здобувачем самостійно (зокрема шляхом неформальної та інформальної освіти), а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства [33].

Для яких видів програм може застосовуватися екстернатна форма здобуття фахової передвищої освіти? 

Екстернатна форма здобуття фахової передвищої освіти може застосовуватись лише для акредитованих освітньо-професійних програм. Тривалість навчання за екстернатною формою здобуття освіти визначається індивідуальним навчальним планом здобувача освіти [33].

Що таке здобуття фахової передвищої освіти на робочому місці?

Здобуття фахової передвищої освіти на робочому місці – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, який передбачає оволодіння освітньо-професійною програмою на виробництві шляхом практичного навчання, участі у виконанні трудових обов’язків і завдань під керівництвом фахівців-практиків, залучених до освітнього процесу. При цьому освітні компоненти можуть бути перезараховані на підставі документів про раніше здобуту освіту або визнаються у встановленому законодавством порядку [33].

 Що таке дуальна форма здобуття фахової передвищої освіти?

Дуальна форма здобуття фахової передвищої освіти – це спосіб організації навчання, що передбачає поєднання навчання здобувачів освіти в закладах фахової передвищої освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі відповідного договору [33]

Хто ухвалює рішення про запровадження певної форми здобуття фахової передвищої освіти?

Рішення про запровадження певної форми здобуття фахової передвищої освіти ухвалює колегіальний орган управління закладом фахової передвищої освіти, якщо це не суперечить стандарту фахової передвищої освіти з відповідної спеціальності. Організація освітнього процесу за кожною формою здобуття фахової передвищої освіти здійснюється відповідно до законодавства, її особливості в закладі фахової передвищої освіти зазначаються в Положенні [33].

Чи можуть поєднуватися форми здобуття фахової передвищої освіти?

Форми здобуття фахової передвищої освіти можуть поєднуватися. Порядок поєднання форм здобуття фахової передвищої освіти визначається Положенням [33].

Чи мають право здобувачі фахової передвищої освіти під час вступу до закладу фахової передвищої освіти вибирати форму здобуття освіти? 

Здобувачі фахової передвищої освіти мають право на вибір форми здобуття освіти під час вступу до закладу фахової передвищої освіти та/або навчання. Вибір та зміну форми здобуття освіти здобувач освіти може здійснювати серед запроваджених закладом фахової передвищої освіти за визначеною в Положенні процедурою та з урахуванням готовності до навчання і спроможності до його продовження з певного періоду навчання (семестру). Порядок складання академічної різниці та її граничний обсяг в разі зміни форми здобуття освіти визначається Положенням [33].

За якими формами може здійснюватися освітній процес у закладах фахової передвищої освіти?

Освітній процес у закладах фахової передвищої освіти здійснюється за такими формами:

1) навчальні заняття, включаючи індивідуальне навчальне заняття;

2) самостійна робота, включаючи виконання індивідуальних завдань;

3) практична підготовка;

4) контрольні заходи, включаючи атестацію здобувачів фахової передвищої освіти [33].

Які є основні види навчальних занять у закладах фахової передвищої освіти?

 Основними видами навчальних занять у закладах фахової передвищої освіти є:

1) лекція;

2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

3) консультація [33].

Що таке навчальне заняття?

Навчальне заняття – форма організації освітнього процесу, яка передбачає навчальну діяльність здобувачів освіти під керівництвом, за участю або в присутності викладача. Тривалість навчального заняття становить одну академічну годину. Два навчальних заняття можуть проводитись без перерви поспіль (пара) [33].

Що таке індивідуальне заняття?

Індивідуальне заняття – вид навчального заняття, що проводиться викладачем з одним (кількома) здобувачем(ами) освіти з метою підвищення рівня їх фахової підготовки та розкриття індивідуальних спортивних та творчих здібностей [33].

Що таке лекція?

 

Лекція – вид навчального заняття, що полягає у викладі теоретичного матеріалу окремої теми (тем) певної навчальної дисципліни для потоку (декількох академічних груп). В окремих випадках лекція може проводитися для однієї академічної групи.

Лекції проводиться в аудиторіях (навчальних кабінетах) закладу фахової передвищої освіти [33].

Що таке лабораторне заняття?

Лабораторне заняття – вид навчального заняття під керівництвом викладача, що полягає у проведенні здобувачем освіти особисто експериментів (дослідів) з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуття практичних навичок у роботі з лабораторним устаткуванням, обладнанням, методикою проведення досліджень. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях (лабораторіях) закладу фахової передвищої освіти з однією академічною групою (підгрупою) [33].

Що таке практичне заняття?

Практичне заняття – вид навчального заняття під керівництвом викладача, що полягає у виконанні здобувачем освіти індивідуального завдання з метою практичного застосування окремих теоретичних положень навчальної дисципліни. Практичні заняття проводяться в аудиторіях (навчальних кабінетах) або навчальних лабораторіях (лабораторія) закладу фахової передвищої освіти, оснащених необхідними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо з однією академічною групою (підгрупою) [33].

Що таке семінарське заняття?

. Семінарське заняття – вид навчального заняття під керівництвом викладача, що полягає у обговоренні попередньо визначених тем, до яких здобувачі освіти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях (навчальних кабінетах) закладу фахової передвищої освіти з однією академічною групою [33].

Що таке консультація?

Консультація – вид навчального заняття, що полягає у наданні викладачем роз’яснень певних положень окремої навчальної дисципліни, допомоги у проведенні здобувачами освіти самостійної роботи або виконанні індивідуальних завдань. Консультації проводиться в аудиторіях (навчальних кабінетах, навчальних лабораторіях) закладу фахової передвищої освіти для здобувачів освіти однієї академічної групи або потоку [33].

Що таке самостійна робота здобувача освіти?

Самостійна робота здобувача освіти – форма організації освітнього процесу, що передбачає засвоєння здобувачем освіти навчального матеріалу у вільний від навчальних занять час під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота може здійснюватися у формі виконання індивідуальних завдань [33].

Що таке практична підготовка?

Практична підготовка – форма організації освітнього процесу, що проводиться на базах практики (відповідного або іншого закладу фахової передвищої освіти, підприємствах, закладах, установах, організаціях) з урахуванням специфіки підготовки за певною спеціальністю (освітньо-професійною програмою, спеціалізацією) з метою набуття здобувачем освіти професійних навичок і вмінь під керівництвом працівника закладу фахової передвищої освіти та з залученням працівника підприємства, закладу, установи, організації з відповідним фахом [33].

В якому нормативному документі описано поняття як «академічна година», «академічна група», «індивідуальне завдання», «потік»?

Поняття «академічна година», «академічна група», «індивідуальне завдання», «потік» вживаються в розумінні Норм часу для планування та обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, затверджених наказом МОН від 18 червня 2021 року № 686, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2021 року за № 1092/36714 [33].

Які контрольні заходи проводяться для оцінювання, діагностики результатів навчання здобувачів освіти?

Для оцінювання, діагностики результатів навчання здобувачів освіти проводяться контрольні заходи, які включають поточний контроль та підсумковий (семестровий контроль, атестація здобувачів) контроль. Заклад фахової передвищої освіти забезпечує справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання відповідно до Положення [33].

Який орган організовує та здійснює внутрішній моніторинг якості фахової передвищої освіти та контроль за його дотриманням?

Внутрішній моніторинг якості фахової передвищої освіти, контроль за його дотриманням організовується та здійснюється колегіальним органом управління закладу фахової передвищої освіти відповідно до Положення [33].

Чи має право заклад фахової передвищої освіти в Положенні встановлювати та врегульовувати інші форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, ніж зазначені у Типовому положенні  про організацію освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 2 травня 2023  року № 510, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 26 червня  2023 року за № 1054/40110?

Заклад фахової передвищої освіти в Положенні має право встановлювати та врегульовувати інші форми організації освітнього процесу та види навчальних занять, ніж зазначені у Типовому положенні  про організацію освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 2 травня 2023  року № 510, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 26 червня  2023 року за № 1054/40110.

При цьому норми часу та умови проведення таких занять повинні бути приведені до аналогічних за організаційною та змістовною суттю навчальних робіт, визначених нормами часу для планування та обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, затверджених у встановленому порядку [33].

За якими програмами здійснюється освітня діяльність закладів фахової передвищої освіти у сфері фахової передвищої освіти? 

Освітня діяльність закладів фахової передвищої освіти у сфері фахової передвищої освіти здійснюється за освітньо-професійними програмами. Освітня діяльність закладів фахової передвищої освіти у сфері профільної середньої освіти здійснюється за освітніми програмами профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування [33].

У яких межах заклад фахової передвищої освіти розробляє та затверджує освітньо-професійні програми?

У межах ліцензованої спеціальності заклад фахової передвищої освіти розробляє освітньо-професійні програми та затверджує їх відповідно до Положення  [33].

Що є основою для розроблення освітньо-професійної програми ? 

Основою для розроблення освітньо-професійної програми є стандарт фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності) [33].

Що має розробити заклад освіти у разі  відсутності стандарту? 

 За відсутності стандарту заклад самостійно розробляє освітньо-професійну програму з урахуванням вимог Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1341 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 519) [33].

 За якими освітньо-професійними програмами зокрема наскрізними, заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність? 

Заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітньо-професійними програмами, у тому числі наскрізними (які охоплюють більше одного рівня освіти), або за типовими освітньо-професійними програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти [33].

Що таке освітньо-професійна програма?

Освітньо-професійна програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації [33].

Хто ухвалює рішення про запровадження спеціалізацій, як складових спеціальності у закладі фахової передвищої освіти?

Заклади фахової передвищої освіти самостійно ухвалюють рішення про запровадження спеціалізацій як складових спеціальності, для яких запроваджуються профільні спеціалізовані освітньо-професійні програми підготовки здобувачів освіти (наприклад, спеціалізації в обраному виді спорту у фаховій передвищій спортивній освіті). Перелік військових спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка фахівців, визначається державними органами, до сфери управління яких належать заклади фахової передвищої військової освіти [33].

Що містить освітньо-професійна програма? 

Освітньо-професійна програма містить:

назву освітньо-професійної програми;

галузь знань та спеціальність;

спеціалізацію (предметну спеціальність) (за наявності);

інформацію про мову (мови) викладання;

форми здобуття освіти за цією освітньо-професійною програмою;

вимоги до попередньої освіти осіб, що є умовою зарахування на цю освітньо-професійну програму;

обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю;

перелік обов’язкових загальних та спеціальних компетентностей випускника;

зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання (програмних результатів навчання);

вимоги професійних стандартів (за наявності);

перелік освітніх компонентів і логічну послідовність їх виконання;

відкритий перелік освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти;

форми атестації здобувачів освіти;

вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

потенційно-можливі (придатні) місця працевлаштування випускника.

Освітньо-професійні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами [33].

Які вимоги до попередньої освіти для осіб, які можуть розпочати навчання за освітньо-професійною програмою?

Вимоги до попередньої освіти осіб, які можуть розпочати навчання за освітньо-професійною програмою, визначаються частиною третьою статті 7 Закону України «Про фахову передвищу освіту» та стандартом фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності) [33].

Що визначає стандарт фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності) або розробниками освітньо -професійної програми у разі відсутності стандарту фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю?

Обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю, вимоги професійних стандартів (за наявності), форми атестації здобувачів освіти, вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості освіти, перелік обов’язкових загальних та спеціальних компетентностей випускника визначаються стандартом фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності) та/або розробниками освітньо-професійної програми (у разі відсутності стандарту фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю) з урахуванням вимог Закону України «Про фахову передвищу освіту» [33].

Як формуєтся зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання?

Зміст підготовки здобувачів освіти, сформульований у термінах результатів навчання, формується розробниками освітньо-професійної програми з обов’язковим використанням переліку обов’язкових результатів навчання, визначених стандартом фахової передвищої освіти (за наявності) [33].

 Що необхідно враховувати у освітньо-професійних програмах зі спеціальностей для доступу до професій, в яких запроваджено додаткове регулювання?

Освітньо-професійні програми з спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, мають враховувати додаткові вимоги до правил прийому, структури освітньо-професійної програми, змісту освіти, організації освітнього процесу та атестації випускників, які визначені стандартами фахової передвищої освіти (за наявності). Нормативний зміст підготовки здобувачів фахової передвищої освіти для відповідних освітньо-професійних програм визначається затвердженими стандартом фахової передвищої освіти програмними результатами навчання [33].

Хто визначає перелік освітніх компонентів та логічну послідовність їх виконання, відкритий перелік освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти? 

Перелік освітніх компонентів та логічну послідовність їх виконання, відкритий перелік освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти визначаються розробниками освітньо-професійної програми самостійно. Загальний обсяг навчальних дисциплін для вільного вибору здобувачів освіти становить не менше десяти відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти (обсяг пропозиції таких дисциплін у відкритому переліку має становити не менше подвійного загального обсягу навчальних дисциплін для вільного вибору здобувачів освіти у кредитах ЄКТС) [33].

Хто розробляє освітні програми повної загальної (профільної) середньої освіти професійного та академічного спрямування для закладу фахової передвищої освіти?

Заклади фахової передвищої освіти самостійно розробляють освітні програми повної загальної (профільної) середньої освіти професійного та академічного спрямування з урахуванням галузей знань та/або спеціальностей підготовки фахівців з фаховою передвищою освітою відповідно до законодавства про повну загальну середню освіту. Заклади фахової передвищої освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми профільної середньої освіти, що розробляються та затверджуються відповідно до законодавства [33].

Який нормативний документ визначає порядок розроблення, розгляду, затвердження, відкриття, закриття, моніторингу, перегляду освітніх (освітньо-професійних) програм закладу фахової передвищої освіти?

Порядок розроблення, розгляду, затвердження, відкриття, закриття, моніторингу, перегляду освітніх (освітньо-професійних) програм закладу фахової передвищої освіти визначається Положенням [33].

На підставі яких документів заклад фахової передвищої освіти забезпечує досягнення здобувачем фахової передвищої освіти програмних результатів навчання?

Заклад фахової передвищої освіти на підставі відповідної освітньо-професійної програми (освітньо-професійної програми та інтегрованої освітньої програми повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти) розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, практичної підготовки, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем фахової передвищої освіти програмних результатів навчання [33].

Чи допускається навчання здобувачів освіти певної освітньо-професійної програми за різними навчальними планами?

Навчальний план складається для кожної освітньо-професійної програми за кожною формою і для кожної основи здобуття фахової передвищої освіти, допускається навчання здобувачів освіти певної освітньо-професійної програми за різними навчальними планами [33]

Яким документом визначено вимоги до структури, змісту й оформлення навчальних планів, порядок розроблення, затвердження та внесення змін? 

Вимоги до структури, змісту й оформлення навчальних планів, порядок розроблення, затвердження та внесення змін визначаються Положенням [33].

На основі якого документа для кожного здобувача фахової передвищої освіти розробляють та затверджують індивідуальні навчальні плани? 

На основі навчального плану у визначеному Положенням порядку для кожного здобувача фахової передвищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани кожного із здобувачів освіти на кожний навчальний рік [33].

За яких вимог формується індивідуальний навчальний план для здобувача фахової передвищої освіти? 

Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем фахової передвищої освіти освітніх компонентів з урахуванням вимог освітньо-професійної програми щодо вивчення її обов’язкових компонентів. Індивідуальний навчальний план є обов’язковим для виконання здобувачем фахової передвищої освіти. Порядок розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, процедура реалізації права здобувача освіти на вільний вибір навчальних дисциплін визначаються Положенням [33].

Чи мають право здобувачі освіти обирати освітні компоненти та включати їх до індивідуального навчального плану?

Здобувачі освіти мають право обирати освітні компоненти, що пропонуються для здобувачів вищої освіти в цьому або в іншому закладі фахової передвищої або в закладі вищої освіти, та за погодженням з керівником закладу фахової передвищої освіти включати їх до індивідуального навчального плану [33].

 Який документ є підставою для розроблення робочих навчальних планів?

Навчальний план є підставою для розроблення робочих навчальних планів на навчальний рік, графіку освітнього процесу, розкладів навчальних занять, практичної підготовки та контрольних заходів, планування навчального часу здобувачів освіти та робочого часу педагогічних (науково-педагогічних) працівників відповідно до Положення [33].

На підставі яких документів розробляють програми навчальних дисциплін (навчальних предметів) та програми практик? 

Програми навчальних дисциплін (навчальних предметів) та програми практик розробляються на підставі відповідної освітньо-професійної програми (освітньо-професійної програми та освітньої програми повної загальної (профільної) середньої освіти для підготовки фахівців на основі базової середньої освіти). Інші види навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності визначаються в Положенні (за потреби) [33].

Які крітерії визначає програма навчальної дисципліни (навчального предмета, практики)?

Програма навчальної дисципліни (навчального предмета, практики) визначає її зміст, мету, завдання, очікувані результати навчання та сформовані компетентності, розподіл загального обсягу годин між видами навчальних занять та самостійною роботою здобувачів освіти, послідовність, організаційні форми навчальних занять, форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання результатів навчання тощо. Вимоги до структури, змісту й оформлення програми навчальної дисципліни (навчального предмета, практики) визначаються в Положенні [33].

 У якому документі визначено мінімальні вимоги до матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти? 

Мінімальні вимоги до матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення освітньої діяльності на рівні фахової передвищої освіти визначені Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, затвердженими постановою Кабінетом Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1187 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 365) [33].

Коли здійснюється поточний контроль і з якою метою?

Поточний контроль здійснюється під час аудиторних занять (практичних, лабораторних та семінарських) і має на меті перевірку рівня підготовленості здобувача освіти до виконання конкретних завдань [33].

Хто визначає форму проведення поточного контролю під час навчальних занять і систему оцінювання рівня знань? 

 Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються викладачем [33].

У яких формах проводиться семестровий контроль? 

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, контрольних (модульних) робіт, індивідуальних завдань (письмових робіт (у тому числі рефератів, перекладів тощо), курсових проєктів та курсових робіт тощо), семестрового заліку, залікового туристського навчально-тренувального походу, військових, спортивних зборів, передбачених навчальним планом, захисту звіту з практики тощо [33].

Яким документом визначають особливості різних форм семестрового контролю, шкалу та критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти?

Особливості різних форм семестрового контролю та шкала оцінювання результатів навчання визначаються Положенням. Форма та критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти за курс повної загальної (профільної) середньої освіти визначаються Положенням відповідно до законодавства [33].

Вдповідно до якого документа проводиться державна підсумкова атестація за курс повної загальної (профільної) середньої школи? 

Атестація здобувачів освіти поділяється на державну підсумкову атестацію за курс повної загальної (профільної) середньої школи, яка проводиться відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979, та атестацію здобувачів фахової передвищої освіти [33].

У яких формах здійснюється атестація здобувачів фахової передвищої освіти? 

Атестація здобувачів фахової передвищої освіти здійснюється у формах, визначених стандартами фахової передвищої освіти з відповідних спеціальностей (за наявності). У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, атестація здобувачів фахової передвищої освіти здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту [33].

Чи може заклад фахової передвищої освіти встановлювати додаткові форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти?

 Заклад фахової передвищої освіти може встановлювати додаткові форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти, зокрема кваліфікаційного іспиту з однієї або більше навчальних дисциплін, комплексні атестаційні іспити, захист кваліфікаційної роботи (дипломного проєкту) [33].

 У якому випадку здобувачів фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти допускають до атестації? 

Здобувачі фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти допускаються до атестації здобувачів фахової передвищої освіти у разі проходження державної підсумкової атестації за курс повної загальної (профільної) середньої освіти з середнім, достатнім або високим рівнем навчальних досягнень з кожного навчального предмета [33].

 Для якої категорії здобувачів освітити та вдповідно до якого нормативного документа проводиться атестація здобувачів фахової передвищої освіти у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту? 

Атестація здобувачів фахової передвищої освіти у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту проводиться для здобувачів освіти з спеціальностей, передбачених Переліком спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту та відповідно до Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497 [33].

 Хто здійснює атестацію здобувачів фахової передвищої освіти (кваліфікаційні іспити та захисти кваліфікаційних робіт (дипломних проєктів)? 

Атестацію здобувачів фахової передвищої освіти (кваліфікаційні іспити та захисти кваліфікаційних робіт (дипломних проєктів)) здійснює екзаменаційна комісія, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об’єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, наукових установ, інших організацій відповідно до Положення про екзаменаційну комісію, затвердженого колегіальним органом управління закладу фахової передвищої освіти [33].

 Яким документом визначено порядок визнання результатів навчання, перезарахування освітніх компонентів та кредитів на підставі документів про раніше здобуту професійну, фахову передвищу або вищу освіту?

Порядок визнання результатів навчання, перезарахування освітніх компонентів та кредитів на підставі документів про раніше здобуту (зокрема, незакінчену) професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту визначається Положенням [33].

Відповідно до яких нормативних документів здійснюється визнання результатів навчання, перезарахування освітніх компонентів та кредитів на підставі іноземних документів про освіту? 

Визнання результатів навчання, перезарахування освітніх компонентів та кредитів на підставі іноземних документів про освіту здійснюється після їх визнання відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 «Деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059 [33].

Відповідно до яких нормативних документів в системі фахової передвищої освіти визнаються результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти?

Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі фахової передвищої освіти відповідно до Порядку визнання у вищій і фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти, затвердженого наказом МОН від 08 лютого 2022 року № 130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2022 року за № 328/37664 [33].

На підставі рішення якої комісії заклад фахової передвищої освіти присуджує особі освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра та присвоює відповідну кваліфікацію?

Заклад фахової передвищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка продемонструвала відповідність результатів навчання вимогам освітньо-професійної програми, освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра та присвоює відповідну кваліфікацію [33].

Якою мовою здійснюють освітній процес  в закладах фахової передвищої освіти? 

Мовою освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти є державна мова [33].

 Чи можна використати інші мови в освітньому процесі закладів фахової передвищої освіти? 

Використання інших мов в освітньому процесі закладів фахової передвищої освіти допускається у випадках, передбачених законом [33].

 Чи обов’язкове забезпечення вивчення державної мови у закладах фахової передвищої освіти? 

Заклади фахової передвищої освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови. Освітньо-професійні програми передбачають набуття необхідних для цього компетентностей шляхом вивчення спеціальної дисципліни (спеціальних дисциплін) та/або в межах інших освітніх компонентів. Освітні програми повної загальної (профільної) середньої школи передбачають вивчення державної мови відповідно до законодавства [33].

Які умови можуть бути передбачені для вивчення державної мови особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства? 

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови. Додаткові заняття з вивчення державної мови можуть бути передбачені за рахунок дисциплін вільного вибору здобувачів освіти, зокрема шляхом розширення обсягу вибіркової складової освітньо-професійної програми або шляхом надання додаткових платних освітніх послуг [33].

Чи є обов’язковою складовою освітньо-професійних програм вивчення іноземної мови (іноземних мов)? 

Вивчення іноземної мови (іноземних мов) є обов’язковою складовою освітньо-професійних програм. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, у державних і комунальних закладах фахової передвищої освіти. Викладання іноземної мови здійснюється відповідною іноземною мовою [33].

Відповідно до якого документа одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами? 

Відповідно до освітньо-професійної (освітньої) програми одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами - державною мовою, англійською або іншими офіційними мовами Європейського Союзу, забезпечуючи при цьому здатність здобувачів освіти продемонструвати результати навчання відповідної дисципліни державною мовою. Семестровий контроль з таких дисциплін проводиться мовою викладання та державною мовою, виконання завдань державною мовою є обов’язковим для здобувачів освіти. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається колегіальним органом управління закладу фахової передвищої освіти [33].

 Чи може заклад фахової передвищої освіти створювати відповідні умови для вивчення (за бажанням здобувачів освіти) мови корінного народу, національної меншини України?

За бажанням здобувачів освіти та за наявності відповідних умов заклади фахової передвищої освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови, за рахунок дисциплін вільного вибору здобувачів освіти, зокрема шляхом збільшення обсягу вибіркової складової освітньо-професійної програми або шляхом надання додаткових платних освітніх послуг [33].

 Які умови передбачені для навчання іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, які перебувають в Україні на законних підставах, та здобувають фахову передвищу освіту?

Для навчання іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також осіб, які визнані біженцями в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, та здобувають фахову передвищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, можуть створюватися окремі групи або розроблятися індивідуальні навчальні плани, що передбачають навчання іноземною мовою. При цьому заклади фахової передвищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої обов’язкової навчальної дисципліни [33].

 Яки права мають заклади фахової передвищої освіти приватної форми власності щодо вибору мови навчання? 

Заклади фахової передвищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення здобувачами освіти державної мови як окремої навчальної дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови [33].

Якою мовою проводиться атестація здобувачів освіти? 

Атестація здобувачів освіти проводиться державною мовою [33].

Яким документом визначено цілі, завдання, порядок організації академічної мобільності, умови повернення до місця постійного навчання (роботи), виконання програм академічної мобільності, визнання та зарахування її результатів для здобувачів освіти, які навчаються в закладах фахової передвищої освіти, а також працівників таких закладів?

Цілі, завдання, порядок організації академічної мобільності, умови повернення до місця постійного навчання (роботи), виконання програм академічної мобільності, визнання та зарахування її результатів для здобувачів освіти, які навчаються в закладах фахової передвищої освіти, а також працівників таких закладів визначаються Порядком реалізації права на академічну мобільність, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2022 року № 599) [33].

Яким документом визначено кількість кредитів ЄКТС, за якими здобувача освіти було атестовано в закладі-партнері?

Кількість кредитів ЄКТС, за якими здобувача освіти було атестовано в закладі-партнері і які будуть зараховані як результати навчання, заплановані освітньо-професійною програмою за постійним місцем навчання, визначаються Положенням. У випадку прийняття відповідного рішення закладом фахової передвищої освіти такі освітні компоненти визнаються ним у повному обсязі, а здобувач освіти, щодо якого прийнято таке рішення, не зобов’язаний виконувати будь-яке інше додаткове навчальне навантаження або виконувати контрольні заходи за цими освітніми компонентами [33].

Яка тривалість навчального року осіб, які здобувають фахову передвищу освіту? 

Тривалість навчального року (крім останнього року навчання) становить 52 тижні, з яких не менше 8 тижнів становить сумарна тривалість канікул, а для осіб, які здобувають фахову передвищу освіту за дуальною формою здобуття освіти та на робочому місці (на виробництві),- перерва в теоретичному навчанні [33].

Зі скількох семестрів складається навчальний рік?

Навчальний рік, як правило, складається з двох семестрів, кожен з яких закінчується контрольними семестровими заходами [33].

 Як зараховується результат контрольних заходів із захисту практичної підготовки у випадку, коли практична підготовка відбувається після завершення контрольних семестрових заходів?

У випадку, якщо згідно з навчальним планом практична підготовка відбувається після завершення контрольних семестрових заходів, результат контрольних заходів з захисту практичної підготовки зараховується до результатів за попередній навчальний семестр відповідного навчального року [33].

Яка тривалість теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки та контрольних заходів у навчальному році?

Тривалість теоретичного навчання, обов’язкової практичної підготовки та контрольних заходів складає не більше 40 тижнів у навчальному році. До 4 тижнів можуть бути використані на атестацію здобувачів (на останньому році навчання), державну підсумкову атестацію для осіб, які одночасно здобувають повну загальну середню освіту (на другому році навчання), для перескладання контрольних заходів та повторного вивчення окремих освітніх компонентів тощо [33].

 Який  обсяг одного кредиту ЄКТС?

Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин [33].

 

 Яке навантаження має здобувач фахової передвищої освіти за денною формою здобуття освіти на один навчальний рік?

Навантаження одного навчального року за денною формою здобуття освіти становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС [33].

Який має бути річний бюджет часу здобувача фахової передвищої освіти?

Річний бюджет часу здобувача фахової передвищої освіти становить 1800 годин [33].

З чого складається навчальне навантаження здобувача освіти з певної дисципліни впродовж періоду навчання?

Навчальне навантаження здобувача освіти з певної дисципліни впродовж періоду навчання (семестру, триместру тощо) складається з навчальних занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних, індивідуальних занять, консультацій тощо), самостійної роботи, практичної підготовки та проходження контрольних заходів [33].

Скільки кредитів ЄКТС виділяється на підготовку та проходження екзаменів, якщо вони є формою підсумкового контролю з дисципліни? 

Якщо формою підсумкового контролю з дисципліни є екзамен(и), то на підготовку та проходження кожного з них виділяється один кредит ЄКТС [33]. 

Яка кількість кредитів ЄКТС виділяється на курсову роботу, якщо курсова робота планується як окремий модуль дисципліни?

 Якщо курсова робота планується як окремий модуль дисципліни, то на нього виділяється не менше одного кредиту ЄКТС [33].

 Яка кількість кредитів ЄКТС виділяється на курсову роботу, якщо курсова робота планується як окремий компонент?

Якщо курсова робота планується як окремий компонент, то на нього виділяється не менше трьох кредитів ЄКТС.

Встановлені для освітніх компонентів кредити перераховуються в години, які розподіляються на навчальні заняття, практичну підготовку, самостійну роботу здобувачів освіти та підготовку і проходження контрольних заходів [33].

Яка максимальна кількість годин навчальних занять рекомендована на один кредит для здобувачів освіти?

Максимальна рекомендована кількість годин навчальних занять на один кредит для здобувачів освіти становить 20 годин, крім здобувачів освіти денної форми здобуття освіти, які навчаються за освітньо-професійними програмами за спеціальностями «223 Медсестринство» галузі знань «22 Охорона здоров’я», за спеціальностями «023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», «024 Хореографія», «025 Музичне мистецтво» галузі знань «02 Культура і мистецтво», за спеціальностями (предметними спеціальностями) «014.12 Середня освіта (Образотворче мистецтво)», «014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво)» галузі знань «01 Освіта/Педагогіка» [33].

Чи можна залучати здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньо-професійної програми?

Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньо-професійної програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

Здобувачі освіти можуть здійснювати трудову діяльність у позанавчальний час відповідно до законодавства України [33].

Чи можуть здобувачі освіти здобувати освіту одночасно за декількома освітньо-професійними програмами або здобувати додаткові кваліфікації поза межами освітньо-професійної програми в закладі фахової передвищої освіти?

Здобувачі освіти можуть здобувати освіту одночасно за декількома освітньо-професійними програмами або здобувати додаткові кваліфікації поза межами освітньо-професійної програми в закладі фахової передвищої освіти, а також у декількох закладах фахової передвищої (вищої) освіти за різними формами здобуття освіти за умови навчання такого здобувача освіти на підставі державного (регіонального) замовленням тільки за однією освітньо-професійною програмою.

Керівник закладу фахової передвищої освіти сприяє здобувачам освіти в одночасному виконанні декількох освітньо-професійних (освітніх) програм або здобутті додаткових кваліфікацій, виконанні індивідуального навчального плану на належному рівні, укладанні договорів на отримання додаткових освітніх послуг [33].

Чи має право здобувач освіти на збільшення строку виконання освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти?

Здобувач освіти має право за погодженням із закладом фахової передвищої освіти на самостійне (у разі навчання за власні кошти) чи за згодою відповідної фізичної або юридичної особи (у разі навчання за кошти фізичних або юридичних осіб) збільшення строку виконання освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти, що має бути відображено в індивідуальному навчальному плані, договорі про надання освітніх послуг, договорі (контракті), що укладається між закладом фахової передвищої освіти та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.

Будь-який вид фінансування виконання освітньо-професійної програми фахової передвищої освіти за рахунок коштів загального фонду державного або місцевого бюджету здійснюється не довше, ніж строк навчання, визначений законодавством, зокрема стандартом фахової передвищої освіти [33].

Чи має право здобувач освіти на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, що унеможливлюють виконання освітньої, освітньо-професійної програми?

Здобувач освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, що унеможливлюють виконання освітньої, освітньо-професійної програми (стан здоров’я, призов на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчання чи стажування в закладах освіти (у тому числі іноземних держав), сімейні обставини тощо) відповідно до законодавства [33].

Які дії виконують у разі замовлення платної освітньої послуги?

У такому випадку вносяться зміни до індивідуального навчального плану такого здобувача освіти, договору про надання освітніх послуг, а також до договору (контракту), що укладається між закладом фахової передвищої освіти та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати (якщо здобувач освіти навчався на підставі такого договору) [33].

Яке право має здобувач освіти, якщо заклад освти позбавлено ліцензії, закінчився строк дії сертифіката про акредитацію освітньо-професійної програми, виданого центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти, неотримання закладом фахової передвищої освіти рішення (сертифіката) про акредитацію від центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти?

У разі позбавлення ліцензії, закінчення строку дії сертифіката (рішення) про акредитацію освітньо-професійної програми, виданого центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти, неотримання закладом фахової передвищої освіти рішення (сертифіката) про акредитацію від центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти здобувачі освіти, які навчаються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, мають право на переведення у цьому або іншому закладі фахової передвищої освіти на аналогічну акредитовану центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти освітньо-професійну програму в межах тієї самої спеціальності для завершення навчання за кошти державного або місцевого бюджету відповідно до Порядку переведення здобувачів фахової передвищої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, до інших закладів фахової передвищої освіти для завершення навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 724 [33].

Що таке документ про фахову передвищу освіту?

Документ про фахову передвищу освіту  диплом фахового молодшого бакалавра видається особі, яка успішно виконала відповідну освітньо-професійну програму. Невід’ємною частиною диплома фахового молодшого бакалавра є додаток до диплома. 

Яку форму має додаток до диплома європейського зразка?

Додаток до диплома європейського зразка базується на формі, схваленій Паризьким комюніке, що прийняте 25 травня 2018 року відповідальними за вищу освіту Міністрами країн Європейського простору вищої освіти, з рекомендацією щодо його прийняття в ідентичній формі у відповідних рамках Лісабонської Конвенції про визнання та Europass [33].

 У якому документі передбачено вимоги до форм та/або змісту документів про фахову передвищу освіту?

Вимоги до форм та/або змісту документів про фахову передвищу освіту передбачені Переліком інформації, яка повинна міститися в документах про фахову передвищу освіту, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 26 квітня 2021 року № 466, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2021 року за № 787/36409.

Який документ отримує особа, яка відрахована із закладу фахової передвищої освіти до завершення навчання?

Особа, відрахована із закладу фахової передвищої освіти до завершення навчання, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін (предметів), отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС [33].

Який документ отримує здобувач освіти, який одночасно здобув профільну середню освіту?

Здобувач освіти, який одночасно здобув профільну середню освіту, отримує свідоцтво про її здобуття відповідно до законодавства про повну загальну середню освіту [33].

Яка процедура інформування про здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти у закладі фахової передвищої освіти?

Відповідно до вимог Закону України «Про публічні електронні реєстри» інформація про здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти у закладі фахової передвищої освіти є офіційною з моменту її внесення до відповідного реєстру, вважається достовірною і може використовуватися юридичними особами при вчиненні правочинів. Оригінали таких документів заклади фахової передвищої освіти не зберігають [33].